 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ФОРМУЛИ КОНФЛІКТІВ
| Російським дослідником В. П. Шейновим запропоновано три формули конфліктів (А, Б та В). |
Практичне значення формул конфліктів:
ü дозволяють швидко проводити аналіз багатьох конфліктів
ü допомагають зорієнтуватись у складному і суперечливому процесі управління конфліктами;
ü знаходити шляхи їх вирішення.
| Конфлікт типу А (перша формула) визначає залежність конфлікту (КФ) від конфліктогенів (КФГ). |
За спостереженнями фахів-ців, 80% конфліктів виникає мимоволі їх учасників і за вищезгаданою формулою.
Конфліктогени – це слова, дії (або відсутність дій), що можуть призвести до конфлікту.
Механізм розвитку конфлікту за першою формулою ґрунтується на негативному сприйнятті та негативній реакції особистості, проти якої застосований конфліктоген. При відсутності вольового регулювання такої реакції вона має тенденцію до розвитку за законом ескалації, тобто наростання.
Схематично перша формула конфлікту представлена в такій формі:
КФГ1 → КФГ2 →КФГ3 ... → КФ,
де:
КФГ1 – перший конфліктоген;
КФГ2 – другий конфліктоген як відповідь на перший;
КФГ3 – третій конфліктоген як відповідь на другий, і т.д.
Зауважимо, що КФГ2 > КФГ1, КФГ3 > КФГ2 і т.д., тобто кожен наступний конфліктоген є більш сильним, ніж той, на який він відповідає (закон ескалації конфліктогенів).
| Ситуація 1. В заповнений автобус заходить жінка середніх років. Ненароком вона наступає на ногу чоловіку. «Дивись куди стаєш!», – знервовано заявляє чоловік. Жінка негативно реагує на різке висловлювання: «Не подобається, їзди на таксі». Виникає конфлікт. |
| Ситуація 2. Заходячи на кухню чоловік зачіплює і розбиває чашку, яка стояла на краю стола. Дружина: “Ну що ж ти такий незграба! Дивись куди йдеш!”. Чоловік: “А це все через безлад, який існує у квартирі! До речі такий же, як у твоєї мами!”. Дружина: “А ти мені хоч раз допоміг?! Я тільки те і роблю, що обслуговую всю сім’ю!”. Розгортається конфлікт. |
Основніправила безконфліктної взаємодії:
Правило 1. Не вживайте конфліктогени.
Правило 2. Не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген.
Для успішного застосування сформульованих правил важливо знати конкретні прояви конфліктогенів. У табл. 6.5 дається характеристика деяких конфліктогенів, що найчастіше зустрічаються на практиці у стосунках між людьми.
Таблиця 6.5
Типи конфліктогенів
|
| Конфлікт типу Б(друга формула) визначає залежність конфлікту від конфліктної ситуації і інциденту |
Друга формула характеризує залежність конфлікту (КФ) від конфліктної ситуації (КС) та інциденту (І):
КС + І → КФ
де:
КФ - конфлікт;
КС - конфліктна ситуація;
І - інцидент.
Основні способи вирішення таких конфліктів:
Правило 1. Усунути конфлікту ситуацію.
Правило 2. Вичерпати, або не допускати виникнення інциденту.
|
| Конфлікт типу В(третя формула) визначає залежність конфлікту від декількох конфліктних ситуацій |
Третя формула характеризує залежність конфлікту (КФ) від декількох конфліктних ситуацій (КС). Її можна виразити в такий спосіб:
КС1 + КС2 +... + КСn → КФ, при цьому n ≥ 2
де:
КФ – конфлікт
КС –конфліктна ситуація.
Словами: сума двох або більш конфліктних ситуацій призводить до конфлікту.
Основні способи вирішення таких конфліктів:
Правило 1. Вирішення таких конфліктів зводиться до усунення всіх конфліктних ситуацій.
Поиск по сайту: