Модульний контроль

Питання для модульного контролю

Модуль 1

1. Філософія і світогляд. Структура світогляду.

2. Основні історичні форми світогляду.

3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет і функції філософії.

4. Проблема основного питання філософії в історії філософської думки.

5. Протилежність діалектичного і метафізичного поглядів на світ. Основні історичні форми діалектики.

6. Морально-етичний характер філософії Стародавньої Індії (джайнізм, буддизм, локаята).

7. Соціально-етичний характер філософської думки Стародавнього Китаю. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начало буття та ідеал мудреця.

8. Основні способи і форми буття філософії.

9. Сутність і характерні риси атомістичного матеріалізму (Левкіп, Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар).

10. Система об’єктивного ідеалізму Платона.

11. Вчення Аристотеля про людину, суспільство і державу.

12. Філософська система Аристотеля ("метафізика", гносеологія, логіка).

13. Проблема "універсалій" у філософії Середньовіччя. Боротьбв між номіналізмом і реалізмом.

14. Сутність і основні риси вчення Томи Аквінського. Принцип гармонії віри і розуму, сутності і існування.

15. Натурфілософія епохи Відродження (М.Кузанський, Б.Телезіо, Дж.Бруно) і нове природознавство (М.Коперник, Л. да Вінчі, Г.Галілей).

16. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт). Емпіризм і раціоналізм.

17. Проблема субстанції у вченнях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Ляйбніца.

18. Сутність і специфічні риси гегелівської філософії історії та філософії права.

19. Скептицизм Д.Юма.

20. Сутність і характерні риси теорії суспільного договору Ж.-Ж.Руссо.

21. Географічний детермінізм Ш.-Л. Монтеск’є, його вчення про державу, теорія розподілу влад.

22. Механістичний характер французького матеріалізму ХVІІІ ст. (Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій).

23. Теорія пізнання і етика І.Канта. Категоричний імператив.

24. Суб’єктивний ідеалізм І.Фіхте. Вчення про взаємозв’язок суб’єкта і об’єкта, теорії і практики. Сутність діалектики Фіхте.

25. Філософська система та метод Г.В.Ф.Гегеля.

26. Ірраціоналізм А.Шопенгауера. Воля як підвалина буття.

27. Провідні ідеї, основні проблеми і характерні риси соціальної філософії та філософії історії Ф.М.Вольтера.

28. Філософська концепція Ф.Ніцше. Ідея надлюдини в “філософії життя” Ніцше. Метафора "вічного повернення" як образ і сенс розвитку історії.

29. Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Структура психіки особистості за Фрейдом.

30. Виникнення позитивізму. Вчення О.Конта про три стадії розвитку людського мислення і пізнання. Класифікація наук за О.Контом.

31. Соціокультурні передумови становлення марксизму та його філософії. Розробка К.Марксом проблем відчуження людини і шляхів його подолання.

32. Нова концепція соціального буття у філософії марксизму. Сутність матеріалістичного розуміння історії.

33. Діалектика Г.Гегеля і К.Маркса, їхнє співвідношення. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.

34. Сутність та основні течії філософії неопозитивізму.

35. Сутність і характерні риси філософії постпозитивізму (К.Поппер, Т.Кун).

36. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Проблема співвідношення релігії і науки.

37. Християнський еволюціонізм П.Тейяра де Шардена.

38. Проблема буття людини у філософії екзистенціалізму. Різноманітності сучасного екзистенціалізму.

39. Проблема спілкування і розуміння у філософській герменевтиці (Х.-Г.Гадамер).

40. Специфіка світогляду давніх русичів. Зародження філософської думки в Київській Русі. Розуміння філософії як "любові до мудрості" та її основні риси.

41. Філософська концепція Г.С.Сковороди ("Філософія серця", концепція "сродної праці", принцип "нерівної рівності").

42. Провідні ідеї, загальні та специфічні риси релігійної філософії в Україні і Росії (П.Юркевич, В.Соловйов, М.Бердяєв).

Модуль 2

1. Сутність і структура свідомості. Мислення і мова.

2. Онтологія як вчення про буття. Філософська категорія буття. Різноманітність форм буття.

3. Поняття матерії, його історичний генезис. Сучасні уявлення про матерію та її види.

4. Проблема походження свідомості як філософська проблема. Відображення та його форми.

5. Духовне життя суспільства та його структура. Суспільна та індивідуальна свідомість. Рівні і форми суспільної свідомості.

6. Пізнання як засіб самореалізації людини. Основні види пізнання.

7. Чуттєве і раціональне пізнання, співвідношення та специфіка їх форм.

8. Поняття об’єктивної істини в діалектико-матеріалістичній теорії пізнання. Співвідношення абсолютної та відносної істини. Конкретність істини.

9. Поняття науки, її соціальні функції. Специфіка наукового пізнання.

10. Рівні, форми та методи наукового пізнання.

11. Багатозначність поняття "людина". Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість" як засоби пізнання різних сторін буття людини. Інтереси суспільства та особи. Виникнення та розв’язання суперечностей між ними.

12. Основні принципи діалектики (принцип розвитку, принцип загального зв'язку).

13. Закони діалектики. Сутність та методологічне значення законів діалектики.

14. Категорії діалектики: одиничне, особливе і загальне, сутність і явище, зміст і форма, можливість і дійсність, причина і наслідок, необхідність і випадковість.

15. Софістика та еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

16. Особливості філософського пізнання суспільства. Специфіка предмету соціальної філософії.

17. Основні методологічні принципи соціально-філософського пізнання (об’єктивність, історизм, системність, єдність теорії та практики).

18. Суспільство як система, що саморозвивається. Поняття суспільного виробництва, його класифікація.

19. Основні культурологічні концепції філософії історії (М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі, П.Сорокін).

20. Ідея прогресу в історії соціальної філософії. Проблема визначення критерію прогресу.

21. Суб'єкти суспільного розвитку. Поняття культурно-історичного суб’єкту. Місце та роль культурно-історичного суб’єкту в умовах переходу України до громадянського суспільства.

22. Суб'єкт, об'єкт та предмет пізнання.

23. Поняття способу виробництва матеріальних благ та його структура. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин на різних історичних етапах.

24. Соціальне прогнозування та сучасна глобалістика. Передбачення майбутнього – необхідна умова доцільної діяльності людей. Проблеми сучасної глобальної ситуації. Концепції технологічного детермінізму і "соціально-екологічного песимізму" як альтернативи майбутнього.

25. Сутність і основні школи філософії неофрейдизму (Е.Фромм, К.Г.Юнг).

26. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір, час).

27. Догматизм і релятивізм - альтернативи діалектики як теорії пізнання.

28. Проблема походження людини. Діалектика природнього (біологічного) і соціального в історичному та індивідуальному розвитку людини.

29. Практика як критерій істини. Структура й основні форми практики.

30. Сутність і значення творчості у діяльності людини. Основні форми творчості.

31. Діяльність як спосіб існування соціального. Діяльність і спілкування.

Поиск по сайту: