Параметри відображення асоціативного виду

Креслення деталі містить зображення (види, розрізи, перетини) виробу, розміри, граничні відхилення, позначення шорсткості, основний напис, відомості про матеріал і технічні вимоги. Деякі із цих складових можуть бути відсутніми, однак у системі КОМПАС - ГРАФІК їхнє створення передбачене, тому в будь-який момент, за бажанням користувача вони можуть бути затребувані.

При побудові асоціативних видів необхідно пам'ятати, що поняття «вид» у КОМПАС-ГРАФІК і машинобудівне креслення трохи по-різному. У кресленні видом називається зображення видимої частини виробу, зверненої до спостерігача, і між окремими видами повинна бути встановлена проекційний зв'язок. Навпроти, у КОМПАС-ГРАФІК під видом розуміється будь-яке логічно завершене зображення, і окремі види можуть бути не зв'язаними між собою.

Вид при формуванні креслення на комп'ютері - це засіб, що керує структурою зображення. Будь-який вид володіє рядом параметрів:

1. Номер.

2. Масштаб.

3. Кут повороту в градусах.

4. Ім'я (необов'язковий параметр).

5. Точка прив'язки (визначається системою або задається користувачем).

У лівої сторони в рядку поточного стану кнопка <Стан видів>, праворуч перебуває кнопка <Список видів> і поле Поточний вид, де вказується номер поточного виду. (Рис. 3.7.).

Для одержання інформації про види документа введемо кнопку <Стан видів>, при цьому відкриється діалогове вікно (рис. 3.8).

Рис. 3.7. Рис. 3.8

У цьому вікні приводяться всі відомості про види, які будуть представлені на кресленні. Крім цього, система автоматично формує спеціальний Системний вид з нульовим номером. У цьому виді виконується внутрішня рамка й основний напис. Любою з параметрів виду може мінятися користувачем у процесі роботи. Виключення становить Системний вид. Його параметри незмінні:

1. Номер - 0.

2. Масштаб - 1:1.

3. Кут повороту в градусах - 0.

4. Ім'я - Системний вид.

5. Точка прив'язки - збігається з початком координат аркуша й
перебуває в лівому нижньому куті.

Аналогічно, початок абсолютної системи координат креслення завжди перебуває в лівому нижньому куті.

При розміщенні зображень система визначає положення початку координат кожного виду на основі даних про систему координат тривимірної моделі (рис. 3.9). Якщо вид на кресленні створюється вручну, то користувач сам установлює його початок координат. Тому, точка прив'язки виду - це його початок координат стосовно системи координат аркуша.

Рис. 3.9.

У цей момент часу один з видів обов'язково є поточним. У діалоговому вікні він визначається по «галочці» ліворуч від номера (рис. 3.8). Всі знову створювані об'єкти розташовуються в поточному виді й логічно належать йому. Тому на екрані, у будь-який момент часу відображається тільки один символ початку координат і належить він поточному виду (рис. 3.9).

Параметри відображення виду встановлюються в діалоговому вікні, що відкривається за схемою Сервіс —> Параметри —> Система —> Види (рис. 3.10) За замовчуванням види визначаються по номерах, однак іноді, наприклад, при великій кількості, зручніше дати назва кожному виду. Для відображення назв видів варто включити прапорець Відображати імена видів.

Рис. 3.10

Будь-який створений раніше вид може перебувати в одному з перерахованих станів: поточний, активний, фоновий, погашений.

Поточний вид - вид, у якому формуються всі геометричні елементи в цей час. Системні лінії поточного виду завжди відображаються реальним (установленим у Настроювання) кольорами й стилем.

Активний вид (одночасно може бути кілька видів) - вид, що доступний для редагування й зображений на екрані одним кольорами, установленим при створенні. Якщо вид не є фоновим або погашеним, то він активний.

Фоновий вид (одночасно може бути кілька видів) - вид, якому не можна переміщати й редагувати, і використається він для прив'язки до об'єктів, що перебуває в цьому виді. Елементи фонового виду зображуються на екрані пунктирними лініями.

Погашений вид (одночасно може бути кілька видів) - вид, що не відображається на екрані й не доступний для будь-яких операцій. При створенні асоціативних креслень, вони можуть відображатися умовно прямокутниками блідого відтінку.

Для зміни стану виду його потрібно виділити в діалоговому вікні Стан видів і включити відповідну кнопку (рис. 3.8).

Якщо треба перевести який-небудь вид у поточний, не обов'язково відкривати діалогове вікно. Можна вибрати його номер або назва зі списку поля Поточний вид (рис. 3.11).

Рис. 3.11

При роботі над кресленням дуже важливо стежити, щоб геометричні об'єкти, логічно зв'язані між собою, належали одному виду. Наприклад, розміри на виді попереду варто проставляти тоді, коли поточним видом є вид Зпереду 1.

Якщо, працюючи з певним видом, знадобитися змінити кольори ліній, масштаб або розташування його на поле креслення, то це можна зробити за допомогою команди Параметри поточного виду з меню «Сервіс» (рис. 3.12).

Рис. 3.12.

З огляду на габаритні розміри деталі Кронштейн, зі списку стандартних масштабів виберемо значення 1:2. На екрані дисплея вид зменшиться у два рази. Зміна масштабу виду не приводить до зміни щирих розмірів моделі. Таким чином, на відміну від ручного креслення, при роботі в КОМПАС-3D немає необхідності перераховувати реальні розміри.

При створенні креслення можна маніпулювати окремими видами (видаляти, переміщати, повертати). Простіше всього це зробити за допомогою миші. Для цього треба вказати на рамку навколо виду, система виділить відповідні об'єкти за замовчуванням зеленими кольорами. Якщо необхідно видалити вид варто ввести кнопку <Delete>. Якщо необхідно повернути або перемістити вид, то можна скористатися однойменними командами в групі команд Редактор (рис. 3.13).

Рис. 3.13

Поиск по сайту: