Створення вторинних елементів

На другому етапі одночасно формуємо опорну призму 3 і ребро жорсткості 4. Для цього знову вводимо Площину XX і виконуємо Ескіз 2, задаємо його розміри (рис. 2.49).

Рис. 2.49

На панелі Редагування деталі вибираємо кнопку <Приклеїти видавлюванням > і в рядку параметрів об'єктів задаємо необхідні величини, вибираємо опцію Прямий напрямок і вводимо кнопку <Створити>. Одержуємо модель у вигляді, показаному на рис. 2.50

Далі виконаємо зрізи. У КОМПАС-3D можна видалити частина тіла по границі, що представляє собою площина або поверхня, утворену довільним ескізом.

У дереві побудов виберемо Площину ZХ і створимо Ескіз 3 (рис. 2.51), при цьому деталь розташуємо відповідно до осей координат плоского малюнка. Потім виберемо на панелі Редагування деталі кнопку <Розтин по ескізі> і виконаємо зріз. Напрямок зрізу буде показано стрілкою - фантомом, якщо воно обрано неправильно, можна змінити його на протилежне (рис. 2.52).

Рис. 2.50

Рис. 2.51

Рис. 2.52

Другий зріз виконуємо аналогічно першому, тобто створюємо Ескіз 4 (рис. 2.53) і повторюємо операцію за допомогою кнопки <Розтин по ескізі».

У результаті одержуємо модель, показану на рис. 2.54.

Рис. 2.53

Рис. 2.54

Виконуємо зріз на ребрі жорсткості. Для цього вибираємо в дереві побудов Площина ХУ й створюємо Ескіз 5 (рис. 2.55).

По ескізі виконуємо зріз, і наша модель придбає вид, показаний на рис. 2.56.

Рис. 2.55

Рис. 2.56

На третьому етапі будемо створювати елемент деталі, напрямну яка складається з циліндричної поверхні й двох отворів у ньому, один з яких співосний.

У дереві побудов виберемо Площину 2У и створимо Ескіз 6 (рис. 2.57).

Рис.2.57.

На панелі Редагування деталі вибираємо кнопку <Приклеїти видавлюванням> і задаємо параметри видавлювання (рис. 2 58). Операція видавлювання буде виконуватися у двох напрямках. У результаті одержуємо модель, зображену на рис. 2.59.

Рис.2.58.

Далі на Площині 2У формуємо Ескіз 7 у вигляді окружності, діаметр якої дорівнює діаметру отвору. На панелі Редагування деталі вибираємо кнопку <Вирізати видавлюванням> і задаємо параметри. Одержуємо модель, зображену на рис. 2.60.

Рис. 2.59.

Рис. 2.60.

Для того щоб виконати отвір у верхній частині напрямної, створимо зміщену площину. На панелі Допоміжної геометрії натискаємо кнопку <Зміщена площина> і в якості базової вибираємо Площину ХУ, а потім величину зсуву, що повинна рівнятися висоті всієї деталі. На створеної в такий спосіб додаткової площини виконуємо Ескіз 8 (рис. 2.61) і операцію Вирізати видавлюванням.

Далі виконаємо отвору в підставі кронштейна. У дереві побудов вводимо Площину ХУ й створюємо Ескіз 9 (рис. 2.62).

Рис. 2.61

Рис. 2.62.

Застосуємо операцію Вирізати видавлюванням й одержимо отвори для кріп­лен­ня кронштейна (рис. 2.63).

На закінчення формуємо в підставі проріз. У дереві побудов уводимо Площину 2У и виконуємо Ескіз 10 (рис. 2.64), а потім повторюємо операцію Розтин по ескізі. У результаті одержуємо модель, зображену на рис. 2.65.

Рис. 2.63 Рис.2.64. Рис. 2.65

Для того щоб модель придбала закінчений вид, виконуємо сполучення й фаски, а потім відкриваємо діалогове вікно, у якому встановлюємо назву деталі й матеріал, з якого згодом вона буде виготовлена (рис. 2.66).

Рис. 2.66.

У кінцевому варіанті модель здобуває вид, зображений на рис. 2.67.

Рис. 2.67

Поиск по сайту: