Відозміни стебла та пагона

В метаморфізованих пагонах накопичуються запасні продукти, завдяки чому пагони краще переносять несприятливі умови, і виконують функцію органів вегетативного розмноження.

Кореневище -це багаторічний підземний пагін з горизонтальним, висхідним або вертикальним напрямом росту.

Функції кореневища:

· накопичення запасних продуктів,

· відновлення,

· вегетативного розмноження.

Кореневище має редуковані листки у вигляді лусочок, бруньок, додаткових коренів.

Запасні продукти накопичуються у стебловій частині.

Наростання і галуження відбувається так само, як і у звичайного пагона. Кореневище на відміну від кореня має листки і не має кореневого чохлика на верхівці.

Кореневище може бути довгим і тонким (пирій) або коротким і товстим (півники).

Щороку з верхівкової і пазушних бруньок утворюються надземні однорічні пагони.

Старі частини кореневища поступово відмирають. Рослини з горизонтальними довгими кореневищами, які формують багато надземних пагонів, швидко поширюються, і якщо це бур’яни (пирій), то знищити їх дуже важко.

Такі рослини використовують з метою закріплення пісків (колосняк, аристида).

У луківництві злаки з довгими горизонтальними кореневищними (мітлиця, тонконіг), а з короткими – кущовими (тимофіївка, біловус).

Кореневища бувають в основному у багаторічних рослин, іноді у кущів (бруслина) і кущиків (брусниця, чорниця).

Бульба -це потовщена частина стебла, вмістище запасних про­дуктів.

Бульби бувають надземні і підземні.

Надземна бульба являє собою потовщення головного стебла (кольрабі)або бічного пагона (тропічні орхідеї) і має нормальні листки.

Підземна бульба - це потовщення або гіпокотилю (цикламен) або недовговічного підземного пагона - столона (картопля). Листки на підземній бульбі редукуються, у пазухах їх містяться бруньки, які називають вічками.

Надземний столон -це недовговічний повзучий пагін, завдяки якому рослина вегетативно розмножується.

Він має довгі міжвузля і зелені листки. На вузлах утворюються додаткові корені, а з верхівкової бруньки - вкорочений пагін (розетка), який після відмирання столона продовжує самостійно існувати.

Наростає надземний столон симподіально.

Надземні столони, що втратили функцію фотосинтезу і виконують в основному функцію вегетативного розмноження, іноді називають вусами (суниця).

Колючки. Мають різне походження з пагона (яблуня, груша, терен, глід, гледичія, цитрусові), листка (барбарис) або його частин: рахіса (астрагал), прилистків (акація біла), ділянки пластинки (складоцвіті). Колючки характерні для рослин жарких сухих місцезростань.

Вуса. Вони утворюються з пагона (виноград), листка (гарбузові) або його частин: рахіса і кількох листочків (горох), пластинки (чина), прилистків (сасапаріль). За допомогою вусів рослини прикріплюються до опори.

Філокладії. Це плоскі листкоподібні пагони, розташовані у пазухах редукованих листків. На них у пазухах редукованих лускоподібних листків утворюються квітки. Спостерігаються у рослин переважно посушливих місцевостей (рускус, філантус).

Цибулина. Це вкорочене стебло (денце), яке несе численні тісно зближені листки і додаткові корені.

На верхівці денця знаходиться брунька.

У багатьох рослин (цибуля, тюльпан, гіацинт) з цієї бруньки утворюється надземний пагін, а з бічної, пазушної бруньки формується нова цибулина.

Зовнішні луски здебільшого сухі, плівчасті і виконують захисну функцію, внутрішні - м'ясисті, виповнені запасними продуктами. За формою цибулини бувають кулясті, яйцеподібні, сплющені тощо.

Бульбоцибулина. Зовні вона схожа на цибулину, але всі листкові лусочки в неї сухі, а запасні продукти відкладаються у стебловій частині (шафран, гладіолус).

Поиск по сайту: