 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Формула та діаграма квітки
Будову квітки можна виразити у вигляді формули.
Записуючи формулу квітки, користуються такими позначеннями:
· чашечка (са1ух) - Са,
· віночок (согоllа) - Со,
· андроцей (аndгоесеum) - А,
· гінецей (gуnоесеum) – G,
· проста оцвітина (реrіgonіum) - Р.
Типи квіток також мають умовні позначення:
двостатева - ♂ (цей значок у формулі звичайно не пишуть),
маточкова - ♀,
тичинкова - ♂,
актиноморфна - *,
зигоморфна - ↑ або ↓,
асиметрична - /_.
Кількість членів кожної частини квітки позначають цифрами (5-пелюстковий віночок — Со( 5), 6-членний андроцей — А 6), а коли їхня кількість у квітках того самого виду мінлива (звичайно більш як 12), значком ∞ або ~.
Якщо квітколистки зростаються між собою, кількість їх беруть у дужки (зрослий 5-членний віночок — Со (5), двобратній андроцей - А (9)+1).
Якщо чашечка, віночок, андроцей розташовані кількома колами, то цифри, які вказують на кількість членів в окремих колах, з'єднують значком + (Со (5+5)).
Формула має показувати кількість плодолистків, що утворили гінецей, а якщо їх кілька, то чи зрослись вони між собою (ценокарпний гінецей) чи кожен з плодолистків утворив окрему маточку (апокарпний гінецей), а також яка зав'язь - верхня чи нижня (ценокарпний гінецей з трьох плодолистків, з нижньою зав'яззю - G 3-, одночленний гінецей з верхньою зав'яззю G 1.Отже, будову квітки, калюжниці можна виразити формулою *Р5-А ∞ G ∞ , яблуні - * Са(5)Со(5)А ∞ G (5), гороху — ↑ Са(5), Со3+(2)А(9)+1G1.
Ще повніше уявлення про будову квітки дає діаграма, яка є проекцією квітки на площину, перпендикулярну до його осі.
Діаграми демонструють не лише наявність частин квітки і кількість членів, а й розташування їх.
Для зручності прийнято єдиний спосіб орієнтації діаграми: вісь суцвіття угорі, а криючий листок знизу.
Члени квітки позначають завжди суворо певними значками.
Якщо окремі члени зростаються між собою, то знаки, якими їх позначають на діаграмі, з'єднують дугами або прямими лініями.
Контрольні питання:
1. Яку будову має квітка?
2. Назвіть типи віночків.
3. Які функції виконують андроцей та гінецей?
4. Як будують формули та діаграми квіток?
Розділ 2. Морфологія та анатомія органів рослин.
Тема 2.5. Плоди. Насіння.
План лекції:
1. Визначення та класифікації насіння.
2. Визначення та будова плода.
3. Класифікації плодів.
4. Поширення плодів та насіння.
Мета заняття: надати теоретичні знання з теми.
Література:
1. Григора І.М, Якубенко Б.Є,І.М.Алейніков., В.І.Лушпо та ін. Ботаніка. Практикум: навчальний посібник, 5-е вид,перероблене та доповнене.- К.:Арістей, 2006.- с.85-96.
2. Ткаченко Н.М., ПрокопенкоТ.С., Ткаченко М.Ф. Підруч.для студ.вищ.фарм.навч. закладів. I-II рівнів акрид. – Х.:Вид-во НФаУ: МТК-книга, 2004.-с.93-105.
3. Решетнюк Т.А. Ботаніка: Підручник/Т.А.Решетнік, І.А.Бобкова,
Л.В. Варлахова.-К.:Здоровя,2006.-296с.-Бібліогр.:с.89-96.
4. Якубенко Б.Є.,Алейніков І.М., Лушпа В.І., Шабарова С.І., ЦаренкоП.М. Практікум з ботаніки. 7-е видання, перероблене і доповнене. К.: Фітосоціоцентр, 2012.-с.76-95.
5. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника.- М.: ВО Агропромиздат, 1989, с87-90.
Поиск по сайту: