 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Квітка, її будова та походження
Квітка являє собою видозмінений вкорочений пагін, пристосований для утворення мікро - і мегаспор, гамет и для перехресного запилення.
В результаті запилення і наступного статевого процесу (запліднення) утворюються насіння і плоди.
Будова квітки:
стеблова частина квітки - це квітконіжка і квітколоже. Квітколоже буває різноманітної форми - від конічної до плоскої і навіть увігнутої у вигляді бокала.
На квітколожі розташовані видозмінені листки (квітколистки): чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки.
Найчастіше вони розташовані колами (мутовками)такі квітки називають циклічними.
Звичайно буває п'ять або чотири кола; одне коло чашолистків, одне - пелюсток, два або одне коло - тичинок, одне маточок.
При спіральному розташуванні квітколистків квітку називають ациклічною.
Проміжне положення займають геміциклічні, в яких колове розташування одних квітколистків поєднується із спіральним інших.
Розподіл статей квітки.
Квітки, що мають і тичинки, і маточки, називають двостатевими (гермафродитними).
Роздільностатеві квітки мають або лише тичинки, або лише маточки. Відповідно розрізняють квітки тичинкові і маточкові.
Рослини з тичинковими і маточковими квітками на одній рослині називають однодомними.
Рослини, в яких на одних рослинах розташовані лише тичинкові квітки, а на інших - лише маточкові, називають дводомними.
Будова оцвітини та чашечки.
Оцвітина - це стерильна (безплідна, що не здатна до запліднення) частина квітки, яка виконує захисну функцію, а також функцію приваблювання запилювачів.
Оцвітину, що диференційована на чашечку і віночок, які забарвлені неоднаково, називають подвійною, а забарвлену в один колір - простою.
Проста чашечкоподібна оцвітина звичайно зеленого кольору, проста віночкоподібна забарвлена яскраво.
Квітки, які не мають оцвітини, називають голими.
Чашечка складається з невеликих зелених листочків - чашолистків.
Іноді чашолистки яскраво забарвлені, тоді вони відіграють або підсилюють роль пелюсток у приваблюванні комах-запилювачів.
Найчастіше чашолистки утворюють одне коло.
Іноді під чашечкою розташоване коло листкоподібних утворень, яке називають підчашею.
Підчаша утворюється з приквітників або прилистків.
Чашолистки бувають вільними (чашечка вільнолиста, або роздільно листа) або з більш чи менш зрослими основами (чашечка зрослолиста або спайнолиста).
Типи віночків.
Віночок складається з більших листочків, ніж чашолистки, і яскраво забарвлених - пелюсток.
Пелюстки можуть зростатися між собою частково або залишаються вільними.
У зв'язку з цим розрізняють два типи віночків:
· вільно пелюсткові (роздільнопелюсткові).
Якщо в роздільнопелюстковому віночку пелюстка до основи звужена, як листок в черешок, то це кігтикова пелюстка.
Якщо основа широка, пелюстку називають сидячою.
Найчастіше бувають проміжні форми пелюсток.
· зрослопелюсткові (спайнопелюсткові)
У зрослопелюстковому віночку розрізняють:
зрослу частину пелюсток - трубочку, незрослу - відгин і місце переходу трубочки у відгин — зів.
Віночок, як і чашечка, може бути:
· актиноморфним (правильним полісиметричним), якщо крізь нього можна провести дві або більше площин симетрії,
· зигоморфним (неправильним, моносиметричним), якщо можна провести лише одну площини симетрії,
· асиметричним, якщо не можна провести жодної площини симетрії (канна, орхідеї).
Актиноморфні зрослопелюсткові віночки класифікують за довжиною трубки, формою і розмірами відгину:
Колесоподібни - трубка мала або її майже немає, а відгин розгорнутий у площину;
Воронкоподібний- трубка велика воронкоподібна, відгин порівняно невеликий;
Дзвоникоподібний- трубка сферична чашкоподібна, поступово переходить у малопомітний відгин;
трубкоподібний - трубка циліндрична без відгину або з коротким відгином;
блюдцеподібний - трубка циліндрична з широким відгином;
ковпачковий - пелюстки зростаються верхівками (виноград).
Серед зигоморфних зрослопелюсткових віночків найчастіше бувають такі:
двогубий - відгин складається з двох неоднакових губ - верхньої і нижньої;
язичковий - від трубки відходять зрослі пелюстки, які мають вигляд язичка;
шпористий - пелюстки утворюють порожнистий виріст, який називають шпоркою; бувають у вільнопелюсткових зигоморфних актиноморфних віночків.
Поиск по сайту: