Метаморфози коренів

Метаморфізовані (видозмінені) органи – це органи, в яких під дією навколишнього середовища відбулося спадкове закріпленння посиленної якоїсь функції,яке супроводжується різкою зміною форми і втратою інших функцій.

Метаморфізовані органи – це реальне вираження пристосувальної еволюції.

Метаморфізовані органи поділяють на аналогічні та гомологічні:

Найпоширеніші з них такі.

· Запасаючі корені. Видозмінення відбувається в результаті розростання паренхіми деревини і лубу у зв'язку з відкладанням в них запасних поживних речовин. За походженням і будовою розрізняють два типи запасаючих коренів - коренеплоди і кореневі бульби.

Коренеплоди формуються з головного кореня. В утворенні їх бере участь також гіпокотиль. У коренеплода розрізняють: головку - вкорочену стеблову частину з листками; шийку - найтовщу частину, яка утворилася за рахунок гіпокотилю; власне корінь, від якого відходять бічні корені. Довжина шийки у коренеплодів різних видів рослин може бути різною.

Коренеплоди бувають монокамбіальні - з одним шаром камбію, і полікамбіальні — з кількома шарами камбію.

У одних моно-камбіальних коренеплодів більшу частину коренеплода займає вто­ринна кора, де і накопичуються запасні продукти (морква), у інших - вторинна кора мала, а більшу частину коренеплода займає ксилема, в якій відкладаються запасні продукти (ріпа).

Полікамбіальний коренеплід утворюється у буряка. За такої будови у центрі розташована діархна первинна ксилема, до якої примикають дві ділянки вторинної ксилеми, розділені радіальними ділянками паренхіми. Камбій оточує ксилему. Зовні до нього примикають ділянки вторинної флоеми.

Таким чином, вторинна будова така сама, як і в інших коренеплодів. Відразу за вторинною зміною настає третинна.

Навколо вторинної флоеми на периферії кореня завдяки поділу клітин перициклу утворюється шар паренхімних клітин. В цьому шарі один ряд клітин починає ділитися тангенціальними перегородками і перетворюється на новий шар камбію, який відкладає всередину ксилему, а зовні - флоему у вигляді колатеральних пучків, відокремлених один від одного прошарком тонкостінної паренхіми. Одночасно в периферійному шарі паренхіми утворюється нове кільце камбіальних клітин тощо.

· Кореневі бульби (кореневі шишки) утворюються у тому випадку, якщо запасні продукти відкладаються в бічних і додаткових коренях. На кореневих бульбах нерідко є додаткові бруньки, і вони можуть бути органами вегетативного розмноження.

· Мікориза (грибокорінь). Так називають кінчики коренів разом з гіфами гриба, що живуть у симбіозі з ними.

Мікориза буває: ектотрофною, якщо гіфи розташовані лише зовні кореня; екто-ендотрофною, якщо гіфи частково проникають у клітини кореня; ендотрофною, якщо гіфи живуть лише в клітинах кореня. Ектотрофна мікориза найчастіше буває у дерев і кущів, ендотрофна — у трав'янистих рослин.

Гриб, оселяючись на корені рослини, живиться органічними речовинами з тканин рослин і одночасно постачає рослині з грунту воду з розчиненими в ній мінеральними солями.

Ферменти, які містяться в клітинах гриба, мінералізують органічні речовини грунту, що сприяє засвоєнню їх рослиною.

· Бульбочки. В коренях бобових рослин оселяються особливі бактерії з роду ризобіум (Rhizobium), які здатні засвоювати атмосферний азот.

Бактерії живляться органічними речовинами рослини, а рослина поглинає азотисті речовини, синтезовані бактеріями.

Занурення бактерій у корінь спричинює розростання тканин кори кореня у вигляді пухлин, які називають бульбочками.

Клітини, виповнені бактеріями (бактероїдна тканина), розташовані групою, утворюючи бактеріальне гніздо. У бульбочці може бути одне, або кілька таких гнізд.

Контрольні питання:

1. Який корінь називається головним?

2. Дайте визначення кореневої системи?

3. Для якої зони кореня властивий ріст?

4. Які існують метаморфози кореня?

Поиск по сайту: