Комплекс Едипа у творах «Вірна ріка» та «Провесна»

a) Комплекс Едипа у творі «Провесна»

Стосунки головного героя твору «Провесна» Цезаря - Гжегожа та його матері можна охарактеризувати як ніжні. Хоча вони не були такими завжди. На початку твору поведінка хлопця є безвідповідальною, нахабною, бунтівною. Саме тому пані Барикова називає його «бешкетником», «непосидою», «розбишакою». Однак, зовсім іншими ці стосунки постають перед смертю матері.

Після від’їзду Северина Чарусь відчув себе вільним від канонів й параграфів, що уставив батько, тому й поводився як хотів: «Вирвавшись із батькової узди, Цезар не міг уже стерпіти ніякого аркана. Нещасна мати не знала, що почати, сходила сльозами й сохла від журби. Ті гіркі материні сльози,що набридли хлопцеві до смерті, примушували його виправитись на день, од сили на два» [91].

Мати терпляче чекала, коли її син прийде до тями. Після кожного вибрику Чаруся, Ядвіга вірила, що все зміниться, тому й терпіла усі «коники» свого сина. Лише коли хлопець міцно спав, його мати відчувала певне полегшення: «Ой, як же гарно було причаїтися на ліжку, забитися десь в куточку і дивитися на його густі кучері і все думати про нього! Який же вродливий, який любий той лобуряка, той шибеник, той волоцюга та ледар!» [92].

Хлопець почав розуміти жертви своєї матері лише тоді, коли опинився в нестатках, коли йому довелося відректися від розваг, спорту, помешкання, їжі – усього того, що він сприймав як належне: «Якось придивився він (Чарусь) до неї (матері) пильним оком – і здригнувся, мов обпечений розжареним залізом. Почав слідкувати куди вона ходить, що робить, - і здригнувся ще дужче…Згорбилася, зігнулася, змарніла. Була сива, зморщена, жовта, і одежина на ній - стара, зношена. Часто, бігаючи в його справах, прибираючи за ним, перучи його білизну, обслуговуючи його як покоївка і куховарка, вона хапалася за серце або за голову…Сором палив його на згадку про турботи, що їх завдавав він цій виснаженій, слабосилій жінці, яка доглядала його.» [93]

Гострий жаль охопив Цезаря, коли мати розповіла йому секрет про те, як вона ходила за місто по зерно: «Він глухо плакав, уявляючи собі як вона біжить чужими полями, тягнучи і несучи добуте для нього зерно, як хиталася на кволих ногах… як жадібно хапала ротом повітря, якого її легеням все більше не вистачало. Вночі вставав, накривав її, таку малу й худу, ніби її зовсім не було під ковдрою» [94].

Нарешті мати й син почали прихилятись один до одного, морально один одного підтримувати. Саме тоді Чарусь зрозумів, що його мати не така обмежена, як йому здавалося.

На перший погляд, ці стосунки не можуть бути зінтерпретовані як комплекс Едипа. Та епізод, коли Чарусь разом з Гайовцем говорять про матір, ясно показує, що матір Цезар уявляє як молоду і звабливу панну, тобто як потенційну коханку: «Не раз здавалося йому, що й він (Цезар – І. Ш.), як і пан Гайовець бачив її молодесенькою, красивою, веселою, що знає її як панну Ядвігу, панну Ядзю, в яку до божевілля, до смерті закоханий…» [95].

Дослідник творчості Стефана Жеромського Стефан Балей у своїй праці «Творча особистість Жеромського» говорить, що не завжди комплекс Едипа може бути очевидним, адже навіть Зигмунд Фрейд намагався розгледіти даний комплекс у виборі сином чи дочкою партнера, одруженого чи старшого за віком, з рисами характеру, схожими на риси характеру батька чи матері[96].

Тож, можна стверджувати, що комплекс Едипа проявляється і в виборі коханої Цезарем. Серед двох юних і вільних претенденток Цезар обирає Лауру, що є старшою від нього на кілька років і до того ж зарученою.

Однак, слід звернути увагу на слова Еріха Фромма, який пояснює, що зв'язок між сином і матір’ю не завжди має сексуальне підґрунтя.

Є й доброякісні форми зв'язку з матір'ю, які зустрічається досить часто. Це коли чоловіки відчувають потребу в жінці, яка їх втішить, любитиме і захоплюватиметься ними. Вони хочуть бути нагодованими і відчувати турботу про себе. Якщо чоловіки не знаходять любов такого роду, то відразу відчувають себе наляканими і пригніченими[97]. Саме такий вид зв’язку з матір’ю можна побачити у Цезаря.

b) Комплекс Електри у творі «Вірна ріка»

У творі «Вірна ріка» можна розгледіти замаскований комплекс Електри, який не як звикле полягає у сексуальному потягу дочки до батька, а на потягу до осіб з вищим соціальним статусом, в даному випадку – «князів». Справа в тім, що персонаж Жеромського, (мова йде про Саломею), бачить в ролі свого обранця «князя», який є уособленням особи, що має вищий соціальний статус.

Стефан Балей констатує, що на думку психоаналітиків, мрії про князя є підсвідомими мріями про батьків. Саме батьки постають в очах своїх дітей вищими від них самих, і тому здаються надзвичайно могутніми, такими, що можуть зробити будь-що. Часто у снах дітей батьки є королями, чи королевами, будь ким, хто має велику владу [98].

За словами Еріха Фромма, точка зору Фрейда, згідно з якою інцестуальні стимули можна виявити у кожної дитини, повністю справедлива, але його відкриття має набагато більше значення, ніж вважав сам Фрейд. Інцестуальні бажання є насамперед не результатом сексуальних устремлінь, а являють собою фундаментальну тенденцію в людині: бажання бути прив'язаним до того, з чого чоловік вийшов, страх стати вільним і страх бути знищеним цією фігурою, якій людина безпорадно надав себе, відмовившись від усякої незалежності.

Головні герої творів «Вірна ріка» та «Провесна» цікаві і складні персонажі. Їх внутрішній світ це гама пристрастей і прихованих бажань. На перший погляд проаналізовані Цезар та Саломея не відрізняються від інших персонажів та детальний аналіз їх поведінки, роздумів, вчинків показує, що у даних персонажів проявляється комплекс Едипа(Електри).

Поиск по сайту: