|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Заробітна плата: сутність, види й формиЗарплата — це винагорода, розрахована, як правило, у грошовому еквіваленті, яку за трудовим договором власник (або уповноважений ним орган чи фізособа) виплачує працівнику за виконану ним роботу Індивідуальні умови оплати праці передбачено в трудовому договорі (трудовому контракті), укладеному між робітником та роботодавцем. Форми і системи оплати праці – це перелік певних понять і правил, за допомогою яких установлюється залежність оплати праці від фактичних результатів (витрат) праці. Вимірники витрат праці – кількість виготовленої продукції або кількість відпрацьованого часу, термін виконання робіт. Форми оплати праці: - відрядна – це оплата праці за кількість виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг (тобто кількість праці обчислюють кількістю та якістю виготовленої продукції чи виконаної роботи). ПРИКЛАД. СтолярШумський виготовив за місяць 10 дверей. Розцінка за 1 двері 500грн. Нарахована заробітна плата становитиме 10шт. * 500грн/шт =5000грн. - погодинна – це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом). ПРИКЛАД. Працівник-погодинник Теліщук В. відпрацював у січні 2009р. 192 год. Тарифна ставка 3,50грн./год. З них 16 год – святкові, нічні 8 змін по 8 год. Осн. заробіток становить (192-16) *3,50 = 616,00 Нічні зміни: 8зм*8год = 64 *1,225 (35% надбавки за нічні)=78,40 (64*3,5 *35%) Святкові дні: 8 * 3,50*2 = 56,00 (оплата проводиться у подвійному розмірі) Загальна сума 748,40 Проста погодинна ОП — оплата праці залежить від кількості відпрацьованого часу й кваліфікації працівника. Погодинно-преміальна ОП застосовується, аби підвищити матеріальну зацікавленість працівників у результатах їхньої праці. При прямій відрядній ОП основу оплати становить відрядна розцінка. Її визначають діленням годинної ставки, що відповідає розряду конкретної роботи, на годинну норму виробітку (або множенням цієї ставки на норму часу). Відрядно-прогресивна ОП передбачає підвищення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконанням робіт чи наданням послуг упродовж робочого дня, зміни. Відрядно-преміальна ОП — робітнику-відряднику, окрім заробітку за відрядними розцінками, виплачують премії за перевиконання кількісних та якісних показників. В ст. 2 Закону «Про оплату праці» визначено, що складається заробітна плата з трьох частин: · основна · додаткова · інші заохочувальні компенсаційні виплати (рис.1.1). Основна з/п — це винагорода за виконану роботу відповідно до норм праці. Додаткова з/п — це винагорода за працю понад норми, за успіхи в роботі, винахідництво та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій. Інші компенсаційні та заохочувальні виплати — це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства, або які проводяться понад встановлені такими актами норми — це винагороди за вислугу років, додаткова оплата у вихідні, оплата щорічних і додаткових відпусток тощо. Рис. 1.1. Структура фонду заробітної плати згідно Закону України «Про оплату праці» Система оплати праці це – спосіб обчислення розмірів винагороди, що підлягає виплаті працівникам відповідно до здійснених ними витрат праці або за результатами роботи. Вона регулюється системою угод, що укладається на відповідних рівнях: генеральна угода, галузева (регіональна) угода, колективний договір та індивідуальний трудовий договір. Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідні відомості про посадові оклади, про присвоєні розряди, дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за період. Максимальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. На передодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на 1 годину, як при 5-денному і при 6-денному робочому тижні. Необхідно зазначити, що при погодинній формі заробітної плати умовою отримання заробітку за фактично відпрацьований час повинно бути виконання певного обсягу роботи, який визначається нормованим завданням. Широке застосування почасової оплати потребує теж чіткої організації забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, технічним обслуговуванням, енергією, інформацією тощо. В сучасних умовах на багатьох підприємствах з’являється тенденція до заміни відрядної оплати на погодинну. Необхідно зазначити, що при погодинній формі заробітної плати умовою отримання заробітку за фактично відпрацьований час повинно бути виконання певного обсягу роботи, який визначається нормованим завданням. Широке застосування почасової оплати потребує теж чіткої організації забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, технічним обслуговуванням, енергією, інформацією тощо. В сучасних умовах на багатьох підприємствах з’являється тенденція до заміни відрядної оплати на погодинну. Організацію оплати праці здійснюють на основі чинних нормативно- законодавчих актів та внутрішніх документів підприємства: галузева угода, колективний договір, трудовій договір, наказ про облікову політику, штатний розпис, інші документи підприємства (рис.1.2). Рис. 1.2.. Система організації оплати праці
Заробітна плата в грошовій формі – це найгнучкіший спосіб обліковувати витрати і результати праці. Номінальна зарплата - це сума грошей, яку отримує робітник, продаючи робочу силу, тобто за виконану роботу. На її розмір мають вплив різні фактори: різні умови й ефективність праці, кількість і якість праці, рівень кваліфікації. На перший погляд, збільшення середньомісячної зарплати свідчить про покращення рівня добробуту населення. Але більш точним тут є показник реальної заробітної плати. Реальна заробітна плата - це кількість матеріальних благ і послуг, яку робітник може фактично купити за свою грошову заробітну плату [36]. Звідси, рівень реальної заробітної плати залежить: - від розміру номінальної, тобто грошової зарплати. Чим більша номінальна заробітна плата при сталих цінах на засоби споживання, тим більша реальна заробітна плата; - від рівня цін на необхідні засоби існування робітника. Коли ціни підвищуються, а номінальна зарплата залишається незмінною, то реальна зарплата зменшується. Коли ціни зростають швидше аніж зростає номінальна заробітна плата, то реальна заробітна плата знову ж таки. На рівень реальної зарплати також мають вплив рівень безробіття, рівень податків, медичне обслуговування та навчання, склад робочого класу за кваліфікацією, статтю, національними ознаками, зміни вартості робочої сили тощо. Графічно, соціально-економічна і правова сутність поняття «зарплата» зображена в на рисунку 1.3. .
Рис.1.3. Правова, соціальна і економічна сутність зарплати Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |