Лінійна швидкість рівномірного руху тіла по колу

-радіус траєкторії,

Т – період,

- частота,

- кутова швидкість

56. Кутове переміщення -це фізична величина, що показує на який кут повертається раріус-вектор, що описує рух тіла, за певний проміжок часу.

57. Кутова швидкість – це фізична величина, що показує яке кутове переміщення здійснює тіло за одиницю часу і визначається відношенням кутового переміщення до часу протягом якого воно здійснене

58. Період Т – це час за який тіло робить один оберт.

- час,

- кількість обертів.

59. Частота - фізична величина, що показує скільки обертів робить тіло за одиницю часу

Взаємозв’язок періоду обертання та обертової частоти тіла

.

61. Доцентрове прискорення

Напрямок прискорення тіла під час рівномірного руху по колу - прискорення напрям­лене до центра цього кола.

ДИНАМІКА №1

1. Динаміка - це розділ механіки, в основі якого лежить кількісний опис взаємодії тіл, яка визначає характер їхнього руху.

2. Основна задача динаміки – вивчити можливі взаємодії тіл з’ясувати закони яким підпорядковуються рух і взаємодія тіл, і на основі цих законів уміти визначати положення тіл у будь-який момент часу.

3. Умови, за яких тіло зберігає швидкість свого руху: якщо на тіло не діють інші тіла або дія цих тіл компенсується, то тіло рухається рівномірно і прямолінійно.

4. Вільне тіло - тіло, на яке не діють інші тіла та поля. Вільне тіло рухається за інерцією, тобто рівномірно і прямолінійно.

5. Явище інерції - явище збереження тілом стану спокою або рівномірного прямолінійного руху за умови, що на нього не діють інші тіла та поля або їхні дії скомпенсовані.

6. Перший закон Ньютона (закон інерції): існують такі системи відліку відносно яких тіло зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху якщо на нього не діють інші тіла або дія їх компенсується.

7. Інерціальні системи відліку – це системи відліку відносно яких швидкість руху тіла залишається сталою, якщо на нього не діють інші тіла та поля або їхні дії скомпенсовані. Будь-яка система відліку, що рухається відносно землі рівномірно прямолінійно є інерціальною.

8. Неінерціальні системи відліку – це системи відліку відносно яких швидкість руху тіла не залишається сталою (тіло рухається з прискоренням), якщо на нього не діють інші тіла та поля або їхні дії скомпенсовані. Будь-яка система відліку, що рухається відносно землі з прискоренням є неінерціальною.

9. Причини прискореного руху тіла: дія на тіло інших тіл або полів дія яких не компенсується викликають прискорений рух тіла.

10. В иди взаємодій: гравітаційна, електромагнітна, сильна і слабка взаємодія.

11. Сила -це векторна фізична величина, що є кількісною мірою дії на тіло інших тіл.

12. Одиниця сили в СІ - 1 Ньютон (Н) – дорівнює силі, яка діючи на тіло масою 1кг, надає йому прискорення 1м/с².

13. Чим визначається сила? Значенням, напрямком і точкою (або тіло), до якої ця сила прикладена.

14. Рівнодійна сила – це сила дія якої еквівалентна (рівноцінна) дії всіх сил прикладених до тіла і рівна геометричній сумі всіх сил прикладених до тіла.

де - кількість сил, що діють на тіло.

15. Динамометр – прилад для вимірювання сили.

16. Інертність -властивість тіла,які полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла потрібен деякий час.

17. Маса - фізична величина, яка є мірою інертності та мірою гравітації тіла. Одиниця маси в СІ – кілограм (кг).

18. Основні властивості маси.

Ø Маса тіла –величина інваріантна: вона не залежить від вибору системи відліку

Ø Маса тіла не залежить від швидкості руху тіла (в класичній механіці).

Ø Маса тіла – величина адитивна: маса тіла дорівнює масі всіх частинок з яких складається тіло.

Ø у класичній механіці виконується закон збереження маси: у ході будь-яких процесів у системі тіл загальна маса системи залишається незмінною.

19. Що означає виміряти масу тіла? Виміряти масу тіла означає порівняти її з масою еталона.

20. Способи вимірювання маси тіл. Найпростіший спосіб вимірювання маси тіл – зважування. Якщо зважити тіло неможливо, то масу тіла можна визначити через взаємодію тіла з іншим тілом-еталоном за формулою

21. Другий закон Ньютона: Прискорення, якого набуває тіло внаслідок дії сили прямо пропорційне цій силі та обернено пропорційне масі тіла.

Другий закон Ньютона: Сила, що діє на тіло дорівнює добутку маси тіла на надане цією силою тілу прискорення.

Другий закон Ньютона: Сила, що діє на тіло дорівнює швидкості зміни імпульсу тіла.

22. Другий закон Ньютона називають основним законом динаміки, тому що він дозволяє вирішити основну задачу механіки – визначити положення тіла в будь-який момент часу.

23. Напрямок сили та напрямок прискорення, яке ця сила надає тілу співпадають (це випливає з другого закону Ньютона).

24. Другий закон Ньютона, коли на тіло діє кілька сил: якщо на тіло одночасно діє кілька сил, то у формулі, яка є математичним записом другого закону Ньютона, силу слід розуміти як рівнодійну всіх сил, прикладених до тіла. У цьому випадку другий закон Ньютона модна записати так:

Останньою формулою зручно користуватись для розв’язування задач.

25. Перший закон Ньютона: тіло перебуває у стані спокою або рухається з постійною швидкістю (), якщо рівнодійна сил прикладених до тіла, дорівнює нулю.

26. Умова рівноприскореного руху тіла: тіло рухається рівноприскорено, якщо рівнодійна сил, прикладених до тіла, не змінюється з часом.

27. Третій закон Ньютона: тіла взаємодіють з силами рівними за модулем і протилежними за напрямком.

28. Природу сил, які виникають, під час взаємодії тіл - сили, які виникають, під час взаємодії тіл завжди мають однакову природу (взаємодія Місяця і Землі – гравітаційна природа, взаємодія заряджених тіл – електромагнітна природа)

29. Чому сили, які виникають під час взаємодії тіл, не зрівноважують одна одну? Сили, що виникають під час взаємодії тіл, прикладені до різних тіл, тому не можуть компенсувати одна одну.

30. Гравітаційна взаємодія – взаємодія, яка є властивою всім тілам у всесвіті і виявляється у їхньому взаємному притяганні один до одного.

31. Закон всесвітнього тяжіння: два точкових тіла взаємодіють між собою з силами взаємного притягання прямо пропорційними добутку мас цих тіл і обернено пропорційними квадрату відстані між ними

де т_1,т₂ – маси тіл, що взаємодіють

- відстань між тілами

- гравітаційна стала

32. Гравітаційна стала чисельно дорівнює силі гравітаційного притягання двох матеріальних точок масою 1кг кожна, які перебувають на відстані 1м одна від одної.

33. Як і ким було визначене значення гравітаційної сталої? Гравітаційну сталу вперше виміряв англійський учений Генрі Кавендіш у 1798 році за допомогою крутильних терезів.

34. Сила тяжіння – це сила, що характеризує гравітаційну взаємодію тіл з Землею

Сила тяжіння завжди напрямлена до центру Землі (вертикально вниз).

35. Центр тяжіння – це точка відносно якої сума моментів сил тяжіння всіх частин тіла дорівнює нулю (це точка в якій «начебто сконцентрована» вся маса тіла).Це точка прикладання сили тяжіння

36. Прискоренням вільного падіння – це прискорення, якого набуває тіло під дією сили тяжіння і чисельно дорівнює силі з якою гравітаційне поле Землі діє на тіло масою 1 кг

37. Розрахунок прискорення вільного падіння поблизу поверхні Землі та на висоті h над Землею

38. Від яких чинників залежить прискорення вільного падіння? Прискорення вільного падіння залежить від висоти тіла над поверхнею Землі (зменшується в разі підняття тіла над поверхнею землі), а також від географічної широти місцевості (воно незначно менша в міру просування від полюса до екватора )

39. Рух тіла кинутого вертикально. Траєкторією руху тіла кинутого вертикально є пряма лінія.

40. Траєкторією руху тіла, кинутого горизонтально є вітка параболи. Відносно осі ОХ тіло рухається рівномірно зі швидкістю , а відносно осі ОУ вільно падає.

41. Рух тіла кинутого під кутом до горизонту. Траєкторією руху тіла, кинутого під кутом до горизонту є параболи. Відносно осі ОХ тіло рухається рівномірно, а відносно осі ОУ рівнозмінно.

Поиск по сайту: