АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види та класифікація обовязкових платежів

Читайте также:
  1. II. Класифікація основних засобів
  2. Банківські рахунки та їх класифікація.
  3. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  4. Біржі як елемент інфраструктури ринку. Класифікація бірж.
  5. Біржова торгівля як основа біржової діяльності. Історія еволюції біржової торгівлі. Поняття організованого ринку. Риси та класифікація організованих ринків.
  6. Біржова угода: ознаки, сутність, зміст, класифікація
  7. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  8. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  9. Бюджетна система України та бюджетна класифікація
  10. Вади серця: класифікація, характеристика порушень гемодинаміки.
  11. Взаємозв’язок понять «ринок» і «ринкова економіка». Класифікація ринків
  12. Виборчі технології, їх класифікація

Поняття та функції податку. Класифікація податків.

В цілому ми визначили види державних доходів. Якщо говорити на загал, то основними джерелами формування грошових фондів є податки і позики.

Перед визначенням поняття податку, хотілося б сказати, що ознаки податків, що склались в процесі їх історичного розвитку, спостерігались в різних країнах. Це:

· Зв'язок з державою, що визначає публічний характер цих платежів

· Обов’язків, примусовий характер. Встановлюються в односторонньому порядку державою. «Податок - один з проявів суверенітету держави, так само як карбування грошей чи здійснення правосуддя»

· сплачуються в передбачені строки і в розмірах, передбачених законодавством

· як правило не мають цільового характеру використання

 

Отже виходячи з цього та з чинного законодавства можна виділити такі ознаки податків:

1. встановлюються законодавчими органами влади

2. це обов’язкові платежі

3. по юридичній формі вони є індивідуально безповоротні

4. поширюються як на юридичних так і фізичних осіб

5. суми податків зараховуються до державних чи місцевих бюджетів, збори – до позабюджетних фондів

6. сплата податків відбувається в строки і в розмірах, передбачених законодавством

Враховуючи ці ознаки, поняття податку, в правовому аспекті визначається як обов’язкові, індивідуальні, безповоротні платежі фізичних та юридичних осіб, встановлені представницькими (законодавчими) органами державної влади чи місцевого самоврядування для зарахування в державний чи місцевий бюджет, з визначенням їх розмірів і термінів сплати.

//Пепеляєв С.Г. Податок - єдино законна форма відчуження власності фізичної і юридичної особи на засадах обов’язковості, індивідуальної безвідплатності і безповоротності, забезпечена державним примусом, що не носить характеру покарання з метою забезпечення платоспроможності суб’єктів публічної влади.//

Економічна суть податку проявляється в відносинах по перерозподілу державою НД для задоволення загальнодержавних потреб.

Роль податків проявляється в їх функціях:

1. Фіскальна - (від лат. fiscus - державна казна)

2. Регулююча. Податки можуть бути регулятором суспільного виробництва - стимулювання чи стримання, обмеження певних галузей чи процесів, сфер і форм діяльності (шляхом надання пільг, зниження чи підвищення ставки; регулюється попит і споживання; регулюються доходи населення, демографічні процеси.

3. Контроль. Механізм оподаткування забезпечує ведення обліку грошових доходів і матеріальних цінностей.

Види та класифікація обовязкових платежів.

Згідно Закону України «Про податкову систему в Україні справляються:

· загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), які встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.;

· місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

19) фіксований сільськогосподарський податок;

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року);

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон країни;
23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);
25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову нергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
26) збір за проведення гастрольних заходів;

27) судовий збір;

28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак/

 

Згідно передбачених законодавством видів податкових платежів, податки можна класифікувати:

1. Залежно від платника:

· податки з юридичних осіб (податок на прибуток, ПДВ, Акцизний збір)

· податки з фізичних осіб (подоходний податок, податок на промисел)

· змішані - податки що справляються з фізичних і юридичних осіб (податок з власників транспортних засобів, земельний податок)

2. Залежно від форми обкладання:

· Прямі (подоходно-майнові - податки що сплачуються в процесі придбання чи акумуляції матеріальних благ, що визначаються розміром об’єкту оподаткування і включаються в ціну товару та сплачуються виробником чи власником. Прямі податки, поділяються на:

А) особові - податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від одержаного ним прибутку (доходу) і які враховують платоспроможність платника;

Б) реальні - (майнові) податки що сплачують із майна, в основі яких лежить прибуток що припускає середній рівень прибутку

  • Непрямі - (на споживання) - податки, що справляються в процесі використання матеріальних благ, що визначаються розміром споживання, включаються у вигляді добавки до ціни товару, який сплачується споживачем. При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару, робіт, послуг, що виступає посередником між державою і споживачем товару, робіт, послуг.

Основним критерієм поділу податків на прямі і непрямі є поєднання юридичного і фактичного платника - при прямому він співпадає а в непрямому - ні. Друге - участь в утворенні ціни. Прямі податки закладаються в ціну на стадії виробництва, у виробника, а непрямі тільки на стадії реалізації як добавка до ціни товару.

Характеризуючи обовязкові платежі, знаходимо податок, мито, збір.

Спільні риси:

· обовязковість сплати в відповідні бюджети чи фонди

· суворе надходження до бюджетів чи фондів

· вилучення на основі законодавчо закріпленої форми і порядку надходження

· примусовий характер вилучення

· здійснення контролю за надходженням єдиними органами державної податкової служби.

 

Разом з тим між ними є ряд відмінностей. Так, мито і збір відрізняються від податків:

· За значенням. Податкові платежі забезпечують до 80% надходжень в доходну частину бюджету, інші види, відповідно менше.

· За метою. Мета податків - задоволення потреб держави, а мита і зборів - певних потреб чи затрат установи, відомства, галузі

· За обставинами. Податки - безумовні платежі, а мито і збір сплачуються у зв’язку з послугою, що надається платнику державною установою, що реалізує державно-владні повноваження.

· За характером обов’язку. Сплата податку пов’язана з чітко вираженим обов’язком платника, мито і збір - характеризується добровільністю його дій.

· За періодичністю. Мито і збори часто носять разовий характер. Податки сплачуються періодично

· На відміну від податків мито і збори є платою за послуги відтак є «компенсаційними»

Таким чином, на відміну від загальних податкових платежів, збори та мито мають індивідуальний характер і їм завжди властиві спеціальна мета і спеціальні інтереси.

Законодавчого розмежування немає, але вважається, що

Збір - платіж за користування особливим правом

Мито – плата, що здійснюється при переміщенні товару через митну територію країни.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)