Практичне заняття 9

Проблеми перекладу і редагування наукових текстів

Теоретичні питання

1. Вибір синоніма під час перекладу.

2. Переклад термінів.

3. Помилки у змісті й будові висловлювань.

Практичні завдання

Завдання 1. Підберіть до поданих термінів синоніми, склавши з останніми словосполучення чи речення!!!:

(інформатика)

модем, фрейм, каталог, файл, вінчестер, флопі-диск, дисплей, піктограма, табуляція, утиліта, маркувати, смайлики, драйвер, слот, системна плата.

(математика)

відтинок, відсоток, подвоїти, мірило, уривок, простий, непомірний, відстань, очищати, розчленовувати, однаковий, предмет.

(фізика)

Доберіть українські синоніми до запозичених термінів: еквівалентний, абсорбція, акомодація, аномальний, імпульс, антисептика, вакуум, гіпертрофований, гіпотеза, ізолятор, інверсійний, центр, алювіальний.

Завдання 2. Поясніть значення термінів-паронімів:

автоматизований – автоматичний – автоматний,

активація – активізація,

база – базис, вигляд – вид,

виділяти – приділяти,

відтинок – відтінок,

декоративний – декораційний,

завдання – задача,

завершувати – звершувати,

ілюстрація – ілюстрування,

інформативний – інформаційний,

керування – керівництво,

комплекс – комплект,

механізований – механічний,

покажчик – показник,

програмний – програмовий – програмований,

систематичний – систематизований – системний,

текст – тест,

централізований – центральний,

циклічний – цикловий,

швидкий – швидкісний.

Аудиторна робота

Завдання 1. Доберіть українські синоніми до запозичених термінів:

1.1.

горизонтальний, вертикальний, паралельний, експеримент, еквівалент, дистанція, елементарний, диференціювати, ідентичний, інтервал, критерій, перпендикулярно, пірамідально, раціонально, трансформувати, в діаметрі, піраміда, квантитативний, квалітативний.

Терміни для довідки: гостряниця, прямовисний, поземний, спроба, рівнобіжний, відповідник, якісний, розділяти, кількісний, доцільно, сторч, шатром, відтинок, мірило, перетворювати, поперечно, віддаль, найпрості­ший, однаковий.

1.2.

еквівалентний, абсорбція, акомодація, аномальний, імпульс, антисептика, вакуум, гіпертрофований, гіпотеза, ізолятор, інверсійний, центр, алювіальний.

Слова для довідки: середина, знезараження, рівнозначний, всмок­тування, пристосування, непровідник, неприродний, поштовх, надмірний, припущення, обернений, порожнина, намивний.

Завдання 2. Відредагуйте текст відповідно до норм української літера­турної мови.

Математика (від грец. μαθŋμα) – наука, в якій вивчаються “просторові форми і кількісні відношення дійсного світу”. Чітке розуміння самостійного положення математики як особливої науки, що має властний предмет і метод, стало можливим тільки після накопичення досить великого фактичного матеріалу і виникло вперше в Давній Греції в VI–V ст. до н. е. Даний час можна вважати початком періода елементарної математики.

До світової історії математики відносяться імена Піфагора, Евкліда, Архімеда. До початку ХVIІ ст. математика переважно наука про числа, скалярні величини і порівняно самі прості геометричні фігури, величини, що вивчаються нею (довжини, площі, об’єми тощо), розглядаються як постійні. До цього періода відноситься виникнення арифметики, геометрії, пізніше – алгебри і тригонометрії та де-яких окремих способів математичного аналіза.

Математика використовується в лічбі, торгівлі, земле-вимірюванні, астрономії, архітектурі. У ХVIІ–ХVIІІ ст. потреби природознавства і техніки (мореплавання, астрономії, балістики, гідравліки тощо) призвели введення в математику ідей руху та зміни, насамперед у формі змінних величин та функціональної залежності між ними. Це визвало створення аналітичної геометрії, диференціального числення та інтегрального чис­лення. У ХVIІІ ст. виникають і розвиваються теорія диференціальних рівнянь, диференціальна геометрія і т.д. Математичні досягнення ХVIІ–ХVIІІ ст. пов’язані з іменами відомих математиків, а іменно: Ж. Доламбера, П. Ферма, Г. Лейбніца, Л. Ейлера, Д. та Я. Бернуллі.

У ХІХ–ХХ ст. математика підноситься на нову ступень абстракції. Звичайні величини й числа виявляються окремими випадками об’єктів, що вивчаються в сучасній алгебрі, і геометрія переходить під впливом М. І. Ло­бачевського до дослідження “просторів”, окремим випадком яких є евклідів простір. Розвиваються нові дисципліни, а іменно теорія функцій комплекс­ного змінного, теорія груп, проективна геометрія, неевклідова геометрія, теорія множин, математична логіка, функціональний аналіз та ін.

Неоціненним є вклад у розвиток математики слідуючих учених:
К. Гаусе, М. Остроградського, Ж. Пуанкаре, О. Колмогорова, О. Погорєлова, В. Марченко.

Практичне засвоєння результатів теоретичного математичного дослідження потребує здобуття відповіді на поставлену задачу в числовій формі. В зв’язку з цим у ХVII–ХХ ст. числові методи математики вирос­тають у самостійну гілку – обчислювальну математику. Прагнення спрос­тити і прескорити розв’язання трудоємких обчислювальних задач спричинило створення обчислювальних машин. Потреби розвитку самої математики, “математизації” різних галузів науки, проникнення математичних методів у багаточисельні сфери практичної діяльності, швидкий прогрес обчислю­вальної техніки визвав появу цілого ряду нових математичних дисциплін: теорія ігор, теорія інформації, теорія графів, дискретна математика, теорія оптимального управління, кібернетика, математичне моделювання процесів тощо.

Поиск по сайту: