 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Практичного заняття №3
1.Тема заняття: Складні випадки правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних, спрощенням у групах приголосних, уподібненням приголосних,чергування голосних і приголосних звуків. Правопис слів іншомовного походження. Тренувальні вправи.
Мета проведення заняття: повторити і поглибити знання та вміння про складні випадки правопису слів із подвоєнням і подовженням приголосних, розвивати навички швидко і правильно добирати потрібну форму при чергуванні й зміні приголосних.
ВИХОВНА: виховувати орфографічну грамотність, почуття поваги до рідної мови, її розвитку, історії.
2.1 Після виконання роботи студент повинен
знати правила правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних, спрощенням у групах приголосних, уподібненням приголосних,чергування голосних і приголосних звуків; специфічні випадки подовжених приголосних; суть спрощення приголосних звуків, для чого воно відбувається;
вміти знаходити вивчені орфограми, знаходити і виправляти орфографічні помилки; доречно використовувати подвоєння в словах; передавати результат спрощення приголосних звуків на письмі.
3. Короткі відомості з теоретичної частини роботи
| Подвоєння приголосних в українських словах | Подовження приголосних в українських словах |
| 1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: | 1. Приголосні д,т,з,с,л,н,ж,ш,ц,ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного перед наступним голосним: |
| 1.1. Префікса й кореня: ввічливий, ві дд ати, ро зз броїти. | 1.1. Передя,ю,є,і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини з нульовим закінченням): збі жж я, збі жж ю, у збі жж і; підда шш я, підда шш ю, напідда шш і. відкри тт я, відкри тт ю, відкри тт ів; але: зна н ь, обли ч, підда ш. |
| 1.2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: ю нн ат, війсь кк омат. | 1.2. Передя,ю,с,і в усіх відмінках деяких іменників І відміни (за винятком родового множини з закінченням - ей): су дд я су дд і. су дд ю; ста тт я, ста тт і, ста тт ю (але статей), Ілля, Іллю. Іллі, І лл ею, рі лл я, рі лл і, рі лл ею, рі лл ів |
| 1.3. Кореня або основи на -н- та суфікса -н-: де н ь - де нн ий, осі н ь - осі нн ій, електро н - електро нн ий. | 1.3. Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в початковій формі їх основа закінчується на м'який або шиплячий: мазь - ма зз ю, розкіш - розкі шш ю, тінь - ті нн ю, але: нехворо щ ю: радіс т ю, віс т ю, молодіс т ю тощо. |
| 1.4. Основи дієслова минулого часу на с і постфікса -ся: виніс + ся = вині сс я, тряс + ся = тря сс я. | 1.4. У деяких прислівниках типу: навма нн я, спросо нн я, попідти нн ю. |
| 2. Буквосполучення -нн- пишеться: | 1.5. Перед ю,є у формах теперішнього часу дієслова лити: лл ю, лл єш, лл ють, лл ється, ви лл ю, на лл ються. |
| 2.1. У суфіксі прикметників із збільшувано-підсилювальним суфіксом -енн- та прикметниках дієприкметникового походження, якщо наголос падає на суфікс: здійсн éнн ий, непримир éнн ий, нескінч éнн ий. | |
| 2.2. У похідних прислівниках та іменниках, що походять від прикметників, у суфіксах яких пишеться -нн-: | |
| 2.2. У прикметниках на -енн- церковнослов'янського походження: блаж енн ий, свящ енн ий, благослов енн ий. Але: хрещ ен ий. | |
| 3. За традицією приголосні подвоюються у словах: бо вв ан, Га нн а, лл яний, о вв а, сс ати, а також у похідних. |
УВАГА! Ніколи не подвоюється:
- у суфіксах пасивних дієприкметників: виверше н ий, сказа н ий, зробле н ий;
- у прикметниках на -ений: варé н ий, печé н ий, а також да н ий, довгожда н ий, жада н ий, шале н ий, скаже н ий, навіже н ий; іменниках свяще н ик, (але: святе нн ик, святе нн иця), хреще н ик; у суфіксах -ін-, -їн-, присвійних прикметників: змі їн ий, пташ ин ий, лебед ин ий; у суфіксах -ан-, -ян- відносних прикметників: дерев' ян ий, скл ян ий, піщ ан ий, дощ ан ий.
Розрізняйте такі слова:
здійсн éнн ий (прикметник) - зд í йсн ен ий (дієприкметник), нездол áнн ий (прикметник) - незд ó ла н ий (дієприкметник), незліч éнн ий (прикметник) - незл í че н ий (дієприкметник), але: печé н ий (прикметник) - пéче н ий (дієприкметник), варé н ий (прикметник) - вáре н ий (дієприкметник).
| Подвоєні приголосні у словах іншомовного походження | Неподвоєні приголосні у словах іншомовного походження |
| 1. В окремих загальних назвах подвоєння зберігається: а нн али, бо нн а, бру тт о, ва нн а, мадо нн а, ма нн а, га мм а (грецька літера),не тт о, па нн а, пе нн і, то нн а, бі лл ь (закон), бу дд а, ві лл а (будинок), му лл а, ду рр а, ми рр а па нн о. | 1.У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: а к умуляція, баро к о, грип, іди л ічний, інтерме ц о, га м а (музична), ві л а (русалка), бі л ь (відчуття). |
| 2.При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли вживається паралельне непрефіксальне слово: перцепція –а пп ерцеп ція, міграція – і мм ігр ація, реалізм - сю рр еал ізм. | 2. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального, приголосний не подвоюється на письмі: нотація, анотація, конотація. |
| 3.Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах та похідних від них: Андорра, Калькутта, Я фф а, я фф еъкий, Ру сс о, То рр ічеллі. |
ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ
Вправа 1. Запишіть, розставляючи і графічно визначаючи пропущені орфограми.
Покликан.я, без..мерт..я, повнолітня, повністю, весіл..я, навман..я, узбереж..я, вічніст..ю, роздоріж..я, папорот..ю, дерт..ю, радіомовлення, засил..я, безчес..я, ніч..ю, шерст..ю, затвердіння, дин..я, Іл..я, мудріст..ю, щаст..я, скрин..я, їдальн.я,
лист..я, безліс..я, ріл..я, мід..ю, скатерт.ю. пам'ят..ю, л..ється, попідвікон.ю, нехворощ..ю, суд..ів, стат..ей, ріл..ів, стат..ею, відкриттів, облич.., збіж.я, роздоріж..я, подорож..ей, зустріччю, узбереж.., нехворощ,.ю, пам'ят..ю, пам'ят..е, вил..ється, попідвікон..ю, нал..ий, нал..ють, Ал..а, Ан..а, Ген.адій, Ген..а.
Вправа 2. Утворіть іменники від поданих слів.
Жити, віддати, горіти, плести, здобути, мислити, знищити, зібрати, творити, марити, вчити, прагнути, злиденний, смутити, чути, змагатися, зобов'язатися, завдати, зберегти, зберігати, хотіти.
Вправа 3. Поставте іменники в орудному відмінку.
Сіль, заповідь, вихованість, чверть, розкіш, мідь, мати, вісь, путь, тінь, міць, відданість, верф, єдність, смерть, юність, любов, сталь, деталь, стійкість, пристань, грань, осінь, жовч, зелень, врожайність.
Вправа 4. Поставте іменники в родовому відмінку множини.
Озброєння, подовження, вітальня, заняття, змагання, їдальня, прагнення, вчення, завдання, збереження, захоплення, питання, почуття, відкриття, узбережжя, знання, бажання, обличчя, вишня, спальня, доповідь.
Вправа 5. Запишіть, розставляючи й позначаючи орфограми. Поставте наголоси.
Бездоган...ий, невин..ий, захоплен..ий, нездолан...ий, вихован..ість, вогнян..ий, вогнен..ий, несказан..о, нескінчен..ий, натхен..ий, машинобудівн..ий, самовід..ан..ий, довгождан..ий, багатомільйон...ий, священ..ий, священ..ик, шален..ий, незлічен...ий, вітрян..ий, письмен.ий, незбаген..ий, бездон..ий, пташин..ий, впевнен..о, вимушен..ий, невпин..о, стомлен…ий, хреще..ний, благослове..ий, навіжен...ий, божествен..ий, нездійснен..ий, нездійснен..о, гречан...ий, преосвящен..ий, буквен...ий, електрон...ий, восьмиден...ий, скажен...ий., жадан...ий.
Вправа 6. Запишіть слова іншомовного походження, графічно визначаючи орфограми, поясніть значення слів.
А(б,бб)ревіатура, ко(р,рр)ектор, а(к,кк)орд, ма(н,нн)а, фі(н,нн), ка(с,сс)ета, а(к,кк)ордеон, а(к,кк)умулятор, арти(л,лл)ерист, конгре(с,сс), то(н,нн)а, форти(с,сс)имо, гри(п,пп), ко(м,мм)ентатор, бо(н,нн)а (гувернантка), дре(с,сс)ирувати, п'ятито(н,нн)ка, ко(л,лл)оїд, а(т,тт)естат, бру(т,тт)о, п'ятито(н,нн)ий, кро(с,сс), тру(п,пп)а, ба(р,рр)икада, а(л,лл)ея, піані(с,сс)имо, ба(л,лл)істичний, а(п,пп)еляція, кро(с,сс)ворд, ко(р,рр)ектний, інтерме(ц,цц)о, га(л,лл)ерея, бю(л,лл)етень, а(с,сс)иміляція, га(м,мм)а (літера), баро(к,кк)о, де(с,сс)ерт, ста(к,кк)а(т,тт)о, нове(л,лл)а, ко(л,лл)екція, кла(с,сс)ицизм, ма(с,сс)ивний, гу(м,мм)анізм, ві(л,лл)а (русалка), ка(с,сс)ир, діагра(м,мм)а, ва(н,нн)а, депре(с,сс)ія, а(м,мм)іак, не(т,тг)о, па(н,нн)о, ве(т,тт)о, мадо(н,нн)а, бе(л,лл)адо(н,нн)а, до(л,лл)ар, до(н,нн)а, а(н,нн)отація, і(м,мм)унітет, га(м,мм)а (музична), маро(к,кк)анець, го(л,лл)антський, ві(л,лл)а (будинок), бо(н,нн)а (купюра), а(к,кк)омпанемент.
Вправа 7. З апишіть слова іншомовного походження, графічно визначаючи орфограми. Ара(р,рр)ат, Андо(р,рр)а, Анка(р,рр)а, Анга(р,рр)а, Ді(к,кк)енс, Галі(л,лл)ей, Ро(с,сс)іні, Пага(н,нн)іні, Апе(н,нн)і(н,нн)и. Пана(м,мм)а, Гава(н,нн)а, А(т,тт)ика, Пу(ч,чч)іні, Ле(с,сс)инг, Е(л,лл)ада, Де(л,лл)і, Го(л,лл)андія, А(с,сс)ирія, Маро(к,кк)о, Ро(л,лл)ан, Пі(р,рр)енеї, Ізабе(л,лл)а, Брю(с,сс)ель, Кутаї(с,сс)і, Та(л,лл)і(н,нн), Ши(л,лл)ер, То(р,рр)іче(л,лл)і, Кенту(к,кк)і, Дю(с,сс)ельдорф, Лі(с,сс)абон, Жа(н,нн)а.
Поиск по сайту: