Практична робота № 2

1.Тема заняття: Розділові знаки при відокремлених членах речення.

Мета проведення заняття: узагальнити та систематизувати знання студентів про ускладнення у простому реченні, зокрема відокремлені означення і прикладки, удосконалювати вміння знаходити їх у реченні, аналізувати мовний матеріал, розвивати пунктуаційну грамотність, комунікативну компетентність, вміння конструювати речення.

виховна: виховувати пунктуаційну грамотність.

2.1 Після виконання роботи студент повинен

знати правила про розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими членами.

вміти правильно розставляти розділові знаки в простому реченні й обґрунтовувати їх.

3. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою надання їм більшої самостійності.

Означення відокремлюються: 1. Якщо вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси на житі, як столи, рушниками накриті, як співуча стружка ялова, як мамина лагідна мова (Пявл.); Дні летять, повні сонця й музики (Сос.).

2. Якщо означення непоширені й стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення Досвітні' огні, переманені, урочі, прорізали темряву ночі (Укр.).

3. Якщо означення підпорядковане членові речення, що виражений особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Укр.); Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям, запрягтися до щоденної важкої праці (Коц.).

4. Якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (Шиян).

5. Якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (Карп.).

6. Якщо неузгоджені означення стоять після узгоджуваних: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (Н.-Лев.).

7. Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються лише в тому разі, якщо вони виділені інтонаційно й можна підставити а саме: Солдати мали завдання, вийти до набережної (Гот.).

Не відокремлюються:

1. Означення, які характеризують не лише підмет, а й присудок: Стоїть ліс темний і сумний (Рил.).

2. Означення, що характеризують неособові займенники: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам 'ятника.

3. Означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: / дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (Мал.).

І. Прочитайте вголос текст, відповідно інтонуючи виділені відокремлені означення. Простежте, як з їхньою допомогою автор створює художній образ та досягає лаконізму й виразності опису.

1) Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори (Л. Костенко). 2. Мотря помітила на кущі калини червоний кетяг, не скльований горобцями, і простягнула руку, щоб зірвати (Є. Гуцало). 3. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс (М. Стельмах). 4. Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата... (О. Головко).

2) 5. Міська публіка стіною стояла на тротуарах і, приголомшена, дивилась, як з гуркотом проносились вулицею незнайомі війська - шумливі, нестримні, повні енергії (О. Гончар). 6. Якісь он квіти, сині-сині, на голу цеглу повились (Л. Костенко). 7. Троє старшин - у рубцях, у кривавому клоччі, прямо із бою - говорили про бій на Дніпрі (Л. Костенко). 8. Скроплений живлющою росою, пробився паросток на світ (О. Квітневий).

ІІ. Знайдіть відокремлені означення. Розставте розділові знаки.

1)Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами вони чомусь схожі на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз пахуче укрите жовтим пилом проросле пелюстками світить і золотіє... Усі соняшники сміються веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього уважного й доброзичливого... (За Є. Гуцалом).

ІІІ. Розподіліть на групи й запишіть послідовно речення залежно від умови відокремлення означень: а) означуваним словом є особовий займенник; б) відділені від означуваного слова іншими членами речення; в) поширене означення після означуваного слова. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть означувані слова як члени речення.

1. Все місто спить суворе й мовчазне (Л. Костенко). 2. Ген килим витканий із птиць летить над морем (Л. Костенко). 3. Сам лагідний сумирний він давно не міг зрозуміти, від чого все те лихе (С. Черкасен-ко). 4. Наснились сині проліски мені, і я щаслива плакала вві сні (І. Христенко). 5. Оточена зеленим шумовинням в кущах розлогих дикої тернини стоїть похила хата лісникова (А. Малишко). 6. Стоїть старе гетьманське місто Глухів позбавлене і слави і краси (Ю. Мушке-тик).

КЛЮЧ. Замініть послідовно номери виписаних речень буквами: 1 - т, 2 - о, 3 - о, 4 - с, 5 - р, 6 - г. Якщо ви правильно виконали завдання, то із букв прочитаєте назву українського міста.

ВИСНОВКИ

Відокремлені члени речення виділяються за смислом та інтонацією, набуваючи при цьому більшої самостійності у складі речення. Загальною умовою відокремлення членів речення є їхнє велике змістове навантаження.

Відокремленими можуть бути поширені та непоширені, узгоджені та неузгоджені означення. їх відокремлення залежить від місця в реченні щодо означуваного слова, змістового навантаження та ін.

IV. Визначте відокремлені додатки, обставини і розставте розділові знаки.

1. Кожній людині властиво помилятися але нікому крім дурнів не властиво бути впертим у помилці (Аристотель).

2. Микола замість панського лану вийшов на поле (І. Нечуй-Левицький).

3. Всі за винятком Бот здивовано дивилися на свого шкіпера (М. Трублаїні).

4. На світі все знайдеш крім рідної матері (Нар. творчість).

5. Нечутно ступають козацькі коні спускаючись униз до Бугу (Я. Качура).

6. Почувши кроки пташина повернула голівку до нас, вчаїлась (М. Стельмах).

7.І тільки я обдираючи ноги скотився з липи, як на землю стіною обвалилася злива

(М. Стельмах).

V. ДBA - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ! Поміркуйте, чому в першому реченні коми стоять перед і після сполучника і, а в другому - лише після сполучника і.

1. Веслує літо в хмарну обологу по заводях просмоленим човном, і, натомивши у мандрівці ноги, лягає день спочити за селом (Є. Гуцало).

2. Василько пірнув по шию і, відчувши під собою холодну глибочінь, усім тілом повернувся до берега (Гр. Тютюнник).

VI. Укажіть у реченнях обставини, виражені одиничними дієприслівниками. Поясніть, що означають ці дієприслівники та як це впливає на відокремлення обставин. Випишіть речення з відокремленими обставинами, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Вранці прокинувшись ми побігли до озера вмитись (Я. Стельмах).

2. Життєву путь свою нерівно і хитаючись верстав я (М. Рильський).

3. Остап стояв вагаючись (М. Коцюбинський)

4.Кінь відпочивши бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі (Петро Панч).

5. Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).

6. Над висотою ракети хотіли сягнути неба, і знесилившись гнулися і вмирали, розсипаючись холодним сяйвом (О. Гончар).

4. Рекомендована література:

1. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук. Думка, 2007.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2000.

3. Козачук Г.О. Українська мова: Практик ум: Навчальний посібник.- 2-ге вид., переробл. і допов.-К.: Вища школа, 2008.

4. Фурдуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. посібник / За ред.. В.В. Різуна. – К.: Либідь, 2005.

Поиск по сайту: