|
|||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вибір та перевірка високовольтних комутаційних апаратівВимикачі високої напруги призначені для комутації кіл змінного струму напругою понад 1000 В у будь-яких режимах експлуатації: вмикання та вимикання номінальних струмів, струмівКЗ, струмів марного ходу силових трансформаторів та ємнісних струмів конденсаторних батарей і довгих ліній. Це найбільш складні та дорогі апарати. Конструктивні особливості вимикачів та їх характеристики визначаються принципом гасіння дуги, а також середовищем, у якому дуга горить у процесі вимикання. Високовольтні вимикачі за такою ознакою поділяються на оливні, елегазові, електромагнітні, вакуумні та пневматичні. Вимикачі вибирають за номінальними значеннями напруги та струму, родом установки, умовами роботи та конструктивним виконанням. Uном ≥ Uмережі Іном ≥ Іроб.макс. Вибрані вимикачі перевіряють на вимикальну здатність та на електродинамічну та термічну стійкість при наскрізних струмах короткого замикання. Вимикальна здатність вимикача за ГОСТ 687-78*Е задається номінальним струмом вимикання Іном. роз. (діюче значення періодичної складової струму короткого замикання) та номінальним вмістом аперіодичної складової струму βном,%. Номінальний струм вимикання Іном. роз та βном віднесені до моменту розмикання дугогасильних контактів (момент часу τ). Час τ від початку короткого замикання до розмикання дугогасильних контактів визначається за формулою
τ = tРЗ min + tВЛАС де tРЗ min = 0,01 с – мінімальний час дії релейного захисту; tВЛАС – власний час вимикання вимикача (каталожні дані). Номінальний вміст аперіодичної складової βном %, який визначається як відношення аперіодичної складової до діючого значення періодичної складової струму короткого замикання у момент розходження дугогасильних контактів вимикача, знаходиться за формулою βном = 100% або приймається за ГОСТ у вигляді кривої βном =f(τ), яка наведена на рисунку 6.1 При τ > 70 мс значення βном слід вважати рівним нулю. При перевірці вимикача на вимикальну здатність повинні виконуватися такі умови Іном. роз ≥ Іпτ іаτ ном ≥ іаτ
де іаτ ном = √2 Іном. роз βном /100 – номінальне значення аперіодичної складової струму вимикання.
Рисунок 6.1 – Крива для визначення коефіцієнта βном
Якщо друга вимога не виконується, то слід перевірити можливість вимикання повного струму короткого замикання Іном. роз (1+βном /100) ≥ Іпτ + іаτ Перевірка вимикача на електродинамічну стійкість до наскрізних струмів короткого замикання виконується за такими формулами Ідин ≥ Іп0 ідин ≥ іу а на термічну стійкість І2т tт ≥ ВК де Ідин , ідин – відповідно діюче та миттєве значення струму електродинамічної стійкості; Іт , tт – відповідно струм термічної стійкості та час його протікання. При виборі вимикачів повинні розглядатися випадки короткого замикання як з одного так і з іншого боків вимикача та слід брати до уваги найбільш важкі режими, при яких струм, що вимикається вимикачем, має найбільше значення. Вимикач навантаження – це триполюсний комутаційний апарат, розрахований на вимикання номінального струму. Він не призначений для вимикання струму КЗ, але його вмикальна здатність відповідає електродинамічній стійкості при КЗ. Вимикачі навантаження застосовують у приєднаннях силових трансформаторів на боці вищої напруги замість силових вимикачів якщо це можливо за умовами роботи електроустановки. Для вимикання струмів КЗ застосовують високовольтні запобіжники (ПКТ), які встановлюються на одній рамі з вимикачем навантаження та вмикаються послідовно з ним. Вимикачі навантаження вибирають за номінальною напругою та номінальним струмом
Uном ≥ Uмережі Іном ≥ Іроб.макс. А перевіряються вони на електродинамічну та термічну стійкість до струмів короткого замикання Ідин ≥ Іп0 ідин ≥ іу І2т tт ≥ ВК
Роз'єднувач – це комутаційний апарат, призначений для утворення видимого розриву, для перемикання приєднань розподільного пристрою в нормальних умовах з однієї системи збірних шин на іншу без перерви струму та для комутації дуже малих струмів ненавантажених силових трансформаторів та коротких ліній, нейтралей трансформаторів і уземлювальних дугогасильних реакторів, якщо у мережі нема замикання на землю. Віддільник – це звичайний триполюсний роз'єднувач. Віддільники серії ОД відрізняються від роз'єднувачів серії РНД тільки приводом. Вони мають пружинні приводи, які спрацьовують при поданні відповідної команди на вимикання. Вмикання здійснюється вручну. Час вимикання складає 0,4-0, 5 с. Роз’єднувачі та віддільники вибирають за конструктивним виконанням, родом установки (внутрішня, зовнішня), за номінальною напругою та номінальним струмом Uном ≥ Uмережі Іном ≥ Іроб.макс. Вони теж перевіряються на електродинамічну та термічну стійкість до струмів короткого замикання
Ідин ≥ Іп0 ідин ≥ іу І2т tт ≥ ВК
Короткозамикач – це апарат для утворення штучного КЗ в електричному колі. Вони разом з віддільниками використовувалися в спрощених схемах підстанцій. Короткозамикач має один опорний ізолятор, на верхньому торці якого закріплюють нерухомий контакт і затискач для приєднання дроту. Рухомий контакт з пружинним приводом уземлює одну фазу (при U=35 кВ – дві фази) за ручною командою або від релейного захисту. Пружинний привід вмикає короткозамикач за 0,15-0,4 с. Вимикання здійснюється вручну. Короткозамикач вибирається лише за номінальною напругою
Uном ≥ Uмережі
а перевіряється на електродинамічну та термічну стійкість до струмів короткого замикання Ідин ≥ Іп0 ідин ≥ іу І2т tт ≥ ВК
Приклад
Вибрати високовольтний вимикач та роз'єднувач у колі генератора ТВФ-63-2 (Рном=63 МВт; соsφ=0,8; Uном=10,5 кВ) Розрахункові струми короткого замикання складають: Іп,о ген=31,26 кА, Іп,о сист=42,14 кА, Іп,τген=31,14 кА, Іп,τ сист=39,5 кА, іу ген=86,43 кА, іусист=112,2 кА, іаτген=7,14 кА, іаτсист=6,61 кА а Та=0,22 с. Для вибору вимикача та роз’єднувача спочатку потрібно розрахувати максимальний робочий струм за формулою Імакс = = 4,558 кА Потім за розрахованим струмом та номінальною напругою генератора вибираємо з додатків Д та Є вимикач та роз’єднувач. Вимикач МГГ-10-5000-63У3 (Uном =10,5 кВ, Іном =5000 А, Іном. роз =63 кА, Ідин =64 кА, ідин = 170 кА, Іт =64 кА, tт =4 с, tВЛАС =0,11 с, tПОВН =0,13 с. Згідно з ПУЕ у колі генератора потрібно приймати τ = 4 с. Тоді час вимикання короткого замикання складає τк = 4+0,13=4,13 с. При короткому замиканні у місці встановлення вимикача струм складається з двох складових Iк.ген та I к.сист (див. рисунок 6.2). При КЗ у точці 1 через вимикач протікає струм КЗ тільки від генератора, а при КЗ у точці 2 через вимикач протікає струм від усіх джерел системи. При виборі вимикача та роз’єднувача розрахунковою буде точка, в якій у разі КЗ через вимикач протікатиме більший струм. Рисунок 6.2 – Пояснювальна схема
Вибір та перевірку вибраних апаратів зводимо до таблиці.
Таким чином вибрані апарати задовольняють умовам перевірки на вимикальну здатність, електродинамічну та термічну стійкість до струмів короткого замикання.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |