Стаття 17. Судовий експерт

1. Судовим експертом може бути особа, яка має вищу освіту у відповідній галузі спеціальних знань, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста та кваліфікацію судового експерта з певної експертної спеціальності.

2. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути особи, які відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим державними органами, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані експертні установи, пройшли відповідну підготовку (стажування) в державній спеціалізованій експертній установі, атестацію та отримали свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта в порядку, передбаченому цим Законом.

Порядок призначення на посаду працівника експертної установи та отримання кваліфікації судово-медичного та судово-психіатричного експерта визначається Міністерством охорони здоров`я України.

3. Приватними судовими експертами можуть бути особи, що мають стаж роботи за фахом не менше одного року, пройшли стажування в державній спеціалізованій експертній установі Міністерства юстиції України, атестацію з певного виду експертної спеціальності в Центральній експертній кваліфікаційний комісії при Міністерстві юстиції України та отримали свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта у порядку, передбаченому цим Законом.

4. Для забезпечення належного рівня професійних знань приватний судовий експерт один раз на три роки повинен пройти стажування у відповідній державній спеціалізованій експертній установі та атестацію в Центральній експертній кваліфікаційний комісії при Міністерстві юстиції України з метою підтвердження кваліфікації судового експерта.

5. Підготовка (стажування) осіб, що мають намір отримати свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта здійснюється до першого проходження атестації протягом шести місяців, у разі кожної наступної атестації протягом одного місяця.

6. Судовий експерт державної установи не має права виконувати функції експерта, якщо це не є його службовим завданням.

7. На судових експертів поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Стаття 18. Особа, що не може бути судовим експертом

1. Не може залучатися до виконання обов’язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку обмежено дієздатною або недієздатною, а також та, яка має не зняту чи не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

2. Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством України.

Поиск по сайту: