 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Механізм ціноутворення на підприємстві
Ціна - це грошовий вираз вартості виготовленої продукції (товару, робіт, послуг).
Ціна як економічна категорія поєднує в собі:
Ø грошове вираження вартості товару;
Ø суму грошових коштів, що сплачується покупцем і одержується продавцем за одиницю товару (готової продукції, робіт, послуг);
Ø прийом непрямого вимірювання величини затраченої суспільно необхідної праці;
Ø кількісне співвідношення попиту і пропозиції.
Кругообіг ресурсів на підприємстві закінчується процесом реалізації готової продукції (робіт, послуг) та їх відшкодуванням коштами покупців.
Встановити ціну товару на ринку складно, тому що на неї впливає велика кількість факторів: тип ринку, еластичність споживчого попиту, обсяг і динаміка попиту, економічні можливості покупців, витрати виробництва, ціна на аналогічні товари конкурентів, державне регулювання цін.
Ціна одночасно відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції і державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти. Ціна виконує ряд функцій, а саме:
1. Планово-облікову — забезпечує оцінку майна, облік результатів господарювання та їх прогнозування.
2. Стимулювання — сприяє мотивації раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту продукції.
3. Розподільчу — дає змогу розподілити доходи в суспільстві.
4. Регулювальну — здійснює збалансування між окремими виробництвами, попитом і пропозицією.
Ціноутворення — це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури. Політика ціноутворення в Україні спрямована на забезпечення:
Ø рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів;
Ø збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;
Ø протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів і послуг;
Ø об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;
Ø розширення сфери застосування вільних цін;
Ø підвищення якості продукції;
Ø соціальних гарантій у першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів;
Ø створення необхідних економічних гарантій для виробників;
Ø орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. У народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Вільні ціни — це реальний грошовий вимір вартості товару для підприємства, який визначається продавцями і покупцями в процесі домовленості між ними. У вільних цінах враховуються витрати на виготовлення продукції, (робіт, послуг) і прибуток без обмеження рівня рентабельності.
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання Цін і тарифів.
Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
Ø державних фіксованих цін (тарифів);
Ø граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Регульовані ціни формуються за принципами вільного ціноутворення за умови їх певного державного регулювання на окремі види продукції (роботи, послуги) шляхом обмеження рівня рентабельності
Фіксовані ціни встановлюються державою на ресурси, які мають визначальне значення для населення, а також на продукцію підприємств монополістів. Ці ціни на певний період часу незмінні, суворо фіксовані. Фіксована ціна може покривати витрати підприємства на виготовлення продукції (робіт, послуг) підприємства або бути нижчою за них. За умови, якщо фіксована ціна не покриває витрат підприємства, держава може надавати таким підприємствам дотацію.
У разі надмірного зростання цін, раніше виведених із під державного контролю, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.
Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджене на підприємствах, що посідають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.
При здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
У сучасних економічних умовах ціна реалізації продукції визначається згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємстві, затвердженими наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. №47. Вона включає: виробничу собівартість, визнані адміністративні витрати, витрати на збут, прибуток і податок на додану вартість (додаток Б):
Ц = ВС + АВ + ВЗ + П + ПДВ,
де Ц - ціна;
ВС — виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);.
АВ — визнані адміністративні витрати;
ВЗ — витрати на збут продукції;
П — сума прибутку;
ПДВ — сума податку на додану вартість.
Якщо підприємство виробляє високорентабельні та монопольні товари (продукцію, роботи, послуги) і сплачує акцизний збір, то ціна продажу визначається за формулою:
Ц = ВС + АВ + ВЗ + П + АЗ + ПДВ,
де АВ — сума акцизного збору.
ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ I САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Характеристика витрат підприємства.
2. Класифікація витрат.
3. Групування витрат за економічними елементами.
4. Розрахунок планових витрат за окремими елементами.
5. Залежність загальних витрат і собівартості одиниці продукції від обсягу виробництва.
6. Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за статтями калькуляції.
7. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво.
8. Складання планової (нормативної) калькуляції собівартості продукції.
9. Характеристика витрат, які не входять до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).
10. Ціна як економічно-фінансовий важіль управління виробництвом за ринкових умов господарювання.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тести до теми 17
Тест. 1. Непрямі витрати — це:
а) витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного центру витрат протягом звітного періоду;
б) витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом;
в) витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.
Тест 2. Операційна діяльність — це:
а) основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;
б) придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів;
в) діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного та позикового капіталу підприємства.
Тест 3. Ціноутворення — це:
а) процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури;
б) механізм розрахунку вартості виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг);
в) відображення споживчої властивості (корисності) товару.
Тест 4. Виробнича собівартість — це:
а) обґрунтовано визначений рівень витрат на виробництво та збут продукції;
б) виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво продукції, виконані роботи та надані послуги;
в) грошовий вираз вартості виготовленої продукції товару (робіт, послуг).
Тест 5. Витрати на продукцію — це:
а) усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація основних засобів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції;
б) витрати, що розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені;
в) витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту).
Задача 1.
Визначити загальну суму витрат підприємства, пов'язану з відрахуваннями на соціальні заходи, якщо витрати підприємства на оплату праці працівників становлять 100 тис. грн, а відрахування у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань — 2,8%.
Задача 2.
Приватне підприємство виготовляє токарні верстати. Фактичний випуск за звітний період — 210 верстатів. Витрати на сировину та матеріали склали 310 250,64 грн, на оплату праці робітникам, зайнятим виробництвом верстатів — 28 716,42 грн, загальновиробничі — 16 320,10 грн та адміністративні витрати — 34 007,30 грн. Сума амортизаційних відрахувань — 30 820,60 грн.
Вартість незавершеного виробництва на початок звітного періоду — 20 716,80 грн, на кінець - 30 820,60 грн.
Визначити виробничі витрати на виготовлення загальної кількості токарних верстатів та виробничу собівартість одного верстата.
Задача 3.
Підприємство для здійснення підприємницької діяльності використовувало приміщення та верстати балансовою вартістю на початок звітного періоду відповідно 7 000,00 грн та 4 000,00 грн.
У звітному кварталі при виготовленні продукції витрати на сировину та матеріали склали — 12 100,65 грн, на оплату праці робітникам, зайнятим виробництвом продукції — 8 300,70 грн, загальновиробничі — 210,60 грн та адміністративні витрати — 530,00 грн.
Вартість незавершеного виробництва на початок кварталу — 1100,45 грн, на кінець - 2 200,32 грн.
Витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції — 905,86 грн.
Визначити виробничі витрати на виготовлення продукції та загальну суму витрат на виробництво та реалізацію продукції.
Задача 4.
Визначити рентабельність підприємницької діяльності, якщо виручка підприємства склала 350 620,78 грн, виробничі витрати — 220 900,61 грн, а витрати, пов'язані з реалізацією продукції — 10 617,52 грн.
Задача 5.
Нормальна середньомісячна потужність структурного підрозділу підприємства становить — 200 тис. грн валової продукції, фактична потужність у грудні місяці поточного року — 150 тис. грн. Постійні загальновиробничі витрати структурного підрозділу — 30 тис. грн.
Визначити розподілені і нерозподілені постійні загальновиробничі витрати структурного підрозділу.
Поиск по сайту: