Міжн. пріоритети екологічно безпечного управління

Програма дій ООН "Пор. ден. на XXI століття" визначає:

1) Екол. безпечне управління викор. токсичних хім. речов.

2) Екол. безпечне викор. біотехнологій у природохр. діял-ті

3) Екол. безпечне вилучення небезпечних відходів

4) Екол. безпечне вилучення тв. відходів і очищ. стіч. вод

5) Безпечне та екол. обгрунтоване вилуч. радіоакт. відходів

6) Розширення діяльності, пов'язаної з відходами.

Корпор. управління ЕБ базується на принципах:

1) відповідальності – пошук та ідентифікація джерел екол. шкоди, відповід-сть за порушення екол. регламентів і норм;

2) раціональності – досягнення господарських цілей за мінімальних впливів на НСе;

3) превентивності – постійний моніторинг, проведення попереджувальних заходів щодо впливів;

4) мотивації – ефективне природокористування;

5) компенсації – відшкодування витрат, пов'язаних із завданою шкодою як у природ., так і в соц. сферах.

Держ. контроль атм. повітря: а) місцев.; в) Мінек; г) МОЗ

Держ. контроль рослин. світу: а) КМУ; б) Мінек; в) місц.

Сутність управл. у сфері ЕБ: а) рег; б) наг; в) прог; г) план.

Предмет управління ЕБ: а) ек. марк; г) управл. діял-ть

Міжнар. пріоритети ЕБ: а) вилуч. небезпек. відходів

Нагляд за додержанням закон-ва: а) Ген. прокурор

+ Об’єктами досл.; При проект.; Процес упр.; До функцій; Орган.-відновл.; Практич. діял.

- Управл. у сфері; Предметом управл.; Орг.-превент.; Рег.-стим.; Розп.-викон.; Принц. інтег.; Принц. стійкості.

Метод теорії управління - Логічний метод; Метод зразків

Критерії екобезпеки -Ризики для життя; Якість і тривал.

Корпоративне управління ЕБ -Відповідальність; Мотив.

Орган.-правове ЕБ -Локаліз. прояв; Держ.-прав. засоби

Компетенції управління ЕБ - Інструмент; Предм.-спеціал.

Ідентифікація ризику -визначення складу можливих негативних подій на об'єкті, які викликають погіршення якості НС, поява яких може завдати прямо чи посередньо екон. збиток розглядався об'єкту.

Відвернений збиток від забр. НС -комплексна величина, сукупність змін якісних і кількісних параметрів НС в цілому і її окремих компонентів.

Загал. прийнятий критерій -ризик, тобто ймовірність заподіяння шкоди НС з урахуванням тяжкості цієї шкоди, який визначається сукупністю 2 величин - ймовірністю небажаної події і викликається ним збитку.

«Петля якості» -концептуальна модель взаємозалеж.видів діял-сті, що вплив. на різних стадіях створення продукції.

Статистич. метод оцінки -на аналізі накопичених статис. даних по аналогічним подіям, що сталися на об'єктах схожого виду діял-ті, на терит. даного регіону в минулому.

Аналітичний метод оцінки -на вивченні причинно-наслідкового зв'язку в територіально-виробничої системи, що дозволяє оцінити ймовірність несприятливої події як складного явища, утвореного поєднанням послідовності елементарних подій з відомими ймовірностями їх прояву.

Управління можливо на основі практичних навичок, які індивід-управлінець більш-менш цілеспрямовано й усвідомлено використовує, розвиває і накопичує в якості свого життєвого досвіду.

При структур. способі управління інформація передається адресно по цілком певним елементам структури, що склалися ще до початку процесу управління.

Відвернений збиток - це оцінка можливих екол., матеріал. і фінансових втрат та збитків у грошовому виразі, не відбулися в результаті проведення комплексу природоохор. заходів, реалізації природоохор. програм.

Стратегічні задачі в управлінні екол. безпеки:

1) Стан здоров'я насел. сучасних і прийдешніх поколінь; гармонізація життєд-сті суспільства у прир. сер-щі;

2) Екол.свідомість і відповідальність усіх верств населення;

3) Екол.чистота й культура виробництва й господарювання;

4) Економія ресурсів, енергії, збереження самовідновлюв. властивостей і господарської ємності біосфери.

Види екол. безпеки:

За територіальним принципом розрізняють: глобальну, національну, регіональну, місцеву, об'єктову екол. безпеку.

За способами забезпечення виокремлюють – техногенно-екологічну, радіоекологічну, соціально-екологічну, природну, економіко-екологічну безпеку та ін.

За об'єктами охорони можна вирізнити: загальну екол. безпеку довкілля, яка включає: а) глобальну; б) націонал.; в) локальну; г) особисту екол. безпеку громадян.

Етапи з яких складається процес управління ЕБ:

1й-виявл. джерел техн. впливів та об’єктів, що зазн. впливу

2й-оцінка існуючого стану екол. небезпеки.

3й-визначення елементів механізму формування небезпеки, що підлягають регул-ню, та розробка конкретних рішень.

4й-впровадження рішень. 5й-аналіз отриманих результатів.

Осн. методи оцінки: а) статич.; б) аналітик.; в) експертний

Формув. політики: а) моніторинг; б) принципи; в) облік р.

Структури можливого збитку: а) натур. збиток; в) вартісна

Для оцінки кільк.: а) пок. ср.; в) пок. м. пр.; г) пок. м. доп.

Вектор стану: а) керовані; б) вільні

+ Догма 1.Пер.; Догма 3.У май.; Екобезпека диф.; Класиф.; За терит.; Виходячи з масшт.; Під зоною; Зона опосерд.

- Догма 1. Ек.; За способом; За об’єктом; Осн. пред.; Чисті

Можливий збиток -Натуральний; Вартісна форма

Критерії управління ЕБ -Стан здоров’я; Екол. чистота

Сист.-синергет. -Сукупність елем.; Цілісність об’єкту

Закон. форм-ня -Регіоналізація; Структур. і профілізація

Екол. витрати -Погірш. явищ прир.; Погірш. явищ техн.

Проблема радіоактивних відходів пов’язана з тим, що паливні елементи ядерних реакторів, установлених на атомних електростанціях рано чи пізно виробл. свій ресурс.

Управління екол. безпекою є однією з визначальних компонент стратегічного менеджменту збалансованого економічного розвитку країни в умовах ринкових відносин.

Управління екол. безпекою являє собою багатокомпонент. регулятивний процес реалізації єдиної держ. політики у сфері екології, спрямовані на охорону НС, рац. викор-ня прир. ресурсів, збереження та відновлення прир. систем.

Управління можливо на основі практичних навичок, які індивід-управлінець більш-менш цілеспрямовано й усвідомлено використовує, розвиває і накопичує в якості свого життєвого досвіду.

При структур. способі управління інформація передається адресно по цілком певним елементам структури, що склалися ще до початку процесу управління.

Відвернений збиток - це оцінка можливих екол., матеріал. і фінансових втрат та збитків у грошовому виразі, не відбулися в результаті проведення комплексу природоохор. заходів, реалізації природоохор. програм.

Держ. контроль атм. повітря: а) місцев.; в) Мінек; г) МОЗ

Держ. контроль рослин. світу: а) КМУ; б) Мінек; в) місц.

Сутність управл. у сфері ЕБ: а) рег; б) наг; в) прог; г) план.

Предмет управління ЕБ: а) ек. марк; г) управл. діял-ть

Міжнар. пріоритети ЕБ: а) вилуч. небезпек. відходів

Нагляд за додержанням закон-ва: а) Ген. прокурор

Осн. методи оцінки: а) статич.; б) аналітик.; в) експертний

Формув. політики: а) моніторинг; б) принципи; в) облік р.

Структури можливого збитку: а) натур. збиток; в) вартісна

Для оцінки кільк.: а) пок. ср.; в) пок. м. пр.; г) пок. м. доп.

Вектор стану: а) керовані; б) вільні

+ Об’єктами досл.; При проект.; Процес упр.; До функцій; Орган.-відновл.; Практич. діял.

- Управл. у сфері; Предметом управл.; Орг.-превент.; Рег.-стим.; Розп.-викон.; Принц. інтег.; Принц. стійкості.

+ Догма 1.Пер.; Догма 3.У май.; Екобезпека диф.; Класиф.; За терит.; Виходячи з масшт.; Під зоною; Зона опосерд.

- Догма 1. Ек.; За способом; За об’єктом; Осн. пред.; Чисті

Метод теорії управління - Логічний метод; Метод зразків

Критерії екобезпеки -Ризики для життя; Якість і тривал.

Корпоративне управління ЕБ -Відповідальність; Мотив.

Орган.-правове ЕБ -Локаліз. прояв; Держ.-прав. засоби

Компетенції управління ЕБ - Інструмент; Предм.-спеціал.

Можливий збиток -Натуральний; Вартісна форма

Критерії управління ЕБ -Стан здоров’я; Екол. чистота

Сист.-синергет. -Сукупність елем.; Цілісність об’єкту

Закон. форм-ня -Регіоналізація; Структур. і профілізація

Екол. витрати -Погірш. явищ прир.; Погірш. явищ техн.

Поиск по сайту: