Розділ І Похорони короля

Нова загроза

Загублений майа

Розділ І Похорони короля

У славетному об’єднаному королівстві Гондору та Арнору настав траурний день. В Міна Тіріті зірбався величезний натовп на площі біля Вежі Ектеліона. І це були не тільки жителі Арнору та Гондору. Багато людей було також з країни союзниці Рохану. Давно давним намісник Гондору Кіріон і Еорл юний дали велику клятву на пагорбі Благословення. Клятву дружби Гондора і Рохану. І відтоді вороги Рохану були ворогами Гондору і навпаки. В Середземї не було міцнішої дружби ніж дружба Гондору і Рохану. Як і радісні так і печальні дні величні країни разом їх ділили. І ось сьогодні жителі Рохану прибули розділити горе народу Гондору та Арнору. Сьогодні це королівство прощалось зі своїм великим королем Елессаром ельфійським.

Король Елесар покоївся на Рат Дінен – склеп де покоїлись великі мужі Гондору. Біля його ложа були 2 маленькі камяні ложі в яких покоїлись величні воїни з краю хоббітів: Меріадок Брендізай і Перегрін Тук. В часи Війни за перстень вони зробили багато великих подвигів на службі Рохану і Гондору. І була легенда шо один з них Меріадок Брендізай, який в той час служив роханському королю Теодену сина Тенгела, в битві на Пеленорі вбив вождя назгулів – ангмарського короля Чаклуна. А Перегрін Тук Спас останнього намісника Фарамира і брав участь у безнадійному але доблесному поході на Рохану і Гондору до Мордору, де пройшла остання битва Третьої епохи з військом Саурона. Багато пісень і легенд було складено про мужність дрібнолюдків і про те як один із них спас Середземя від зла Саурона.

Біля ложа Елессара стояв його син та нащадок Ельдаріон, а також король Рохану Ельфвіне син Еомера. Стояв там також і гондорський оратор Колдеон який виголошував прощальну промову. Арвен на похоронах не було. Ходять слухи шо коли Елессар самостійно збирався відходити від цього світу Арвен не хотіла його відпускати. І не дочекавшись його смерті вона помандрувала з Гондору. Ніхто не знає де вона пішла, але ходять чутки, що вона прийшла до Лоріену, де колись правила древня Ельфійка Галадріель. Але тепер не лишилось жодного ельфа в Лоріені, бо вони покинули його коли Єдиний перстень був знищений а разом з ним пропала сила Трох перстнів які підтримували красу цього лісу. І ось коли Арвен прибула в Лоріен вона прилягла на одному із пагорбів і навіки заснула.

І ось Колдеон почав свою промову:

- Сьогодні ми зібрались шоб віпровадити в останю путь нашого величного короля об’єднаного королівства Арнору і Гондору Елессара ельфійського. Він був дійсно великим королем який правив по справедливості і по закону. Його закон розповсюджувався на всіх людей незалежно чи це були воїни, прості роботяги селяни чи великі князі. І навіть він сам ніколи не порушував свій закон. Він був людиною слова і завжди стояв на стороні правди. І своєю величністю він нічим не поступається древнім королям Гондору…

Всі уважно слухали промову Колдеона, який славився своїм ораторською майстерністю. В Рат Дінені стояло також багато доблесних воїнів королівства.

Арнатур був одним із них. Багато подвигів він вчинив в битвах проти залишків армії орків а також проти харадців, які бунтували проти короля Елессара. Його поважали і рахували за доблесного і сміливого воїна. Він завжди з нетерпінням чекав на нові походи армії Елессара проти ворогів королівства, він був справжнім воїном і не міг жити без війни і вважав своїм обов’язком захищати своє королівство. Біля нього стояв полководець війська Гондору і Арнору Контіліон. Але він вже багато років не брав участь у поході через старість. І тепер здебільшого приймав участь у раді верховного парламенту особливо пред походами. Але Арнатур пам’ятає ше ці часи коли він разом з Контіліоном брав участь у боях проти загонів орків, харадрімців і дикунів. Контіліон мав великий авторитет в королівстві і всі прислухались до його порад.

І ось коли прощання з королем Елессаром завершувалось і натовп почав розходитись Контіліон підійшов до Арнатура і промовив

- Арнор та Гондор втратив великого короля. Але він прожив достойне і довге життя гідне великого правителя.

- Правдиві твої слова Контіліоне, - відповів Арнатур – але я думаю Ельдаріон буде гідним нащадком.

- Це так. Але боюсь ніж він прийме престол може трапитись лихо,- промовив Контіліон.

- Шо ти маєш на увазі?,- здивовано запитав Арнатур – яке ше лихо може трапитись? Зараз панує мир в королівстві і вже давно не було явної загрози Аронору та Гондору.

- Явної немає але неявна…

- Шо це ше загроза??! Хтось готує напад на наше королівство?,- занепокоїно спитав гондорський воїн.

- Не зараз. Давай зустрінемось біля Андуїну коли останній корабель відправиться на Захід і там я тобі все розповім. Але нікому не слова. Це дуже важливо. Ти ж будеш разом з проводжаючими людьми.

- Так я буду,- відповів Арнатур.

- Гаразд там і зустрінемся. А зараз пора розходитись по домам. – І після цих слів Контіліон помалу пустився вулицями міста. А Арнатур ше деякий час стояв і роздумував над словами Контіліона і шо це все моголо означати.

Поиск по сайту: