 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Периферичні:інкапсульовані - лімфовузли(елімінація АГ з лімфи і тканинної рідини),селезінка(елімінація АГ із кровотоку)
Лекція №1
Структура та функції імунної системи. Імунологічні методи досліджень
Клінічна імунологія – це клінічна і лабораторна дисципліна, яка займається обстеженням, діагностикою та лікуванням хворих із патологічними процесами, що розвиваються в результаті порушення імунних механізмів, а також тими випадками, коли імунологічні маніпуляції є важливою частиною терапії і (або) профілактики (ВООЗ, 1993).
Імунітет (від лат. immunitas – звільнення, позбавлення від будь-чого) – це захист організму від генетично чужорідних речовин (антигенів) екзогенного чи ендогенного походження з метою збереження і підтримання гомеостазу, структурної та функціональної цілісності організму, а також біологічної індивідуальності та видових відмінностей.
Імунітет:природжений(неспецифічний),набутий(специфічний,адаптивний).
Обоє поділяються на гуморальний і клітинний.
Фактори природженого і набутого імунітету
| Природжений імунітет (неспецифічна резистентність | Набутий (специфічний) імунітет |
| Шкіра та слизові оболонки: сальні і потові залози, миготливий епітелій слизових оболонок, травні ферменти | Гуморальні фактори захисту: В-лімфоцити, антитіла (імуноглобуліни) |
| Гуморальні фактори захисту: лізоцим, комплемент, фібронектин, інтерферони, білки гострої фази, природні антитіла, пропердин, β-лізин та ін. | Клітинні фактори захисту: Т-лімфоцити: хелпери, кілери, супресори; імунний (специфічний) фагоцитоз. |
| Клітинні фактори захисту: фагоцити (неспецифічний фагоцитоз), кілерні клітини |
Набутий імунітет:природний і штучний. Обоє поділяються на активний та пасивний.
Активний природний:інфекція,контакт із патогеном.
Пасивний природний:антитіла від матері до плода через плаценту.
Штучний активний:вакцинація.
Штучний пасивний:введення сироватки (гамма-глобуліни).
Імунна (лімфоїдна) система
Органи імунної системи разом складають єдиний дифузний орган, поєднаний спільною функцією. Маса його близько 1,5-2,0 кг, а кількість лімфоїдних клітин сягає астрономічних цифр, при цьому кожна десята клітина організму здійснює функцію імунологічного нагляду
Анатомо-фізіологічний принцип побудови імунної системи – органно-циркуляторний. Тобто є лімфоїдні органи, але лімфоцити не “сидять” у них постійно, а інтенсивно рециркулюють між лімфоїдними органами та нелімфоїдними тканинами через лімфатичні судини і кров: через один лімфовузол протягом 1 год. проходить біля 10 млрд. лімфоцитів. Із загальної кількості лімфоцитів організму в кожен момент часу в крові міститься лише 0,2-2,0%.
Локалізація імунної системи
1 – червоний кістковий мозок;2 – тимус;3 – лімфоїдна тканина слизових оболонок;4 – лімфатичні вузли;5 – лімфатичні судини;6 – грудна лімфатична протока;7 – селезінка;
Печінка;9 – внутрішньоепітеліальні лімфоцити.
Органи імунної системи
Центральні: тимус (дозрівання Т-клітин); Червоний кістковий мозок(дозрівання В-клітин).
Периферичні:інкапсульовані - лімфовузли(елімінація АГ з лімфи і тканинної рідини),селезінка(елімінація АГ із кровотоку)
Поиск по сайту: