Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії значимість крові та лімфи, які, утворюючи внутрішнє середовище організму, сприяють підтриманню його гомеостазу та забезпечують тим самим оптимальні умови життєдіяльності клітин, тканин і органів, що входять до складу організму.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Загальна характеристика крові як різновиду тканини внутрішнього середовища, джерело розвитку.

2. Плазма крові, її склад і фізіологічне значення.

3. Формені елементи крові, їхня класифікація.

4. Гемограма та лейкоцитарна формула, їх значення для клініки.

5. Особливості лейкоцитарної формули на різних етапах онтогенезу.

6. Еритроцити. Їхній кількісний склад у різних вікових періодах, морфофункціональна характеристика (дані світлової, електронної мікроскопії та гістохімії), функціональне значення. Ретикулоцити. Зміна еритроцитів у процесі старіння.

7. Лейкоцити. Загальна характеристика та класифікація.

8. Гранулоцити (зернисті лейкоцити) - нейтрофільні, базофільні та еозинофільні. Морфофункціональна характеристика (дані світлової, електронної мікроскопії та гістохімії).

9. Лімфоцити. Морфофункціональна характеристика (дані світлової, електронної мікроскопії та гістохімії). Участь лімфоцитів в імунних реакціях організму. Т- і В - лімфоцити. Їхня будова, гістохімічна характеристика та функціональне значення.

10.Моноцити. Морфофункціональна характеристика (дані світлової, електронної мікроскопії та гістохімії). Поняття про мононуклеарну фагоцитарну систему (МФС).

11.Кров'яні пластинки (тромбоцити). Морфофункціональна характеристика (дані світлової, електронної мікроскопії та гістохімії).

11. Лімфа, її склад і значення.

12. Зміна лейкоцитарної формули у дітей.

13.Типи гемоглобіну у дітей.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

а) кров дорослої людини; забарвлення за Романовським-Гімза; об.40, ок. 7;

б) ретикулоцити крові людини; забарвлення діамантовим крезиловим синім; об. 40, ок.7.

2. Проводиться вивчення:

- демонстраційних препаратів:

а) лейкоцитарна маса; забарвлення за Романовським-Гімза; об.40,ок.7;

б) кров дитини; забарвлення за Романовським-Гімза; об.40, ок. 7;

в) статевий хроматин в лейкоцитах; забарвлення за Романовським-Гімза; об.40, ок. 7.

- електронних мікрофотографій:

Рис. 79, 80, 82, 85, 86, 87, 89 (В.Г.Елисеев, Ю.И.Афанасьев, Е.В.Котовский. Атлас микроско­­­пического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.);

Рис. 156-163 (И.В.Алмазов, Л.С.Сутулов. Атлас по гистологии и эмбриологии.- М.: Медицина, 1976.).

3. Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.

Зміст теми:

Об’єм крові в людини 5-5,5 л

Функції крові:

-захисна (імунітет);

-дихальна (транспорт О2);

-трофічна (транспорт поживних речовин);

-екскреторна (транспорт продуктів обміну).

Плазма крові складається з води (90-93%) і сухого залишку (7-10%). До складу сухого залишку входять білки (глобуліни, альбуміни, фібриноген) та інші органічні і неорганічні речовини.

Еритроцити - це червоні кров'яні тільця,основна функція яких транспорт кисню.

У нормі в чоловіків кількість еритроцитів у 1 літрі крові 3,9-6х10 ¹², у жінок 3,7-5,5х10¹². Розміри еритроцита - 7,1-7,9 мкм. Еритроцити мають форму двоввігнутого диска. Еритроцити не мають ядра й органелл. Цитоплазма їх заповнена гемоглобіном, що здатний приєднувати і транспортувати кисень.

Молоді форми еритроцитів називаються ретикулоцитами. Вони не мають ядер, але містять залишки органел.

Лейкоцити -це ядерні клітини кулястої форми. У нормі їх у людини 4-9х10⁹ у 1 л крові.

Процентне співвідношення лейкоцитів називається лейкоцитарною формулою.

Гранулоцити в цитоплазмі мають специфічні гранули, агранулоцити специфічних гранул не мають. У залежності від забарвлення гранул розрізняють базофильні, еозинофільні і нейтрофільні лейкоцити.

Базофільні лейкоцити (базофіли). Розміри10-12мкм. У цитоплазмі мають великі специфічні гранули, що забарвлюються основними барвниками у фіолетовий колір. У гранулах містяться біологічно активні речовини (гепарин, гістамін). Гепарин – зменшує зсідання крові (антикоагулянт). Гістамін розширює кровоносні судини, підвищує їх проникність, виділяється при алергічних реакціях.

Нейтрофільні лейкоцити. Розміри 12 мкм. У цитоплазмі мають дрібні специфічні гранули, що забарвлюються основними і кислими барвниками у фіолетово-червоний колір. Основна функція - фагоцитоз.

Юні нейтрофіли мають бобоподібне ядро.

Паличкоядерні нейтрофіли утворюються з юних, мають ядро у вигляді букви S.

Сегментоядерні нейтрофіли мають ядро з декількох сегментів (утворюються з паличкоядерних).

Еозинофіли. Розміри12-14мкм. У цитоплазмі мають специфічні гранули, що забарвлюються кислими барвниками в червоний колір. Під електронним мікроскопом ці гранули крупніші, чим у нейтрофілах, мають овальну форму і кристалоїд усередині. Ядро сегментоване,складається з 2-3 сегментів. Функції - знищення паразитів (глистів), участь в алергічних реакціях.

Агранулоцити не мають у цитоплазмі специфічної зернистості; до них відносяться лімфоцити і моноцити.

Лімфоцити- це клітини, що мають невеликий об’єм цитоплазми й округле ядро,що займає більшу частину клітини.

Т-лімфоцити розвиваються в тимусі. Т-кіллери забезпечують протипухлинний і трансплантаційний імунітет. Т-хелпери стимулюють утворення антитіл В-лімфоцитами. Т-супресори пригнічують утворення антитіл. Т-клітини пам'яті зберігають інформацію про антигени.

Антиген -це чужорідна речовина, при попаданні якої в організм виробляються антитіла (імуноглобуліни).

В-лімфоцити розвиваються в червоному кістковому мозку. Вони здатні виробляти антитіла і перетворюватися в плазматичні клітини.

Моноцити- це великі клітини, розміри до 20мкм. Ядро має бобоподібну форму. У цитоплазмі багато лізосом. Вони здатні до фагоцитозу. У крові знаходяться недовго, потім виходять у сполучну тканину і перетворюються в макрофаги.

Тромбоцити (кров'яні пластинки) - це фрагменти, розташованих у червоному кістковому мозку гігантських клітин - мегакаріоцитів. Розміри 2-3мкм. Кількість тромбоцитів 200-400х10⁹ у 1л крові. Тромбоцит складається з грануломера і гіаломера. Грануломер - це скупчення гранул у центрі тромбоцита. Гіаломер розташований на периферії, містить мікротрубочки. Тромбоцити не мають ядер.

Функція тромбоцитів – участь у згортанні крові.

Матеріали для самоконтролю:

1. В мазку периферійної крові молодої жінки, що ставала на облік у жіночій консультації, відмічено 10% великих клітин із слабобазофільною цитоплазмою і бобовидними ядрами. Клітини є найбільшими серед видимих у полі зору. Які це клітини?

A. Плазмоцити

B. Малі лімфоцити

C. Моноцити

D. Середні лімфоцити

E. Макрофаги

2. В студента-другокурсника, що проходив профогляд у студентській поліклініці, в мазку периферійної крові виявлено 5% великих клітин із димчасто-сірою цитоплазмою і бобовидними ядрами. Клітини є найбільшими серед видимих у полі зору. Які це клітини?

A. Плазмоцит

B. Макрофаг

C. Середній лімфоцит

D. Малий лімфоцит

E. Моноцит

3. На електронній мікрофотографії виявляється клітина крові із сегментованим ядром, помірно розвиненою ендоплазматичною сіткою, невеликою кількістю мітохондрій, рибосом, лізосом та овальні гранули з кристалоїдом, зануреним у аморфний матрикс. Назвіть цю клітину.

A. Базофіл

B. Еозинофіл

C. Сегментоядерний нейтрофіл

D. Моноцит

E. Юний нейтрофіл

4. Відомо, що плазматична клітина виробляє специфічні антитіла на даний антиген. При введенні антигену кількість плазматичних клітин збільшується. За рахунок яких клітин крові відбувається збільшення числа плазмоцитів?

A. Базофілів

B. В-лімфоцитів

C. Моноцитів

D. Еозинофілів

E. Т-лімфоцитів

5. Лікарем-профпатологом при вивченні впливу епоксидних смол на стан здоров’я чоловіків, що зайняті у їхньому виробництві, для порівняння була сформована група контролю – інженерно-технічні працівники. Якому діапазону значень відповідала кількість еритроцитів у гемограмах чоловіків контрольної групи?

A. 2,8 - 3,5 х 10 12 в 1 л

B. 3,9 - 6,0 х 1012 в 1 л

C. 4,5 - 6,0 х 1012 в 1 л

D. 3,7- 5,5 х 10 12 в 1 л

6. При аналізі лікар-лаборант зробив додатковий висновок, що кров належить людині жіночої статі. Особливості яких формених елементів дали змогу зробити висновок?

A. Базофільних лейкоцитів

B. Лімфоцитів

C. Еритроцитів

D. Нейтрофільних лейкоцитів

E. Моноцитів

7. В мазку крові виявляються клітини, цитоплазма яких містять крупні метахроматичні гранули. Який відсоток цих клітин у крові дорослої здорової людини?

A. 47 - 72%

B. 0,5 - 5%

C. 3 - 11%

D. 0 - 1%

E. 19 - 38%

8. У крові дівчини 16 років, котра страждає аутоімунним запаленням щитовидної залози, виявлено численні плазматичні клітини. З проліферацією та диференціюванням яких клітин крові пов’язане збільшення кількості плазмоцитів?

A. В-лімфоцитів

B. Т-хелперів

C. Тканинних базофілів

D. Т-супресорів

E. Т-кілерів

9. При гетеротрансплантації органу виявлено відторгнення трансплантату. Які клітини крові забезпечують цей процес?

A. Т-лімфоцити - кілери

B. Т-лімфоцит-супресор

C. В-лімфоцити

D. Т-лімфоцити-пам’яті

E. Т-лімфоцити-хелпери

10. Лейкоцити, на відміну від еритроцитів, позбавлені пігменту, здатні до виходу за межі судин та мають ядра різних форм і органели. Яку форму мають ядра юних нейтрофілів?

A. Бобоподібну

B. Ядро у вигляді кількох сегментів

C. Округлу

D. Не мають певної форми

E. У вигляді букви S

Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ - Івано-Франківськ, 1996.

3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.

4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В. Л. Цитология и общая гистология. - Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

2. Быков В. Л. Частная гистология человека (краткий обзорный курс). 2-е изд. – Санкт-Петербург: СОТИС, 1997. - 300 с.

3. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. - М.: ГЭОТАР, 1997. - 960 с.

4. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учебное пособие / Под ред. О.О.Волковой, Ю. К. Елецкого. - М.: Медицина, 1996.- 544 с.