Розвиток кістки на місці хрящового зачатка

1)формування хрящової моделі;

2)перихондральне окостеніння;

3)утворення діафізарного центру окостеніння;

4)утворення епіфізарного центру окостеніння;

5)утворення метаепіфізарної пластинки росту.

Матеріали для самоконтролю:

1. До складу міжклітинної речовини кісткової тканини входять волокна, які на гістологічному препараті молодої кістки, забарвленому гематоксиліном та еозином, мають рожевий колір. Як називаються волокна кісткової тканини?

A. Осеїнові

B. Проколагенові

C. Ретикулярні

D. Хондринові

E. Еластичні

2. До складу міжклітинної речовини кісткової тканини входять осеїнові волокна. Колагеном якого типу утворені ці волокна?

A. Колагеном І типу

B. Колагеном ІV типу

C. Колагеном V типу

D. Колагеном III типу

E. Колагеном ІІ типу

3. При аналізі рентгенограми хворого лікар звернув увагу на локальне розсмоктування твердих тканин окремих кісток. З підвищеною активністю яких клітин можуть бути пов’язані ці явища?

A. остеокласти

B. хондобласти

C. остеобласти

D. фібробласти

E. остеоцити

4. При постановці ембріологічних досліджень в кістках зародка тварини виявлені клітини моноцитарного ґенезу. Які це клітини?

A. остеобласти

B. стовбурові остеогенні клітини

C. остеоцити

D. остеокласти

5. При переломі діафізу трубчастої кістки відбувається її регенерація. За рахунок яких клітин окістя відбувається регенерація трубчастої кістки?

A. остеокласти

B. остеобласти

C. фібробласти

D. остеоцити

6. При хрящовому остеогенезі спочатку виникає хрящова модель трубчастої кістки. Якою хрящовою тканиною утворена ця модель?

A. Еластичною

B. Волокнистою

C. Гіаліновою суглобовою

D. Гіаліновою

7. Третій етап прямого остеогенезу полягає у звапнуванні міжклітинної речовини кісткової тканини. Які мінеральні солі, в першу чергу, необхідні для цього процесу?

A. Солі срібла

B. Солі натрію

C. Солі кальцію

D. Солі марганцю

E. Солі калію

8. При непрямому гістогенезі кісткової тканини трубчастих кісток між епіфізарним та діафізарним центрами окостеніння утворюється пластинка, що в подальшому забезпечує ріст кісток у довжину. Як називається ця пластинка?

A. кісткова пластинка

B. кісткова манжетка

C. метаепіфізарна пластинка

D. остеон

E. шар внутрішніх генеральних пластинок

9. Нульовий потенціал – відсутність навантаження на кісткову тканину (тривала імобілізація, стан невагомості) обумовлює посилене розсмоктування кісток. Функція яких клітин активізується за даних умов?

A. Преостеобластів

B. Остеокластів

C. Остеоцитів

D. Остеобластів

10. На поперечному зрізі трубчастої кістки між кістковими пластинками видно відростчасті клітини, відростки яких проходять в кісткових канальцях. Які це клітини?

A. остеоцити

B. преостеобласти

C. остеобласти

D. остеокласти

Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.
2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ - Івано-Франківськ, 1996.
3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.
4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В.Л. Цитология и общая гистология. - Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

2. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э.Г. Улумбекова. – Москва: ГЭОТАР, 1997.

3. Хем А., Кормак Д. Гистология. - М.: Мир, 1983.

Відповіді до тестів: 1-А; 2 –А; 3 – А; 4 –Д; 5 – В; 6 – Д; 7 – С; 8 – С; 9 – В; 10 – А.

Модуль№1

Тема заняття: М’язові тканини

1. Актуальність теми:

М’язові тканини відносяться до спеціальних тканин, що мають здатність до скорочення, завдяки чому вони виконують свою основну функцію – переміщують тіло або його частини в просторі, забезпечують рух крові, рух харчових мас у кишковому тракті, тощо. Крім того, в м’язах депонуються енергетичні матеріали (глікоген, ліпіди).

З функціонуванням скелетних м’язів пов’язаний розвиток та удосконалення трудових навичок людини. Удосконалення структури скелетних м’язів людини має велике значення в антропогенезі. Знання будови та гістофізіології м’язових тканин необхідно для розуміння їхнього функціонування та перебігу патологічних процесів, які можуть в них розвиватися.

2. Конкретні цілі:

1. Аналізувати морфо-функціональну характеристику м’язових тканин.

2. Робити висновки про морфо-функціональний класифікацію м’язових тканин.

3. Знати особливості морфо-функціональної організації гладкої, серцевої та скелетної посмугованої м’язової тканин на світлооптичному та електронномікроскопічному рівні.

4. Мати уявлення про особливості регенерації різних видів м’язових тканин.

Поиск по сайту: