Будова світлового мікроскопа

Мікроскоп.

1.основа

3. тубус

4. предметний столик

5. револьвер

6. макрогвинт

7. мікрогвинт.

х8, х40 х7, х10, направляє збирає 8. гвинт конденсора

х15 потік промені

вивчення будова світла в світла і

зображен зображен конденсор. фокусує

ня. ня. їх на

препараті.

Основні етапи виготовлення гістологічних препаратів:

1. Одержання матеріалу (0.5-2см)
2. Фіксація матеріалу (збереження структур тканини, органа)

а) фіксатори прості (розчини формаліну, спирти: етиловий, метиловий; кислоти: оцтова, пікринова, осмієва)

б) фіксатори складні (суміші для фіксування, які включають названі компоненти у різних співвідношеннях).

3. Зневоднення фіксованого матеріалу (спирти різної концентрації, що поступово зростають від 50-70⁰ до 100⁰

4. Ущільнення об‘єкта (здійснюється у парафіні, целоїдині, синтетичних смолах.

5. Заливка матеріалу (парафін, епоксидні смоли)

6. Виготовлення зрізів (тонких – 5-7мкм, напівтонких – 0.5-1мкм для світлової мікроскопії та ультратонких зрізів для електронної мікроскопії – 0.05-0.2мкм).

7. Забарвлення препаратів із застосуванням гістологічних барвників

гістологічні барвники: а) класифікація гістологічних барвників за походженням (анілінові, рослинного походження);

б) класифікація гістологічних барвників за хімічними властивостями (кислі, основні та нейтральні).

8. Використання інших видів гістологічних препаратів (мазки, відбитки, плівки, тотальні препарати).

1. Вітальні, суправітальні та поствітальні методи дослідження.

Матеріали для самоконтролю:

1. Які з перерахованих пар компонентів мікроскопа є механічними частинами?

A. Тубус, револьвер

B. Предметний столик,окуляр

C. Револьвер, окуляр

D. Конденсор, тубус

E. Окуляр, конденсор

2. Основними (базофільними) називаються барвники, які з”єднуються в клітині з компонентами, що містять

A. ліпідні компоненти

B. основні компоненти

C. кислі компоненти

D. полісахаридні компоненти

E. гліколіпідні компоненти

3. Базофілія – це здатність структур тканини взаємодіяти з

A. основними барвниками

B. ліпідними барвниками

C. спеціальними барвниками

D. нейтральними барвниками

E. кислими барвниками

4. При виготовленні гістологічних препаратів необхідно виконати ряд дій в певній послідовності. Вкажіть правильну послідовність дій.

A. зневоднення, ущільнення, фіксація, виготовлення зрізів, забарвлення

B. фіксація, зневоднення, ущільнення, виготовлення зрізів, забарвлення

C. виготовлення зрізів, забарвлення, фіксація, ущільнення,, зневоднення,

D. фіксація, забарвлення, зневоднення, ущільнення, виготовлення зрізів,

E. виготовлення зрізів, фіксація, зневоднення, ущільнення, забарвлення

5. Гістологічні структури, що здатні забарвлюватись кислими барвниками називаються:

A. нейтрофільними

B. метахромними

C. поліхроматофільними

D. оксифільними

E. базофільними

6. В мазку крові, забарвленому за методикою Романовського-Гімзи, виявлені формені елементи, що мають сегментоване ядро та дрібні округлі гранули в цитоплазмі, що сприймали основні та кислі барвники і забарвились в рожево-фіолетовий колір. Яку хімічну властивість проявили гранули при забарвленні?

A. оксифілія

B. базофілія

C. нейтрофілія

D. метахромазія

E. люмінесцентність

7. Яка теоретично можлива роздільна здатність світлового мікроскопа?

A. 1мм

B. 0,2мкм

C. 12мкм

D. 1см

E. 1,2мкм

8. Гістологічні структури, що здатні одночасно забарвлюватисьь кислими і основними барвниками називаються:

A. люмінесцентними

B. оксифільними

C. метахромними

D. нейтрофільними

E. базофільними

9. Кислими (оксифільними, ацидофільними, еозинофільними) називаються барвники, які з’єднуються в клітині з компонентами, що містять

A. ліпідні компоненти

B. полісахаридні компоненти

C. основні компоненти

D. кислі компоненти

E. гліколіпідні компоненти

Література

Основна:

1.Гістологія людини, О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський Київ: “Книга плюс”, 2003.

2.Чайковський Ю.Б.,Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ-Івано-Франківськ, 199б.

3.Гистология, цитология и эмбриология /Ред. Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина, -М.: Медицина, 1999.

4. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов.- М.:Медицина, 1970.

Додаткова:

1. Алмазов Ю.В., Сутулов И.В. Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978.

2. Быков В.Л. Общая гистология человека. Сотис, Санкт-Петербург, 1997,300 с.

3. Практикм з цитології ембріології та загальної гістології під ред. проф. З.Ф. Баринова, проф. Ю.Б. Чайковського, Київ 1999.

4. Практикум по гистологии, цитологии и змбриологии /под. ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной, М., 1989.

5. Гистология. Хзм А., Кормак Д., М; Мир, 1983.

б. Введение в нейробиологию. Немечек С. и др. Изд. Медлитературы, Прага, 1978.

7. Питерс А., Палей С, Уобстер Г. Ультраструктура нервной системы. Москва: Мир. 1972. - розділ "Микроскоп".

8. БМЭ - розділ "Гистологическая техника".

9. Меркулов Г. А. Курс патогистологической техники. Л.: Медицина, 1969.

10. Волкова О. В., Елецкий Ю. К. Основы гистологии с гистологической техникой. М.: Медицина, 1982.

Відповіді до тестів: 1-А; 2 –С; 3-А; 4-А; 5-Д; 6-С; 7-В; 8-Д; 9-С.

Модуль№1

Тема заняття: Загальна організація клітини. Плазматична мембрана (поверхневий комплекс)

1.Актуальність теми:

Клітина - це елементарна жива система, яка включає плазмолему, цитоплазму та ядро і є основою будови, функціонування, відтворення, розвитку, пристосування та відновлення організму. Знання структури клітини, її основних компонентів та неклітинних структур будуть необхідні для успішного вивчення курсу загальної та спеціальної гістології, патологічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології.

2. Конкретні цілі:

1.Ідентифiкувати на мiкроскопiчному рівні будову клітин, пояснити будову та функції плазматичної мембрани.

2.Ідентифiкувати на мiкроскопiчному рiвні клітини різної форми, ядро, цитоплазму та плазмолему.

3.Розрізняти на електронних мікрофотографіях міжклітинні контакти, інтерпретувати їх будову та функцію.

Поиск по сайту: