АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Немембранні органели

Рибосоми - це немембранні органели загального призначення, це дрібні (субмікроскопічні органели). Кожна рибосома складається з 2-х субодиниць (великої і малої). Хімічний склад цих органелл - РНК і білок. Функція рибосом - синтез білка (для потреб клітини).

Мікрофіламенти - це немембранні органели загального призначення; це тонкі нитки, що складаються з білків актину або міозину. Ці органели знаходяться на периферії клітини. Функція –скоротливо-рухова (забезпечують рухливість клітин, зміну форми клітини)

Мікротрубочки - це немембранні органели загального призначення. Вони складаються з білка тубуліну, представляють собою циліндри, усередині яких знаходиться порожнина. Функції: підтримують форму клітини, утворюють веретено поділу, входять до складу центриолей, війок, джгутиків.

Центросома (клітинний центр) - це немембранна органела загального призначення. Вона складається з 2-х центриолей оточених центросферою. Кожна центріоль складається з 9 триплетів мікротрубочок (9 х 3). Центросфера утворена радіально розташованими мікротрубочками і мікрофиламентами. У клітині, що не ділиться, центросома розташовується біля ядра. Під час мітозу центріолі розходяться до полюсів клітини і беруть участь в утворенні веретена поділу.

 

       
   
 
 

 

 


Включення - це непостійні структури, що не мають чіткої структури.

 

 

Матеріали для самоконтролю:

1. При ультрамiкроспiчному дослiдженнi в цитоплазмi виявлена

структура, яка складається iз сукупностi канальцiв, мiшечкiв, цистерн, утворених

суцiлъною біомембраною, до якої iз зовнiшньої сторони прикрiпленi рибосоми. Яку

функцiю виконує ця структура?

 

A. синтезує бiлки

B. синтезує лiпiди

C. синтезує ферменти глiколiзу

D. синтезує тубулiн

E. синтезує вуглеводи

 

2. При субмікроскопічному дослідженні клітини в її цитоплазмі виявлена структура, яка складається із замкненої сукупності канальців, мішечків та цистерн, утворених суцільною біомембраною. Яка це структура?

 

A. агранулярна ендоплазматична сітка

B. комплекс Гольджі

C. мікрофіламенти

D. гранулярна

E. мікротрубочки

 

3. При субмікроскопічному дослідженні у цитоплазмі клітини виявлена двомембранна структура овальної форми, яка заповнена гомогенною дрібнозернистою речовиною (матриксом). Що являють собою гранули матриксу?

 

A. т – РНК

B. ДНК

C. рибосоми

D. оксисоми

E. пероксисоми

 

4. При ультрамiкроспiчному дослiдженнi в цитоплазмi виявлена

структура, яка складається iз сукупностi канальцiв, мiшечкiв, цистерн, утворених

суцiлъною біомембраною, до якої iз зовнiшньої сторони прикрiпленi рибосоми. Яка

це структура?

 

A. лiзосома

B. гранулярна ендоплазматична cіткa

C. комплекс Гольджi

D. мiкpотрубочка

E. агранулярна ендоплазматична ciткa

 

5. При ультрамiкроспiчному дослiдженнi в цитоплазмi виявлена

структура, яка складається iз сукупностi канальцiв, мiшечкiв, цистерн, утворених

суцiлъною біомембраною, до якої iз зовнiшньої сторони прикрiпленi рибосоми. Яку

функцiю виконує ця структура?

 

A. синтезує стероїди

B. синтезує бiлки бiомембран

C. синтезує фосфолiпiди

D. синтезує вуглеводи

E. депонує iони кальцiю

 

6. При субмікроскопічному дослідженні клітини в її цитоплазмі виявлена структура, яка складається із замкненої сукупності канальців, мішечків та цистерн, утворених суцільною біомембраною. Яка функція не характерна для цієї структури?

 

A. детоксикація шкідливих хімічних сполук

B. метаболізм вуглеводів

C. синтез білків

D. дипонування іони кальцію

E. метаболізм ліпідів

 

7. При суправетальному дослідженні клітин печінки, зафарбований спеціальним барвником янусом зеленим, в їх цитоплазмі виявлені нитчасті і зернисті структури. Які це структури?

 

A. ендоплазматична сітка

B. перокисоми

C. лізосоми

D. комплекс Гольджі

E. мітохондрії

 

8. У нервових клітинах, імпрегнованих азотно-кислим сріблом, в навколоядерній зоні цитоплазми виявляється сітчаста структура, яка забарвлюється в чорний колір. Яка функція не характерна для цієї структури?

 

A. модифікація (процесінг) продуктів секреції

B. синтез полісахаридів і глікопротеїнів

C. транспорт секрету за межі клітини

D. синтез білків

E. конденсація секреторного продукту

 

9. При ультрамiкроскопiчному дослiдженнi клітини в її цитоплазмi виявили структуру, яка складається з двох субодиницъ - великої i мало. Яка це структура?

 

A. мiтохондрiя

B. лiзосома

C. рибосома

D. протеосома

E. клiтинний центр

 

10. При субмікроскопічному дослідженні клітини в її цитоплазмі виявлена структура, яка складається із замкненої сукупності канальців, мішечків та цистерн, утворених суцільною біомембраною. Яку функцію виконує ця структура?

 

A. метаболізм вуглеводів і ліпідів

B. синтез АТФ

C. синтез білків для потреб клітини

D. синтез секреторних білків

E. внутрішньоклітинне травлення

 

Література

Основна:

1.Гістологія людини, О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський Київ: “Книга плюс”, 2003.

2.Чайковський Ю.Б.,Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ-Івано-Франківськ, 199б.

3.Гистология, цитология и эмбриология /Ред. Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина,-М.:Медицина,1999.

4. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов.- М.:Медицина, 1970.

 

Додаткова:

1. Алмазов Ю.В., Сутулов И.В. Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978.

2. Быков В.Л. Общая гистология человека. Сотис, Санкт-Петербург, 1997,300 с.

3. Практику з цитології ембріології та загальної гістології під ред. проф. З.Ф. Баринова, а проф. Ю.Б. Чайковського, Київ 1999.

4. Практикум по гистологии, цитологии и змбриологии /под. ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной, М., 1989.

5. Гистология. Хзм А., Кормак Д., М; Мир, 1983.

б. Введение в нейробиологию. Немечек С. и др. Изд. Медлитературы, Прага, 1978.

7. Питерс А., Палей С, Уобстер Г. Ультраструктура нервной системы. Москва: Мир. 1972.

Відповіді до тестів: 1-А; 2-В; 3-С; 4-В; 5-В; 6-С; 7-Е; 8-Д; 9-С; 10-А

Модуль№1

Тема заняття: Ядро. Клітинний цикл. Поділ клітини

 

1. Актуальність теми:

 

Ядро - важлива складова частина клітини. Разом з цитоплазмою утворює єдину інтегровану систему. Репродукція клітин має велике значення у підтримці структурної цілісності організму. Розмноження клітин становить основу процесів відтворення та росту організмів і є неодхідною умовою диференціювання клітин. Тому вивчення основних способів розмноження клітин і механізмів цих процесів та їх регуляція необхідна для закономірностей еволюції орга­нізмів, формоутворюючих процесів і перебудови тканин протягом індивідуальногорозвитку та при регенерації. З'ясування основних форм аномалій мітозу є передумовою для вивчення особливостей перебігу ряду патологічних процесів. Вивчення морфологічних проя­вів старіння та смерті клітин дає уявлення про фізіологічну регене­рацію, притаманну ряду клітинних популяцій.

2. Конкретні цілі:

1. Ідентифікувати на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні будову ядра, пояснити функції ядра та його структур.

2. Ідентифікувати на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях структурні компоненти ядерного апарату.

3. Ідентифікувати на мікроскопічних препаратах основні фази мітозу.

4. Визначати на мікроскопічних препаратах морфологічні прояви фізіологічної дегенерації клітин (каріопікноз, каріорексис).

 

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Студенти мають знати з курсів біології, хімії та фізики основні принципи

будови клітин, будову ядра. Розуміти хімічний склад хроматину, біосинтез білка. Мати уявлення про життєвий цикл клітини, способи поділу клітин. Вміти користуватись світловим мікроскопом.

 

Завдання для самостійної праці підчас підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

  Термін Визначення
  ЯДРО — важлива складова частина клітини. Разом із цитоплазмою ядро утворює єдину інтегровану систему, яка знаходиться у стані динамічної рівноваги.
  НУКЛЕОЛЕМА (КАРІОЛЕМА) — ядра всіх еукаріотичних клітин оточені оболонкою – каріолемою; ядерна оболонка складається з двох біологічних мембран – зовнішньої і внутрішньої, відокремлених перинуклеарним простором.
  ХРОМАТИН — компонент ядра, який вперше був описаний у 1881 році Вальтером Флемінгом (від грецької “хрома”- колір, барва); це основна структура інтерфазного ядра, яка зумовлює специфічний для кожного типу клітин хроматиновий малюнок ядра (цей малюнок є власною печаткою ядра).
  ЯДЕРЦЕ — це найщільніша структура ядра, яка не самостійна, а похідна хромосом (містить ядерцеві організатори, розташовані у зонах вторинних перетяжок).
  КЛІТИННИЙ ЦИКЛ — період існування клітини від поділу до поділу, або від поділу до смерті клітини.
  РЕПРОДУКЦІЯ КЛІТИНИ — розмноження клітин, являється одним з найважливіших біологічних явищ і є проявом загальної закономірності, яка полягає у тому, що неодмінною умовою існування біологічних систем протягом досить довгих проміжків часу є їхня репродукція.
  ЕНДОМІТОЗ — або ендорепродукція, - це утворення клітин зі збільшеним вмістом ДНК, що відбувається у наслідок блокування мітозу на певних етапах.

4.2. Теоретичні питання до заняття:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)