Залозистий епітелій

Залозисті клітини (гландулоцити) синтезують секрет і виводять продукти синтезу. Розрізняють ендокринні залози, що синтезують гормони і виділяють їх у кров, і екзокринні залози, які виводять продукти секреції на поверхню епітелію.

Екзокринні залози мають вивідні протоки і кінцеві секреторні відділи.

У залежності від локалізації виділяють залози ендоепітеліальні і екзоепітеліальні.

У залежності від будови вивідної протоки залози поділяють на прості і складні. Якщо вивідна протока розгалужена залози називаються складними, якщо нерозгалужена - простими.

У залежності від кількості секреторних відділів залози поділяють на розгалужені (мають кілька секреторних відділів) і нерозгалужені (мають один секреторний відділ).

У залежності від типу секреції розрізняють:

-мерокринові залози (виділяють секрет без порушення цілісності клітини),

-апокринові (апікальна частина клітини відокремлюється разом із секретом),

-голокринові (клітина цілком руйнується).

У залежності від форми кінцевого секреторного відділу залози бувають трубчасті, альвеолярні і альвеолярно-трубчасті.

Матеріали для самоконтролю:

1. В полярно диференційованому призматичному епітелії, який має ектодермальне походження, частина клітин на апікальній поверхні містить структури, в центрі яких проходить аксонема. Що це за структури?

A. Війки

B. Мікроворсинки

C. Базальні тільця

D. Стереоцилії

E. Джгутики

2. В полярно диференційованому призматичному епітелії, який має ектодермальне походження, частина клітин на апікальній поверхні містить структури, в центрі яких проходить аксонема. Який це епітелій?

A. Одношаровий призматичний з облямівкою кишечника

B. Багатошаровий циліндричний кон’юнктиви

C. Епідерміс шкіри

D. Одношаровий кубічний з облямівкою нирки

E. Багаторядний війчастий трахеї

3. При обстеженні новонародженого виявлені численні аномалії розвитку епітеліїв ентеродермального (кишкового) типу. Які ембріональні джерела зазнали ушкодження?

A. Прехордальна пластинка

B. Спланхнотом

C. Кишкова ентодерма

D. Шкірна ектодерма

E. Нефротом

4. При ендоскопічному дослідженні слизової оболонки хворого на ентероколіт (запалення кишки) виявлено пошкодження одношарового призматичного облямованого епітелію. Який гістогенетичний тип епітелію зазнав ушкодження?

A. Ангіодермальний

B. Епендимогліальний

C. Целонефродермальний

D. Ентеродермальний

E. Епідермальний

5. У чоловіка 56 років діагностована доброякісна епітеліальна пухлина трахеї. Який епітелій є джерелом розвитку пухлини?

A. Одношаровий багаторядний війчастий

B. Багатошаровий незроговілий

C. Одношаровий призматичний

D. Багатошаровий зроговілий

E. Одношаровий багаторядний перехідний

6. У хворого сухим плевритом вислуховується шум тертя плеври. Який епітелій при цьому пошкоджується?

A. Багатошаровий кубічний епітелій

B. Одношаровий плоский епітелій

C. Перехідний епітелій

D. Одношаровий кубічний епітелій

E. Одношаровий призматичний епітелій

7. При ендоскопічному дослідженні шлунково-кишкового тракту у хворого виявлені ділянки метаплазії (переродження) епітелію стравоходу. Які особливості будови притаманні багатошаровому епітелію стравоходу в нормі?

A. Всі клітини не зв'язані з базальною мембраною

B. Всі клітини зв'язані з базальною мембраною

C. На апікальній поверхні епітеліоцитів формується облямівка з мікроворсинок

D. З базальною мембраною зв'язаний один ряд клітин

E. Ядра епітеліоцитів розташовані в кілька рядів

8. У новонародженого при обстеженні виявлено аномалію розвитку багатошарових епітеліїв. До якого типу епітеліїв за походженням належать зазначені тканини?

A. Кишковий

B. Шкірний

C. Епендимогліальний

D. Целомічний

E. Нирковий

Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.
2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ - Івано-Франківськ, 1996.
3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.
4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Волкова О.В. Железы, их гистофизиология и нервная регуляция. - М., 1971.

2. Хэм А., Кормак Д. Гистология. - М.: Мир, 1983.- Т. 2.

1. Быков В. Л. Цитология и общая гистология. - Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

4. Архипенко В. И. Структура и функция межклеточных контактов.- Киев: Здоров'я, 1982.

Відповіді до тестів: 1-А; 2 - Е; 3 –С; 4 –Д; 5 – А; 6 –В; 7- Д; 8 –В.

Модуль№1

Тема заняття: Кров і лімфа

1. Актуальність теми:

Кров і лімфа, утворюючи внутрішнє середовище організму, сприяють підтриманню його гомеостазу і забезпечують тим самим оптимальні умови життєдіяльності клітин, тканини і органів, які входять до складу організму.

Зміни стану організму викликають більш чи менш значні зміни біохімічного чи клітинного складу крові. Їхнє вивчення (клінічний аналіз крові) є обов’язковим при обстеженні хворих. Вміння аналізувати кількісні та якісні показники крові є необхідною умовлю успішної роботи лікаря будь-якого фаху.

2. Конкретні цілі:

1. Характеризувати кров та лімфу як різновиди сполучної тканини.

2. Інтерпретувати будову та функціональне значення формених елементів крові та лімфи, використовуючи дані світлової, електронної мікроскопії та гістохімії.

3. Ідентифікувати формені елементи крові на світловому та електронномікроскопічному рівні.

Поиск по сайту: