Міжклітинні контакти

1. Адгезія - злипання клітин. Відстань між мембранами 10-20нм.

2. Пальцеподібні (по типу замка, інтердигітуючі) - вирости однієї клітини занурюються в заглиблення плазмолеми сусідньої клітини.

3. Десмосоми – це контакти, міцність яких досягається шляхом знерухомлення. Вони мають цитоплазматичні пластинки, до яких приєднуються фібриллярні структури.

4. Щільні контакти - у них спостерігається максимальне зближення плазматичних мембран 2-х клітин. Вони забезпечують ізоляцію міжклітинного простору від зовнішнього середовища. Відстань між мембранами 2-3нм.

5. Щілинні контакти (нексуси) - забезпечують обмін молекулами між клітинами. Між сусідніми клітинами утвориться канал за допомогою білків конексонів.

6. Синапси - це вид контактів характерний для нервової тканини. Вони складаються з пресинаптичної частини і постсинаптичної. Пресинаптична частина має пухирці, у яких знаходиться медіатор (адреналін, ацетилхолін та ін.)

Матеріали для самоконтролю:

1. Гладкi мiоцити оточенi базальною мембраною з отворами, в дiлянцi

яких клітини взаємодiють мiж собою, утворюючи контакти, що забезпечують iонний

зв' язок мiж сусiднiми мiоцитами. Якi це контакти?

A. синаптичнi

B. щiлиннi

C. щiльнi

D. десмосома

E. пальцеподiбнi

2. У вісцеральній м’язовій тканині нервові закінчення виявляються

лише на окремих міоцитах і мають вигляд варикозно розширених ділянок тонких

гілочок аксонів. Які міжклітинні контакти передають збудження з однієї клітини на

іншу?

A. щiлиннi

B. десмосоми

C. пальцеподiбнi

D. щiльнi

E. синаптичнi

3. Еритроцити в процесі диференціації втрачають ядро і органели. До якого типу структур вони відносяться?

A. без’ядерні неклітинні структури

B. постклітинні структури

C. синцитії

D. сукліття

Е.симпласти

4. Дослідження контактів між кардіміоцитами виявило наявність каналів, стінка яких обмежена молекулами трансмембранних білків (6 суб’одиниць). Канали сусідніх клітин співпадають між собою. Які це контакти?

A. щілинні

B. прості адгезивні.

C. пальцеподібні

D. десмосоми

E. щільні

5. При дослідженні сперматогенезу були виявлені групи клітин, що поєднувалися між собою за допомогою цитоплазматичних містків. Як називаються такі структури?

A. аморфна речовина

B. симпласти

C. постклітинні структури

D. волокна

E. синцитії

6. Субмікроскопічне дослідження еритроциту виявило, що біологічна мембрана, яка його оточує, контактує з шаром цитоплазми з великим вмістом мікротробочок і мікрофіламентів. Як називається цей компонент?

A. кортикальний шар

B. цитолема

C. глікокалікс

D. плазмолема

E. надмембранний компонент

7. Дослідження скелетної м’язової тканини встановило, що вона складається з волокон, які утворюються шляхом злиття окремих клітин, і містять велику кількість ядер. До якого типу структур належать м’язові волокна?

A. симпласти

B. посклітинні структури

C. сукліття

D. синцитії

E. без’ядерні неклітинні структури

8. В процесi пристiнкового травлення утворюються

низькомолекулярнi сполуки, які розщеплюються до мономерів лiзосомальним

aпаратом стовпчастих епiтелiоцитiв тонкої кишки. Якi мiжклiтиннi контакти

унеможливлюють проникнення нерозщеплених сполук у кров чи лiмфу мiж

епiтелiальними клiтинами?

A. замикальнi пластинки

B. пальцеподiбнi

C. нaпівдесмосоми

D. нексуси

E. десмосоми

9. В апікальній частині клітин підшлункової залози нагромаджуються мембранні пухирці, що містять ферменти підшлункового соку, які по мірі необхідності виводяться за межі клітини. Як називається виведення таких продуктів?

A. секреція

B. трансцитоз

C. клазматоз

D. екскреція

E. рекреція

10. При субмікроскопічному дослідженні епітелію між сусідніми клітинами виявлені ділянки, заповнені електронно-щільною речовиною з трансмембранними фібрилярними структурами. Кортикальний шар в зоні контакту утворює пластинки прикріплення, до яких приєднані проміжні філаменти. Який білок входить до складу пластинок прикріплення?

A. десмоплакін

B. оклюдин

C. кадгерин

D. конектин

E. десмоглеїн

Література

Основна:

1.Гістологія людини, О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський Київ: “Книга плюс”, 2003.

2.Чайковський Ю.Б.,Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ-Івано-Франківськ, 199б.

3.Гистология, цитология и эмбриология /Ред. Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина,-М.:Медицина,1999.

4. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов.- М.:Медицина, 1970.

Додаткова:

1. Алмазов Ю.В., Сутулов И.В. Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978.

2. Быков В.Л. Общая гистология человека. Сотис, Санкт-Петербург, 1997,300 с.

3. Практику з цитології ембріології та загальної гістології під ред. проф. З.Ф. Баринова, а проф. Ю.Б. Чайковського, Київ 1999.

4. Практикум по гистологии, цитологии и змбриологии /под. ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной, М., 1989.

5. Гистология. Хзм А., Кормак Д., М; Мир, 1983.

б. Введение в нейробиологию. Немечек С. и др. Изд. Медлитературы, Прага, 1978.

7. Питерс А., Палей С, Уобстер Г. Ультраструктура нервной системы. Москва: Мир. 1972.

Відповіді до тестів: 1-В; 2-Е; 3-В; 5-Е; 6-А; 7-А; 8-А; 9-А; 10-А.

Модуль№1

Тема заняття:: Цитоплазма її структура та функції.

1.Актуальність теми:

Цитоплазма клітин неоднорідна за своєю будовою. До її складу входять гіалоплазма, органели та включення. У цитоплазмі буде відбуватися частина процесів життєдіяльності клітин, що забезпечує їх специфічну функцію і нормальне функціонування цілісного організму. Порушення будови та функції органел призводить до виникнення ряду хвороб.

Вивчення мікроструктури, ультраструктури та гістофізіології клітин і їх окремих компонентів необхідно майбутньому лікарю для розуміння механізмів функціонування тканин, органів і систем, виникнення адаптивних або патологічних морфо-функціональних змін у клітинах під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

2. Конкретні цілі:

1. Знати класифікацію та функціональне значення цитоплазматичних включень.

2. Знати основні структурні компоненти цитоплазми.

3. Засвоїти класифікацію, будову і функції органел клітини.

4. Ідентифікувати на мікропрепаратах та електронних мікрофотографіях органели загального та спеціального призначення, цитоплазматичні включення.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Студенти мають знати з курсів біології, хімії та фізики основні принципи будови клітини; структуру ліпідів, білків, вуглеводів; будову світлового мікроскопа.

Завдання для самостійної праці підчас підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Які основні структури цитоплазми?

2. Органели клiтин. Поняття “органела”. Органели загального та спецiального призначення, мембранної та немембранної будови, мікроскопічні та ультрамікроскопічні. Їх морфофункцiональна та цитохiмiчна характеристика.

3. Які загальні ознаки будови властиві органелам, що виконують захисну та травну функції в клітині.

4. Будова та функції органел, що входять до синтетичного апарату клітини.

5. Класифікація лізосом. Послідовні стадії змін лізосом при фагоцитозі.

6. Взаємодія зернистої ендоплазматичної сітки та пластинчатого комплексу Гольджі в процесі утворення лізосом.

7. Мікротрубочки, мікрофіламенти та мікрофібрили. Їх морфофункцiональна та цитохiмiчна характеристика, функції.

8. Цитоплазматичнi включення. Визначення поняття “включення” та їх класифiкацiя.

9. Взаємодiя клiтинних структур у фiзiологiчних процесах: синтезу, секрецiї, бiонергетики, руху, розмноження, захисних реакцiях, процесах ендо- та екзоцитозу.

5. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

а) пластинчастий комплекс Гольджi (спинномозковий ганглiй); обробка чотириокисом осмiю.Об.40, ок.7.

б) жировi включення в клiтинах печiнки аксолотля; забарвлення - чотириокис осмiю - сафранiн. Об.40, ок.7.

в) включення глiкогену в клiтинах печiнки аксолотля; забарв­­­лення - кармiн за Бестом. Об.40, ок.7.

2. Проводиться вивчення: електронних мікрофотографій:

Рис.21 - 38 (Ультраструктура клітин і тканин, К.С.Волков, Н.В.Пасєчко, 1997)

Рис. 9a, 10, 13, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 37 (Атлас, В.Г.Елисеев и др., 1970); Рис. 4, 12-15, 19-27, 57,58 (Атлас, И.В.Алмазов и др., 1978).

Зміст теми:

Структурно-логічна схема:

		ОРГАНЕЛИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Поиск по сайту: