 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Студенти мають знати з курсів біології та анатомії структуру та морфо-функціональні особливості нервових волокон та нервових закінчень, які забезпечують сприйняття подразників із зовнішнього та внутрішнього середовища, трансформацію їх у нервові імпульси та передачу імпульсів.
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| 1. Синапс | Спеціалізований контакт двох нейронів, нервового волокна з м’язом (аксо-м’язовий синапс), секреторною або рецепторною клітиною. Забезпечує односторонню передачу нервового імпульса |
| 2. Нейролема | Оболонка нервових волокон, утворена цитоплазматичними частинами і ядрами нейролемоцитів (шванівських клітин). У складі мієлінових нервових волокон нейролема розташована зовні від шару мієліну. У складі безмієлінових нервових волокон нейролема безпосередньо прилягає до осьового циліндра |
| 3. Мезаксон | Дуплікатора плазмолеми нейролемоцита (шванівської клітини), що виникає внаслідок обволікання ним осьового циліндра нейрона (дендрита або аксона нервової клітини) |
| 4. Мієлін | Ліпопротеїновий комплекс, з якого побудована мієлінова оболонка нервового волокна. Формується з плазмолем нейролемоцитів. При обробці осмієвою кислотою забарвлюється в темно-коричневий колір |
| 5. Насічки мієліну (Шмідта-Лантермана) | Тонкі світлі проміжки в мієліновій оболонці нервового волокна, що під гострим кутом відходять від осьового циліндра. Виявляються під світловим мікроскопом в препаратах, фіксованих чотирьохокисом осмію. Утворюються в місцях, де завитки мезаксона розсунуті залишками цитоплазми нейролемоцита |
| 6.Нервова трубка | Ембріональний зачаток нервової системи. Виникає з потовщення ектодерми в дорзальній частині зародка в результаті процесу нейруляції. У людини відокремлюється від шкірної ектодерми на четвертому тижні ембріогенезу |
| 7. Нервовий гребінь | Парне скупчення нейробластів на спинній стороні зародка, розміщене по обидва боки від нервової трубки – між останньою і шкірною ектодермою. Є джерелом розвитку черепномозкових та автономних нервових гангліїв, пігментних клітин, мозкової речовини надниркових залоз, тощо |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Загальний план будови нервового волокна.
2. Класифікація нервових волокон.
3. Будова безмієлінового нервового волокна. Невові волокна кабельного типу.
4. Будова мієлінового нервового волокна. Особливості його будови в ПНС та ЦНС.
5. Нервові закінчення. Визначення, класифікація.
6. Будова та функціональне значення ефекторних нервових закінчень.
7. Будова та функціональне значення рецепторних нервових закінчень.
8. Будова та функціональне значення міжнейронних контактів (синапсів).
9. Дегенерація та регенерація пошкоджених нервових волокон.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:
а) ізольовані нервові волокна сідничного нерва жаби, забарвлення чотирьохокисом осмію. Об.40, ок.7;
б) рухове нервове закінчення у скелетному м’язі; імпрегнація азотнокислим сріблом. Об.40, ок.7;
в) інкапсульоване нервове закінчення в підшлунковій залозі (пластинчасте тільце Фатер-Пачіні), забарвлення гематоксиліном і еозином. Об.40, ок.7.
2. Проводиться вивчення:
- електронних мікрофотографій:
Рис.192 (Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. - М. Медицина, 1970)
3. Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.
Зміст теми:
НЕРВОВІ ВОЛОКНА -це відростки нервових клітин оточені оболонками. Волокна складаються з осьового циліндра (відростка нервової клітини) і оболонки утвореної олігодендроцитами. У периферичній нервовій системі оболонки волокон утворені різновидом олігодендроцитів – нейролемоцитами (клітинами Шванна).
2 види нервових волокон:
1)мієлінові;
2)безмієлінові
Мієлінові нервові волокна складаються з осьового циліндра, мієлінової оболонки, нейролеми і базальної мембрани. Осьовий циліндр – це відросток нервової клітини (частіше аксон). Він покритий аксолемою, яка проводить нервові імпульси. Мієлінова оболонка містить ліпіди й забарвлюється в чорний колір.
Утворення мієлінового волокна починається з занурення осьового циліндра в нейролемоцит і утворення подвійної складки плазмолеми (мезаксона). Потім нейролемоцит обертається навколо осьового циліндра, а мезаксон утворить численні нашарування. У місцях, де один нейролемоцит контактує з іншим утворюються світлі проміжки – перетяжки Ранвьє (вузли нервового волокна). Ділянка нервового волокна між двома перетяжками називається міжвузловим сегментом. У мієліні периферичних волокон знаходяться невеликі світлі смужки – мієлінові насічки (це ділянки цитоплазми нейролемоцита між нашаруваннями мезаксона).Цитоплазма нейролемоцита і його ядро знаходяться на периферії волокна й утворюють нейролему.
Безмієлінові нервові волокна складаються з осьового циліндра, нейролеми, базальної мембрани. Іноді в один нейролемоцит занурюється кілька осьових циліндрів. Такі волокна називаються волокнами кабельного типу. Безмієлінові нервові волокна знаходяться у вегетативній нервовій системі. Вони проводять імпульси повільніше, ніж мієлінові.
Поиск по сайту: