ПРИБУТОК І ОБСЯГИ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Розв’язання:

Окреме місце в аналізі економічних явищ і процесів, зокрема й підприємницької діяльності, посідає вивчення пропорційності.

Під пропорційністю в цьому разі розуміють внутрішні властивості явища, які проявляються у взаємозв’язку розподілу явища, що аналізується, з розподілом (розподілами) економічних факторів, які його визначають. Відповідний аналіз є базою характеристики зв’язку й забезпечення оптимальних пропорцій.

Повною мірою це стосується й такого багатоструктурного процесу, як підприємницька діяльність.

Аналізуючи пропорційність підприємницької діяльності, можна виокремити:

а) пропорції внутрішньопідприємницької діяльності — між результатами діяльності, наприклад, прибутком підприємства, з одного боку, і факторами, які його формують (обсягом реалізованої продукції, активами, витратами, чисельністю зайнятих тощо), — з іншого;

б) пропорції між результатами (показниками) підприємницької діяльності та зовнішнім середовищем — розвитком суспільного виробництва, торгівлі, експорту тощо.

Існує багато прикладів, коли порушення пропорцій призводить до негативних наслідків, деформації процесів. Разом з тим, виявлення в процесі аналізу пропорційності деформацій, наприклад у розподілах підприємств між ефектом і ресурсами, які формують цей ефект, є базою розроблення управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності підприємницької діяльності. Прикладом може бути виявлення резервів підвищення ефективності на основі аналізу пропорційності розподілу між підприємствами обсягів прибутку й витрат.

Характеристику узгодженості розподілів розглянемо на прикладі розподілів за сукупністю підприємств певної галузі обсягу прибутку як результативної ознаки та обсягу реалізованої продукції як факторної ознаки. Позначимо в цілому по всій сукупності підприємств обсяг прибутку через , а обсяг реалізованої продукції через , відповідно по окремих підприємствах — та .

Частка прибутку і- го підприємства в загальному обсязі становитиме

,

а частка реалізованої продукції —

.

Співвідношення цих часток по кожному підприємству називається коефіцієнтом локалізації () і обчислюється за наступною формулою:

.

Він показує, як частка результативної ознаки (прибутку) відрізняється від пропорційної до неї частки факторної ознаки (обсягу реалізованої продукції). Якщо коефіцієнт локалізації менше одиниці, то на це підприємство припадає менше прибутку щодо пропорційної частки реалізованої продукції, і навпаки.

Для зведеної характеристики пропорційності обох розподілів можна використати криву концентрації Лоренца й відповідний коефіцієнт концентрації.

І. Порядок побудови кривої Лоренца:

— обчислюють частки результативної та факторної ознак;

— за кожним підприємством обчислюють ;

— визначають ранги підприємств за значенням ;

— будують таблицю, у якій підприємства розподіляються відповідно до значень рангів ;

— обчислюють ряди кумулятивних значень та , на основі яких будують криву Лоренца.

Якщо крива Лоренца збігається з лінією рівномірного розподілу, то частки результативної та факторної ознак співпадають. Чим більше крива Лоренца відхиляється від лінії рівномірного розподілу, тим більше відрізняються між собою розподіли, які порівнюються.

ІІ. Порядок обчислення коефіцієнта концентрації ().

Геометрично мірою концентрації є відношення площі до D ОАВ (рис. 1):

.

Чим більший , тим більша різниця між розподілами.

Коефіцієнт концентрації обчислюється також за формулою:

.

Для дослідження розвитку пропорційності аналізуються динамічні зміни відповідних параметрів.

Для наведених показників визначаємо відповідні частки та
коефіцієнти локалізації (табл. 7):

Таблиця 7

У табл. 8 підприємства упорядковані за рангами коефіцієнтів локалізації, де визначені кумулятивні частки прибутку та обсягів реалізації:

Таблиця 8

Підприємства за рангами К лок	Питома вага прибутку (d П)	Питома вага обсягів реалізованої продукції (d РП)	Коефіцієнти локалізації (d П/ d РП)	Кумулятивні частки
(d¢ П)	(d¢ РП)
	0,264	0,171	1,544	0,264	0,171	0,093
	0,195	0,168	1,161	0,459	0,339	0,027
	0,132	0,124	1,065	0,591	0,463	0,008
	0,113	0,118	0,958	0,704	0,581	0,005
	0,160	0,187	0,856	0,864	0,768	0,027
	0,048	0,062	0,774	0,912	0,830	0,014
	0,088	0,170	0,518	1,000	1,000	0,082
Разом	1,000	1,000	×	×	×	0,256

Коефіцієнт концентрації для підприємств становитиме:

,

або 12,8 %,

що свідчить про незначну концентрацію прибутку на підприємствах галузі залежно від обсягів реалізованої продукції.

Рис. 1. Крива Лоренца пропорційності розподілів
обсягів прибутку та реалізованої продукції

На основі рядів кумулятивних часток будуємо криву Лоренца (рис. 1). На графіку на осі X відображаються кумулятивні частки факторної ознаки (реалізованої продукції), на осі Y — результативної (прибутку).

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Економічна статистика: Навч. посіб. / За науковою редакцією доктора економічних наук Р. М. Моторина — К.: КНЕУ, 2004. — 364 с.

Додаткова

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МР «Итем» ЛТД, 1995. — 446 с.

2. Головач А. В., Захожай В. Б. та ін. Фінансова статистика. — К.: МАУП, 2000. — 220 с.

3. Економіка підприємства: Підруч. / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2000. — 328 с.

4. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 160 с.

5. Мікроекономіка / Укл. А. П. Наливайко та ін. — К.: КНЕУ, 1997. — 267 с.

6. Система национальних счетов. 1993. — Всемирний банк, Брюссель / Люксембург, Вашингтон. О. К., Нью-Йорк, Париж, 1998.

7. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа. — М.: Инфра-М, 2001. — 208 с.

Поиск по сайту: