АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи статистичного аналізу фінансового стану підприємств

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  5. I.1.3. Организационно-методический раздел
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. III. Метод, методика, технология
  9. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ СЕМИНАРСКИХ ЗАНЯТИЙ
  10. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  11. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  12. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (заочная дистанционная форма обучения)

 

Наведена система показників використовується для аналізу фінансового стану підприємств. Тенденції розвитку можна висвітлити за допомогою показників динамічного ряду: темпів зростання, приросту, абсолютного приросту тощо.

Оцінювання динаміки показників по всій сукупності під впливом зміни по окремих підприємствах і розподілу підприємств здійснюється індексним методом.

Розглянемо це на прикладі прибутковості активів, яка розраховується як співвідношення обсягу прибутку (П) та середніх активів (А). Використаємо систему індексів середніх величин.

Індекс середньої прибутковості змінного складу:

,

де — прибутковість в окремих підприємствах або групах підприємств відповідно в базисному та звітному періодах;

— частка середніх обсягів активів у цих підприємствах або групах підприємств у загальному обсязі активів.

— абсолютний розмір зміни прибутковості.

Індекс середньої прибутковості фіксованого складу визначається за формулою:

, .

Він показує, як змінилася середня прибутковість активів тільки за рахунок динаміки прибутковості в окремих підприємствах (групах підприємств).

Індекс середньої прибутковості структурних зрушень:

, .

Індекс показує, як змінилася середня прибутковість по сукупності підприємств за рахунок зміни розподілу по цій сукупності середніх обсягів активів.

При цьому: , .

Абсолютний розмір зміни прибутку за рахунок динаміки прибутковості визначається за формулою:

,

а за рахунок динаміки середніх обсягів активів за формулою:

.

При цьому

.

У свою чергу, факторами, що впливають на прибутковість активів, є динаміка прибутку і середніх обсягів активів.

Динаміка прибутковості під впливом обсягу прибутку обчислюється за формулою:

а за рахунок динаміки середніх обсягів активів —

.

При цьому

.

Інший приклад з більшою кількістю складових коефіцієнтів.

.

Факторний аналіз динаміки цього коефіцієнта здійснюється за такими формулами:

· зміна коефіцієнта за рахунок грошових коштів:

,

· за рахунок дебіторської заборгованості:

,

· за рахунок короткострокових позикових коштів:

;

при цьому

.

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємств є вивчення оборотності коштів.

Рівень оборотності вимірюється двома показниками: кількістю оборотів, які здійснили оборотні активи за певний період, та середньою тривалістю одного обороту.

Кількість оборотів оборотних активів, або швидкість обороту (Ш), визначається за формулою:

.

Економічний зміст швидкості полягає в тому, що він характеризує середню кількість оборотів, які здійснили оборотні активи за певний період.

Тривалість обертання оборотних активів, або час обороту (t), визначається за формулою:

,

де Д — кількість днів у періоді.

Цей показник характеризує тривалість одного обороту оборотних активів у днях. Він є величиною, оберненою до швидкості обороту.

Якщо відома тривалість обороту оборотних активів, то кількість оборотів можна визначити на основі взаємозв’язків цих показників за формулою:

.

Відносна економія оборотних активів унаслідок динаміки їхньої оборотності визначається за формулою:

.

Результат зі знаком (–) свідчить про економію оборотних активів, а зі знаком (+) — їх перевитрати. Що менша тривалість одного обороту, то менший обсяг коштів, потрібний підприємству для забезпечення обсягу реалізації.

За аналогічною методикою аналізуються й інші показники оборотності коштів підприємства.

Окреме місце в аналізі економічних явищ і процесів, зокрема й підприємницької діяльності, посідає вивчення пропорційності.

Під пропорційністю в цьому разі розуміють внутрішні властивості явища, які проявляються у взаємозв’язку розподілу явища, що аналізується, з розподілом (розподілами) економічних факторів, які його визначають. Відповідний аналіз є базою характеристики зв’язку й забезпечення оптимальних пропорцій.

Повною мірою це стосується й такого багатоструктурного процесу, як підприємницька діяльність.

Аналізуючи пропорційність підприємницької діяльності, можна виокремити:

а) пропорції внутрішньо-підприємницької діяльності — між результатами діяльності, наприклад, прибутком підприємства, з одного боку, і факторами, які його формують (обсягом реалізованої продукції, активами, витратами, чисельністю зайнятих тощо), — з іншого;

б) пропорції між результатами (показниками) підприємницької діяльності та зовнішнім середовищем — розвитком суспільного виробництва, торгівлі, експорту тощо.

Існує багато прикладів, коли порушення пропорцій призводить до негативних наслідків, деформації процесів. Разом з тим, виявлення в процесі аналізу пропорційності деформацій, наприклад у розподілах підприємств між ефектом і ресурсами, які формують цей ефект, є базою розроблення управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності підприємницької діяльності. Прикладом може бути виявлення резервів підвищення ефективності на основі аналізу пропорційності розподілу між підприємствами обсягів прибутку й витрат.

Характеристику узгодженості розподілів розглянемо на прикладі розподілів за сукупністю підприємств певної галузі обсягу прибутку як результативної ознаки та обсягу реалізованої продукції як факторної ознаки. Позначимо в цілому по всій сукупності підприємств обсяг прибутку через , а обсяг реалізованої продукції через , відповідно по окремих підприємствах — та .

Частка прибутку і- го підприємства в загальному обсязі становитиме , а частка реалізованої продукції — .

Співвідношення цих часток по кожному підприємству називається коефіцієнтом локалізації () і обчислюється за формулою . Він показує, як частка результативної ознаки (прибутку) відрізняється від пропорційної до неї частки факторної ознаки (обсягу реалізованої продукції). Якщо коефіцієнт локалізації менше одиниці, то на це підприємство припадає менше прибутку щодо пропорційної частки реалізованої продукції, і навпаки.

Для зведеної характеристики пропорційності обох розподілів можна використати криву концентрації Лоренца й відповідний коефіцієнт концентрації.

І. Порядок побудови кривої Лоренца:

— обчислюють частки результативної та факторної ознак;

— за кожним підприємством обчислюють ;

— визначають ранги підприємств за значенням ;

— будують таблицю, у якій підприємства розподіляються відповідно до значень рангів ;

— обчислюють ряди кумулятивних значень та , на основі яких будують криву Лоренца.

Якщо крива Лоренца збігається з лінією рівномірного розподілу, то частки результативної та факторної ознак співпадають. Чим більше крива Лоренца відхиляється від лінії рівномірного розподілу, тим більше відрізняються між собою розподіли, які порівнюються.

ІІ. Порядок обчислення коефіцієнта концентрації ().

Геометрично мірою концентрації є відношення площі до D ОАВ (рис. 1):

.

Чим більший , тим більша різниця між розподілами.

Коефіцієнт концентрації обчислюється також за формулою:

.

Для дослідження розвитку пропорційності аналізуються динамічні зміни відповідних параметрів.

Рис. 1. Крива Лоренца пропорційності розподілів
обсягів прибутку та реалізованої продукції

 

На основі рядів кумулятивних часток будуємо криву Лоренца (рис. 1). На графіку на осі X відображаються кумулятивні частки факторної ознаки (реалізованої продукції), на осі Y — результативної (прибутку).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)