|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК. Актуарні розрахунки – система математичних і статистичних методів обчислення страхових тарифів (теорія ймовірностейАктуарні розрахунки – система математичних і статистичних методів обчислення страхових тарифів (теорія ймовірностей, демографічна статистика, довгострокові фінансові обчислення). Андеррайтинг – процес оцінювання та прийняття ризиків на страхування чи перестрахування. Бенефіціар – особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, третя сторона – вигодонабувачу за страховим полісом. Додаткова премія – додатковий страховий внесок, який сплачується страхувальником за те, що до умов договору страхування вносяться додаткові ризики з підвищеною небезпекою. Застрахований – особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об’єктом страхового захисту якого є життя, здоров’я та працездатність. Застрахований має право у передбачених договором випадках отримати обумовлену страхову суму. Каско – страхування корпуса та механізмів транспортного засобу, при якому відшкодовуються збитки, зумовлені пошкодженням або конструктивним знищенням транспортного засобу. Носій ризику – суб’єкт, який бере на себе тягар наслідків ризику. Об’єкт страхування – конкретний майновий інтерес страхувальника, або застрахованої особи, якому може бути завдано шкоди в разі настання страхового випадку. Перестрахування – операція між двома страховими компаніями, за якої одна з них передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним із страхувальником іншій компанії (перестраховикові). Поліс (страховий договір або свідоцтво) – письмова угода між страхувальником і страховиком,яка засвідчує, що страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування. Страхова відповідальність – зобов’язання страховика сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності подій або окремої події. Страхова гарантія – письмове заручення страховика за свого страхувальника щодо його кредитоспроможності. Страхова комісія – винагорода, що виплачується страховиком посередникам (брокерам і агентам) за залучення об’єктів на страхування, оформлення документації або інкасацією страхових внесків. Страхова комісія нараховується у відсотках від страхових премій. Страхова сума – межа грошових зобов’язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальнику. За майновим страхуванням страхова сума не може перевищувати вартості об’єкта страхування, а при страхуванні життя страхова сума не обмежується. Страхове відшкодування – сума, яку повинен виплатити страховик за майновим страхуванням та страхуванням відповідальності з настанням страхових випадків для покриття збитків. Страховий випадок (подія) – подія, з настанням якої страховик зобов’язаний за законом або за договором виплатити страхове відшкодування (страхову суму). Страховий внесок (платіж, премія) – сума, що її сплачує страховикові страхувальник за зобов’язання відшкодувати збитки, завдані застрахованому майну, або сплатити страхову суму в разі настання зумовлених подій в житті страхувальника. Страховий захист – це сукупність розподільчих та перерозподільних відносин з приводу відшкодування збитків та надання матеріальної допомоги громадянам у разі загибелі або ушкодження матеріальних об’єктів, або втрат у сімейних доходах населення у зв’язку з втратою здоров’я, працездатності та іншими подіями. С траховий збиток – шкода, що заподіяна майновим інтересам страхувальника і підлягає відшкодуванню страховиком. Страховий ризик – це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий фонд – сукупність натуральних і фінансових резервів, призначена для попередження і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, техногенними аваріями або іншими надзвичайними лихами. Страховик – юридична особа, яка здійснює страхування на підставі отриманої від певних державних органів ліцензії. Страхувальник – юридична або фізична особа, яка вступила в страхові відносини зі страховиком, сплачує страхові внески і претендує на страхове відшкодування збитків за страховими подіями. Суброгація – перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Термін страхування – період дії договору страхування. Починається не раніше від терміну сплати першого страхового внеску і закінчується з настанням страхового випадку, за яким виплачена вся страхова сума, через порушення умов договору страхування або через певний часовий період, визначений в договорі страхування. Франшиза – передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |