Сутність та специфіка сільськогосподарського страхування. Форми й види страхування майна сільгосппідприємств

Страхування с/г підприємств характеризується комплексністю. Страхування с/г підприємств можуть здій­снювати лише ті страховики, які мають достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, фахівців у даній галузі. Дедалі складніші сучасні технології с/г вир-ва ставлять країни світу перед необхідністю створення національних систем страхування врожаю с/г культур. Правильно організована система страхування врожаю створює потенціал для розвитку с/г вир-тва, а також державних і приватних страхових компаній у будь-якій країні світу. Згідно з ЗУ «Про страхування» в обов'язковій формі здійснюється страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень державними с/г підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. Крім того, обов'язкова форма страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень не виключає його стра­хування в добровільній формі. До об'єктів добровільного страхування належать будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби, обладнання, ловецькі судна та засоби лову, інвентар, сільськогосподарські тварини та інші об'єкти. Розрізняють такі види: Страхування будівель, споруд та іншого майна здійснюється на випадок знищення або пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, удару блискавки, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, зливи, граду, зсуву, незвичайних для даної місцевості снігопадів, селів, припинення постачання електроенергії (спричинене страховою подією). Засоби транспорту страхуються на випадок ДТП. Крім того, тварини, облад­нання, машини та інше майно можуть бути застраховані на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.

За додатковими договорами може бути застраховане майно, отри­мане підприємством згідно з договором майнового найму (якщо воно не застраховане у наймодавця) або прийняте від інших підприємств чи населення для перероблення, ремонту, перевезення, зберігання, на ко­місію тощо.

Договір страхування всього майна може бути укладеним на таких засадах: на балансову вартість, на договірну вартість, на певну частку (відсоток) вартості.

Не приймаються на умовах добровільного страхування: гроші готівкою та дорогоцінні метали;акції, облігації та інші цінні папери; рукописи, креслення та інші документи, бухгалтерські та ділові книги; технічні носії інформації, комп'ютерних та аналогічних систем; майно, що зберігається у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові.

Для оцінювання основних фондів застосовується їхня повна балан­сова вартість за вирахуванням величини зносу.

43. Обов’язкове страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень. Обсяг страхової відповідальності та характеристика страхових випадків. Визначення вартості врожаю. Обчислення і порядок сплати страхових сум.

Відповідно до ЗУ «Про страхування» в обов'язковій формі здійснюється страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень державними с/г підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків с/г підприємствами всіх форм власності. КМУ у вересні 2002 р. затвердив порядок і правила проведення обов'язкового страхування врожаю.Крім того, обов'язкова форма страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень не виключає його стра­хування в добровільній формі. Під час настання страхового випадку при страхуванні врожаю досить складною є проблема визначення збитку, завданого господар­ству. Тому прийнято порівнювати фактичний урожай поточного року з середнім урожаєм, яке господарство отримало за попередні п'ять ро­ків. У деяких випадках можливий розрахунок збитку на основі прогнозного врожаю, який господарство могло б отримати при відсутності страхо­вого випадку (за нормальних погодних умов). Страхувальниками с/г культур можуть ви­ступати всі юридичні та фізичні особи, що використовують земельні угіддя. Об'єктами страхування в рослинництві є всі види с/г культур: зернові, зернобобові, технічні, овочеві, кормові, баштанні, урожай садів, виноградників, теплиць, тощо. Страховим ризиком вважається недобір, або повна загибель вро­жаю внаслідок стихійного лиха Ра­зом із втратами від загибелі чи пошкодження врожаю відшкодову­ються також витрати, пов'язані з пересівом чи підсівом культур після стихійного лиха. Страховими випадками є град, засуха, вимерзання, повінь, пожежа, злива, буря, заморозок, сель. Крім того, до страхових подій відносять ще вимокання, випрівання, спричинені стихійним ли­хом. При традиційній схемі страхування врожаю, коли збиток ви­значається як його недорід, всі несприятливі природні явища можуть виступати як страхові обставини, що можуть реалізовувати ризик недороду, але можуть і не приводити до нього. Страховим випадком повинен вважатися саме недорід. При розрахунку страхових тарифів потрібно застосовувати франшизу, яка дає змогу значно скоротити рівні страхових платежів і зрівноважити попит та пропозицію на страхову послугу. При проведенні актуарних розрахунків і дослідженні характеру страхового ризику потрібно орієнтуватися як на статистику стихійних лих і несприятливих погодних умов, так і на статистику коливання врожайності с/г культур, які страхуються, за регіонами, де будуть проводитись операції зі страхування врожаю. У страховому договорі може бути передбачене відшкодуван­ня збитків, що сталися внаслідок вітрової та водної ерозії, обвалів, загнивання насіння, пошкодження врожаю птахами, загибелі врожаю в закритому грунті, причиною яких є припинення подачі електроенергії, зумовлені природними стихіями, пожежами, технічними чи технологічними аваріями. Вартість урожаю с/г продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну врожайність (у розрахунку на один гектар) за останні п'ять років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70% вартості врожаю (50% - у разі обов'язкового страхування врожаю). Решта вартості продукції у випадку її знищення при настанні страхових обставин покривається за рахунок ресурсів господарства. Страхова сума залежить від технології вирощування тієї чи іншої культури. Страхові премії обчислюються по кожній культурі шляхом мно­ження вартості врожаю зі всієї площі посіву на тарифну ставку. Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менше як 25% річної суми зі страхування сільськогос­подарських культур. Страхові тарифи мають відповідати агро-кліматичним зонам України.

Поиск по сайту: