Страхування від вогню та інших небезпек: об’єкти страхування, їх оцінка. Виключення. Строк дії договору. Страхова сума. Страховий тариф

Страхування майна підприємств від вогню є традиційним і найпоширенішим видом страхування. Сутність страхування від вогню — відшкодування збитку від раптових і непередбачуваних випадків пожежі або вибуху, а також деяких ін­ших випадкових і непередбачуваних подій (ризиків), додаткових щодо ризиків пожежі та вибуху, що призвели до спалаху застра­хованого майна.

Для того щоб підприємство змогло захистити себе від фінан­сових збитків у разі настання непередбачуваних обставин, уклада­ються договори добровільного страхування майна державних, кооперативних, громадських, акціонерних, орендних, приватних та інших форм власності підприємств і організацій незалежно від видів діяльності.

Страхова оцінка. Для того щоб відшкодування збитків, за­вданих основним та оборотним фондам, було повним, необхідно правильно їх оцінити.

Для оцінювання основних фондів застосовується їх повна ба­лансова вартість за вирахуванням величини зносу.

Товарно-матеріальні цінності як власного виробництва, так і придбані підприємством оцінюються в розмірі фактичної собі­вартості або в цінах, що діяли на день укладання договору з ви­рахуванням зносу.

Об'єкти у стадії незавершеного будівництва — у розмірі мате­ріальних і трудових витрат, фактично здійснених на час страхового випадку.

Продукція у процесі виробництва або обробки — вартості ви­трачених на момент страхового випадку сировини, матеріалів і вкладеної праці.

Експонати виставок, музейні коштовності, колекції, авторські роботи, антикваріат — на вартість, визначену за пред'явленими страхувальником документами або згідно з експертною оцінкою.

Страхова сума. Страхування не може бути джерелом збага­чення страхувальника. Тому основою для визначення страхової суми є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку. За кожним застрахованим об'єктом страхова сума має відповідати його дійсній вартості.

Якщо вона менша, страхувальник має право на відшкодування тільки тієї частини збитку, яка відноситься до загальної суми збитку так, як страхова сума до страхової вартості. Страхувальник спла­чуватиме меншу за розміром страхову премію. Таким чином страхове відшкодування буде дорівнювати збитку помноженому на страхову суму, і поділеному на вартість майна.

Розмір страхової суми встановлюється за домовленістю між Страховиком та Страхувальником у межах вартості майна на момент укладання договору страхування або внесення змін до нього, якщо інше не передбачено договором страхування або законодавством України.

Вартість майна, що приймається на страхування, як правило, може відповідати:

- ринковій вартості;

- вартості відтворення (вартість заміщення);

·-залишковій вартості (за вирахуванням зносу) заміщення (відтворення) майна;

·- первісній вартості майна за даними бухгалтерського обліку;

·- залишковій вартості майна за даними бухгалтерського обліку (первісна вартість за вирахуванням зносу);

·- договірній вартості.

Страхова сума може бути встановлена окремо по кожному застрахованому об'єкту або сукупності об'єктів (групах, категоріях майна).

Страхова сума може бути встановлена:

·- у розмірі 100 відсотків вартості майна;

- у розмірі певної частки вартості майна.

Порядок укладання і припинення дії договору страхування.

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника. Страхувальник подає окремо заяву про доброві­льне страхування майна, що належить підприємству, і заяву про добровільне страхування майна згідно з договором майнового найму. Якщо договір страхування укладається щодо частини майна (вибіркове страхування), то до заяви додається опис відпо­відного майна.

У разі дострокового припинення дії договору за вимогою страху­вальника страхова компанія повертає страхові платежі повністю за період, що залишився до закінчення дії договору з відкиданням ви­трат на ведення справи, якщо вимога страхувальника зумовлена по­рушенням компанією умов договору страхування, то остання повер­тає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Пільги. Для постійних страхувальників, які безперервно стра­хували майно на повну вартість і протягом одного, двох, трьох, чотирьох і більше років не одержували страхового відшкодуван­ня, річна сума страхових платежів зменшується відповідно на 15, 20, 25 і 30 відсотків.

44. Обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Визначення факту й причини загибелі (пошкодження) врожаю сільськогосподарських культур.

Страхове відшкодування Страхувальнику виплачується:

-по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур, вклю­
чаючи урожай багаторічних насаджень і маточників - у розмірі 70% суми
збитку;

-по страхуванню багаторічних насаджень (дерев, кущів) - у розмірі
100% суми збитку чи за домовленістю. Збиток страхувальників у зв'язку із втратами врожаю внаслідок за­гибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається Стра­ховиком на основі Акту про загибель або пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.

Розрахунок суми збитку проводиться у бланку Розрахунку розміру збитку та страхового відшкодування у зв'язку із загибеллю або пошкоджен­ням сільськогосподарських культур, що складається у двох примірниках; один з них надсилається Страхувальнику (Додаток 2).

Збитком Страхувальника вважається вартість кількісних втрат вро­жаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки) у господарстві, що обчислюється як різниця між вартістю вро­жаю на 1 га в середньому за останні п'ять років і даного року за договір­ними цінами і помноженою нд площу посіву.

Визначення збитку проводиться окремо по кожній культурі або групі культур у відповідності з тим, як розраховувалися страхові платежі. По цукровому буряку фабричному і на корм худобі, багаторічних травах по­сіву минулих років та безпокривних травах посіву поточного року розра­ховується середньозважена вартість врожаю, виходячи із факту їх збирання за видами продукції.

Визначення збитку проводиться у розрахунку на площу посіву (по­садки) сільськогосподарської культури (групи культур) у господарстві під урожай даного року. Вартість рослин на площі, що залишилася після заги­белі (пошкодження) культури для використання на випас худоби, при ви­значенні збитку до уваги не приймається.

Коли у господарстві загинула або пошкоджена культура, що висі­валася вперше або менше трьох років протягом останніх п'яти років, зби-І ок визначається по різниці між вартістю врожаю цієї культури на 1 га, що розрахована із планової урожайності за попередній рік, а при відсутності ГІ - на поточний рік, але не вище урожайності, фактично одержаної все-редньому по району у минулому році і врожаю з 1 га даного року у роз­рахунку на посівну площу.

У випадку пересіву або підсіву культур враховується середня вартість нитрат на пересів (підсів) і середня вартість врожаю знову посіяних або підсіяних культур.

Середня вартість врожаю знову посіяних або підсіяних культур визначається: при пересіві іншими культурами виходячи із вартості врожаю їх на 1 га всередньому за останні п'ять років, при пересіві тією ж культурою, а також при підсіві - виходячи із вартості фактично отриманого в даному році врожаю всередньому на 1 га.

Середня вартість витрат на пересівання і підсівання сільськогосподарських культур у гривнях на 1 га визначається у господарстві на підставі вартості робіт, що ведуться при пересіванні (підсіванні), і вартості витра­ченого насіння.

Якщо платежі, передбачені договором страхування, були внесені повністю у встановлений строк, а при складанні акту виявиться, що пош­коджену культуру посіяно (посаджено) на площі меншій, ніж застрахована, то зайве внесені платежі підлягають поверненню під час виплати страхо­вого відшкодування.

Поиск по сайту: