VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

А) розгорнутий конспект.

Основною функцією живого організму є обмін речовин і енергії. Життя можливе лише доти, доки відбувається обмін речовин. В різних клітинах організму в процесі обміну речовин утворюються хімічні сполуки, які необхідні для існування організму в цілому.

Всі поживні речовини людина отримує під час харчування. Понад 2 000 років тому великий лікар Гіппократ сказав, що людина народжується зазвичай здоровою, а всі хвороби приходять до неї через рот із продуктами харчування. Саме завдяки харчуванню організм отримує вуглеводи, білки, жири, мінеральні солі, воду, вітаміни в тому вигляді, який дає можливість їх засвоєння клітинами і тканинами. Потрапивши в кров та лімфу, прості поживні речовини розносяться по всьому організму і в клітинах зазнають подальших змін: вони стають будівельним матеріалом для клітин, джерелом енергії тощо.

Протягом життя вимоги до харчування постійно змінюються відповідно потреб організму та вікових особливостей травної системи і обміну речовин.

Тому є доволі важливим знання особливостей харчування в різні вікові періоди.

Отже, план сьогоднішньої лекції такий:

1) Харчування як фактор, який впливає на стан здоров`я людини.

2) Роль білків в обміні речовин та їх значення для здоров`я людей різних вікових категорій?

3) Роль вуглеводів в обміні речовин та їх значення для здоров`я людей різних вікових категорій?

4) Роль жирів в обміні речовин та їх значення для здоров`я людей різних вікових категорій?

5) Роль вітамінів в обміні речовин та їх значення для здоров`я людей різних вікових категорій?

6) Роль мінералів і води в обміні речовин та їх значення для здоров`я людей різних вікових категорій?

Вимоги до харчування людей різних вікових категорій.

Харчування – це основний фактор, виз6начаючий життєдіяльність організму людини, її нормальний розвиток і стан здоров’я.

Дитячий вік.

Велике значення має харчування в формуванні і розвитку інтелекту дитини, його центральної нервової системи. Раціональне харчування підвищує опірність організму до різних несприятливих факторів оточуючого середовища.

У дітей значно підвищений основний обмін і енерговитрати, що зумовлено їх розвитком і активною м’язовою роботою. Процеси асиміляції в дитячому організму переважають процеси дисиміляції.

Збалансоване, відповідне віку, харчування повинне повністю забезпечувати потреби організму в пластичних і енергетичних матеріалах. Кількісна недостатність і якісна неповноцінність однаково негативно впливають на нервово – психічний розвиток дитини.

У дітей в зв’язку з інтенсивністю обмінних процесів підвищений обмін речовин та основний обмін, який в порівнянні з обміном дорослої людини вищий в 1,5 – 2 рази. В дитячому харчуванні співвідношення білків, жирів та вуглеводів повинно бути 1: 1: 3 в молодшому віці і 1: 1: 4 в старшому віці.

БІЛКИ.

Для дитини перших місяців життя єдиним джерелом білків є материнське молоко, яке містить від 1 до 1,5 % білка. Білки жіночого молока повноцінні, по складу і співвідношенню амінокислот наближаються до білків організму дитини і тому гарно засвоюються. В перші 4,5 – 5 місяців майже повністю покривають потреби організму дитини в білках

Після 5 місяців дитині потрібно вводити прикорм – творог, жовтки, м’ясо нежирних сортів, рибу, а також продукти рослинного походження – крупи (манна, гречана, вівсяна, рисова), муки, сухарі, хліб, картоплю, печиво. Але всеж основним джерелом білків залишається грудне молоко.

Після року дитину можна відлучити від грудного молока і перевести на звичайний щадний раціон харчування.

Потреба в білках у дітей підвищена. В віці від 1 до 3 років загальна потреба в білках складає 4 г на 1 кг ваги, в 3 – 7 років вона складає 3,5 – 4 г, в 8 – 10 років – 3 г,, старше 11 років 2,5 – 2 г на 1 кг ваги. В дитячому віці підвищена потреба в незамінних амінокислотах, особливо лізимі, триптофані, гістидині. Особливо багато цих амінокислот в м’ясі, рибі, жовтках яєць, горіхах.

Для задоволення потреб в незамінних амінокислотах у дитині в раціоні повинні переважати тваринні білки. Так в віці від 1 до 6 років їх відсоток складає 65 – 70 % від всіх білків, а в шкільному віці – 60 %.Велике значення для дитини має молочний білок, тому в раціоні обв’язково повинно бути присутнє молоко або його похідні. (Для дітей дит садків це 600 – 800 мл молока на добу, для школярів – 400 – 500 мл)

ЖИРИ.

Виконують функцію джерела енергії, входять до структури всіх клітин організму. Разом з жирами дитина отримує жиророзчинні вітаміни, які мають велике значення для росту і розвитку дитини.

Дефіцит жиру в їжі призводить до виснаження запасів жиру в організмі, послаблює імунітет та опірність організму до випадкових інфекцій. Інститут харчування рекомендує вводити в раціон кількість жиру, яка дорівнює кількості білків. Особливу увагу слід приділяти достатній кількості ненасичених жирних кислот, до який відносяться арахідонова, пальмітинова, линолева та ліноленова кислоти. Відомо, що джерелом арахідонової кислоти є риб’ячий жир. Практичним джерелом ненасичених жирних кислот є рослинна олія, яка містить лінолеву кислоту, яка необхідна для синтезу арахідонової кислоти в присутності вітаміну В₆ Починаючи з 1,5 років у зв’язку з високою біологічною активністю рослинна олія вводиться до раціону дитини в кількості 5 – 10 % від загальної кількості жирів. З жирів тваринного походження найкраще використовувати вершкове масло. Воно містить жиророзчинні вітаміни А і Д і добре засвоюється організмом. Крім того, жири надходять в організм разом з м’ясом, яйцями, рибою, молочними продуктами. За рахунок жирів повинно забезпечуватися 30 % всієї калорійності раціону дитини.

ВУГЛЕВОДИ.

Основна функція вуглеводів – забезпечення організму енергією. Потреба в вуглеводах залежить від віку і енерговитрат. Швидкий ріст дитини з великим використанням енергії потребує багато енергії, а значить, і вуглеводів Потреба дитини в енергії задовольняється головним чином за рахунок згорання жирів і білків, а згодом, з дорослішанням, все більшу долю в цьому обміні займають вуглеводи

В харчуванні дітей повинні переважати легкозасвоювані вуглеводи (глюкоза, фруктоза лактоза). Тому доцільно в раціон дитини включати фрукти, овочі, молоко, печиво. В дитячому харчуванні цукри повинні складати не менше за 20 % від всіх вуглеводів.

ВІТАМІНИ.

Потреба в вітамінах у дітей підвищена у зв’язку з інтенсивним ростом і розвитком. Особливе значення в дитячому харчуванні займають жиророзчинні вітаміни А і Д.

Вітамін А є ростовим фактором, відсутність його в раціоні призводить до порушень з боку ока і шкіри (ксерофтальмія).

Вітамін Д особливо необхідний в молодому віці при інтенсивному рості і формуванні скелету. При його нестачі виникає рахіт, що супроводжується деформацією скелету, м’язовою слабкістю та порушеннями з боку нервової та ССС. Для профілактики рахіту рекомендовано дітям щоденно давати 400 МО вітаміну Д (1 крапля олійного розчину ергокальциферолу або холекальциферолу). Джерелом вітаміну Д є яйця, печінка, молоко, риб’ячий жир.

Вітамін С також вкрай необхідний для нормального розвитку дитини. Цей вітамін приймає участь в окислювально – відновлювальний процесах, в обміні білків, жирів, вуглеводів, впливає на судинну стінку та зміцнює імунітет та опірність організму до інфекцій, виводить з організму вільні радикали та токсичні речовини. Міститься вітамін в основному в продуктах рослинного походження (чорній смородині, шипшині, петрушці, кропі, кольоровий капусті...).

Вітамін В1 впливає на інтенсивність росту дитини. Його нестача викликає порушення процесів збудження і гальмування в корі великих півкуль. Джерелом вітаміну є дріжджі, злакові квасоля, печінка, нирки, яйця.

МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ.

Мінеральні речовини приймають активну участь в обміні речовин, є пластичним матеріалом і слугують для нормального формування скелету, впливають на збудливість нервової і м’язової систем, стан шкіри та її похідних, рН крові та інше.

Найбільше значення для дитячого організму мають кальцій, фосфор, калій, магній, залізо. Добова потреба в мінералах представлена в таблиці.

Діти потребують підвищеної кількості кальцію, тому необхідно постійно включати його в раціон молока та молочних продуктів, які містять багато кальцію. Джерелом кальцію можуть служити яєчний жовток, горіхи, боби, овочі, сири, м’ясо, вівсяна крупа, фрукти. Найбільш сприятливе співвідношення кальцію і фосфору для дітей від 1 місяця до року 1:0,8, від року до 3-х років 1:1, в 4 роки і старше 1:1,2 або 1:1,5. Фосфор приймає участь в обміні вуглеводів, жирів, білків, біля 80% його входить до складу кісток.

Добре засвоюється фосфор, яки й міститься в продуктах тваринного походження (молоці, м’ясі, рибі, яйцях). Потреба в фосфорі у дітей в 2 рази більша, ніж у дорослих.

В дитячому харчуванні велике значення має забезпечення надходження з їжею мінеральних речовин, які сприяють кровотворенню (це залізо, мідь, марганець, кобальт). Реальними джерелами заліза є жовток яєць, творог, каші, соки, м’ясо, картопля, хліб.

Навіть при достатньому надходженні заліза при недостатній кількості міді кровотворення також страждає. Мідь необхідна для перетворення заліза, яке надходить з їжею в органічно зв’язану форму.

Важливу роль в кровотворенні відіграє марганець, який в присутності міді і заліза сприяє утворенню ретикулоцитів і перетворенню їх в зрілі еритроцити. Крім того, марганець приймає участь в процесах оссифікації і кровотворення, тому потреба у дітей в ньому підвищена. У дітей дошкільного віку вона складає 0,2 – 0,3 мг на 1 кг маси тіла.

Діти також потребують в підвищеній кількості цинку, який необхідний для нормального розвитку та нормальної діяльності гіпофізу і підшлункової залози. Багато цинку в курячому м’ясі, яловичині бобових, буряку.

Отже, ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і можна зробити певні висновки

ВИСНОВКИ:

1) для формування, розвитку і підтримки нормального стану здоров`я людини необхідне раціональне і збалансоване харчування,

Поиск по сайту: