Суть та види клірингу

Кліринг — отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Види клірингу

Залежно від сфери застосування міжбанківський кліринг може бути:

локальним — між банками якогось регіону чи між банками певної банківської групи та (або) між філіями одного банку;

загальнодержавним — між кредитно-фінансовими установами всієї країни.

Фахівці виділяють наступні основні функції клірингу і пов'язаних з ним розрахунків:

1. забезпечення реєстрації угод, що укладаються, в тому числі передача і отримання інформації про угоди, їх перевірка, реєстрація та інші операції;

2. облік зареєстрованих угод - за видами ринку, за учасниками, за термінами виконання і т. д.;

3. залік взаємних зобов'язань і платежів учасників фондових угод;

4. гарантійне забезпечення угод;

5. проведення грошових розрахунків;

6. забезпечення поставки цінних паперів з укладених угод.

Валютний кліринг

Валютний кліринг — угода між двома урядами двох і більше країн про обов’язковий взаємний залік міжнародних вимог і зобов’язань.

Цілі валютного клірингу різні залежно від валютно-економічного становища країни:

- вирівнювання платіжного балансу без витрат золотовалютних резервів;

- отримання пільгового кредиту від контрагента, який має активний платіжний баланс;

- відповідні заходи на дискримінаційні дії іншої держави (наприклад, Великобританія ввела кліринг у відповідь на призупинення платежів Німеччини англійським кредиторам у 30-х роках);

- безповоротне фінансування країною з активним платіжним балансом країни з пасивним платіжним балансом.

Форми валютного клірингу можуть бути різноманітними і класифікуватися за такими основними ознаками:

Залежно від числа країн-учасниць кліринг буває:

- двосторонній;

- багатосторонній

За обсягом операцій кліринг буває:

- повний кліринг, тобто кліринг на повну суму розрахунку;

- кліринг, що охоплює 95 % платіжного обороту;

- частковий кліринг, що поширюється на певні операції.

За способом регулювання сальдо розрізняють кліринг:

- з вільно конвертованим сальдо;

- з умовною конверсією;

Валютні кліринги здійснюють подвійний вплив на зовнішню торгівлю, який полягає в тому, що:

з одного боку, вони пом’якшують негативні наслідки валютних обмежень, дають можливість експортерам використовувати валютну виручку.

з іншого боку, при цьому доводиться регулювати зовнішньоторговельний оборот з кожною країною окремо, а валютну виручку можна використовувати тільки в тій країні, з якою укладено клірингову угоду. Отже для експортера валютний кліринг невигідний. До того ж замість виручки у конвертованій валюті вони отримують національну валюту. Тому експортери шукають шляхи обходу валютних клірингів, у тому числі маніпуляції з цінами у формі:

заниження контрактної ціни у розрахунку-фактурі (подвійний контракт), з тим щоб частина валютної виручки надійшла у вільне розпорядження експортера і при цьому обминула органи валютного контролю;

відвантаження товарів у країни, з якими не укладення клірингова угода;

кредитування іноземного покупця на строк, який розрахований на призупинення дії клірингової угоди.

Поиск по сайту: