 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Реєстратори та агенти по трансферту
Реєстратори – юридичні особи (господарські товариства), які стежать за тим, щоб в обігу перебувала постійна кількість цінних паперів,випущених конкретним емітентом, щоб при переході прав власності від одних інвесторів до інших старі цінні папери вилучалися, а нові –видавалися.
Агенти з трансферту – виконують функції нагляду за процесами переходу права власності на випущені цінні папери. Найчастіше функції агентів із трансферту і реєстраторів виконують банки.
Оформлення угод з цінними паперами, чіткості в доведенні дивідендних і процентних платежів до адресатів і т.д., виконують комерційні банки. З доручення корпорації, що випустила цінні папери, банк може виступати в наступних якостях.
1. Агент з трансферту. У цій якості банк веде реєстр власників цінних паперів, вносить у нього всі зміни, що стосуються зміни чи власника зведень, насамперед адресних, про наявних власників, а також виписує сертифікати новим власникам, що купили відповідні папери, і перелічує дивіденди. Крім того, агент по трансферті може взяти на себе обслуговування акціонерів, що беруть участь у програмі реінвестування дивідендів,якщо корпорація, по акціях якої банк є трансферним агентом, має таку програму. Звичайно трансферний агент також розсилає акціонерам перед загальними зборами бланки доручень на голосування і веде підрахунок голосів на зборах.
3. Агент по реєстрації. Функції банку-реєстратора укладаються у веденні обліку загального числа акцій, на які виписані сертифікати. У кожен момент воно повиннео в точності відповідати тому числу акцій, що було розміщено відповідно до статутних документів. Помилки при виписці сертифікатів дуже неприємні для акціонерного товариства - з'являються "зайві" акціонери, вони існують на папері як юридично повноправні власники акцій, а виходить, корпорація зобов'язана виплачувати їм дивіденди. Але фактично для корпорації їх немає як акціонерів -і ніяких коштів у статутний капітал вони не вносили і тільки претендують на частину прибутку, зароблений іншими.
Через особливу важливість функції реєстратора акціонерне товариство може використовувати як трансферного агента один банк, а як реєстратора - іншої. Тим самим забезпечується подвійний контроль за точністю облікового складу акціонерів, його повною відповідністю контингенту дійсних акціонерів. Контроль може бути досить строгим і при закріпленні функцій агентів по трансферті і реєстрації за одним банком, оскільки виписують сертифікати і стежать за тим, щоб не виписати їх на більше число акцій, чим дозволено емітувати, що служать двох різних підрозділів.
Зберігачі
Відповідно до українського законодавства власник може знерухоміти належні йому цінні папери у зберігача (Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, Положення про депозитарну діяльність). Для цього власник повинен укласти із зберігачем договір про відкриття рахунку у цінних паперах та передати зберігачу сертифікати цінних паперів. В разі отримання від власника сертифікатів іменних цінних паперів зберігач звертається до реєстратора, який обслуговує цінні папери цього емітента. Реєстратор переводить цінні папери з особового рахунку власника на рахунок зберігача – номінального утримувача (НУ).Після цього реєстратор видає зберігачу свідоцтво про знерухомлення. Зберігач депонує свідоцтво про знерухомлення у своє сховище і зараховує цінні папери на рахунок власника. Ця облікова операція зберігача так і називається – зарахування. Вже після цього зберігач надає власнику виписку з рахунку у цінних паперів, яка є підтвердженням права власності.За таким сценарієм певна група власників може знерухомити цінні папери у зберігачів. За наказами власників цінні папери можуть бути знерухомлені в депозитарії.По-перше, в законодавстві встановлено, що “для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії, що їх обслуговує”(Ст.13 п.2 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”).По-друге, обслуговування обігу цінних паперів у зберігача надає власникам цінних паперів технологічні переваги. За умови виконання операції за принципом “поставки проти платежу” зменшується ризик втрати головної суми боргу. Прискорюється швидкість виконання угоди.Забезпечення виконання клірингу в системі “депозитарій - зберігач” сприяє зниженню обсягів цінних паперів та грошових коштів, призначених для виконання укладених угод. Крім того, для нерезидентів спрощується процедура обслуговування угод, оскільки виписка від зберігача не є цінним папером. По-третє, власник цінних паперів може керуватися економічним інтересом. В разі придбання цінних паперів різних емітентів та відкриття у зберігача одного рахунку власнику не треба буде витрачати час на відвідування різних реєстраторів. Отже власник має можливість вибрати зберігача, який ближче розташований та у якого нижча вартість послуг. На відміну від неможливості обрати реєстратора, власник цінних паперів може обрати зберігача, враховуючи вартість та якість його послуг. Все залежить від тарифної політики, яку будуть проводити реєстратори та зберігачі. По-четверте, бездокументарна форма цінного паперу – здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір. Отже для придбання бездокументарних цінних паперів, інвестор повинен буде відкрити рахунок у зберігача.Депозитарії
В Україні є два депозитарії для цінних паперів корпоративного сектору — Національний депозитарій України (НДУ) та «Міжрегіональний фондовий союз» (МФС). Кожен із них виконує свої функції.
Діяльність Національного депозитарію на першому етапі обмежена трьома функціями, якими є:
стандартизація депозитарного обліку цінних паперів відповідно до міжнародних норм;
стандартизація документообігу щодо операцій із цінними паперами й нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм;
встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн, укладання двосторонніх і багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій із цінними паперами учасників Національної депозитарної системи, контроль за їхніми кореспондентськими відносинами з депозитарними установами інших країн.
МФС зберігає цінні папери, обслуговує їх обіг, кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів, а також веде реєстри власників іменних цінних паперів.
Крім того, Національний банк України виконує функції центрального депозитарію для цінних паперів, емітентом яких є держава.
Важливою умовою розвитку вітчизняної депозитарної системи є координація, синхронізація й гармонізація розвитку НДУ та МФС у період самостійного функціонування їх. Обмеження функцій НДУ впродовж цього часу може зумовлюватися лише взаємною згодою щодо подальшого об’єднання й створення єдиного центрального депозитарію.
Біржі
Основне призначення біржі - створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України 'Про товарні біржі' угода вважається біржовою при виконанні слідуючих умов:
а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, допущених до обігу на ТЕ;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного за здійсненням угод дня.
На біржі укладається три основні види угод:
угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з преією за право укладання угоди).
1. Угоди з реальним товаром -передбачають купівлю і продаж конкретної партії виробленого або належного до виробництва в конкретному періоді товару.
б) з поставкою в майбутньому періоді (угоди типу 'форвард'), строк поставки до 6 місяців.
2. Ф'ючерсні угоди (угоди на строк) передбачають купівлю або продажу не реального товару, а лише контрактів на нього в наступному періоді.
3. Опціонні угоди (угоди з премією) передбачають купівлю права або продажу зобов'язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару по заздалегідь зазначеній ціні в межах взаємно узгодженого періоду.
Поиск по сайту: