 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Кліринг і поставка на ринку цінних паперів
Факторинг
Факторинг — фінансова операція, за якою одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату, а клієнт поступається або зобов'язується поступитися фактору своїм правом грошової вимоги до третьої особи (боржника).Метою факторингового обслуговування є негайне інкасування коштів (або одержання їх на визначену у факторинговому договорі дату) незалежно від платоспроможності платника. Факторинг може виконувати також й інші функції, зокрема покриттям ризиків, пов'язаних зі своєчасним отриманням оплати, управліннямдебіторською заборгованістю клієнта, наданням консалтингових послуг фактором власнику дебіторської заборгованості.Факторинг дає змогу постачальникові мінімізувати ризики, пов'язані із відстроченням оплати придбання товару або послуги, зменшує необхідність у відволіканні значних адміністративних ресурсів для отримання оплати від покупця за поставлені товар або послугу та дає змогу постачальнику отримати кошти за свою дебіторську заборгованість.Схема факторингової операції: після отримання документів про постачання товарів (послуг) банк або фінансова компанія (фактор), здебільшого після перевірки платоспроможності покупця, виплачує своєму клієнту, як правило, від 60% до 90% суми платежу за поставлений товар або вартості наданої послуги. Інші 10–40% суми боргу фактор тимчасово утримує у зв'язку з прийняттям ризику погашення боргу.Форфейтинг
Форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту.
Схема здійснення операції форфейтингу може мати такий вигляд:
1. Укладення зовнішньоекономічного контракту, яким передбачено надання комерційного кредиту.
2. Поставка товарів.
3. В експортера виникає дебіторська заборгованість за експортним контрактом, яка може бути забезпечена авальованим векселем, банківською гарантією тощо.
4. Укладання договору форфейтингу, яким передбачено продаж (уступку) вимог форфейтеру.
5. Імпортер (боржник) і гарант підтверджують свою згоду сплатити борг на користь форфейтера.
6. Переоформлення дебіторської заборгованості на користь форфейтера з одночасною виплатою суми боргу (за мінусом суми дисконту) на користь експортера.
7. З настанням строків розрахунків імпортер сплачує суму боргу на користь форфейтера.
Договори форфейтування укладаються переважно в доларах США, євро, швейцарських франках.
32. Оперáція РЕПО
Операція РЕПО - фінансова операція, що складається з двох частин. У першій (стандартне РЕПО) одна сторона продає ЦП іншій. Водночас перша сторона бере на себе зобов'язання викупити вказані цінні папери у визначений термін або на вимогу другої сторони.
З точки зору переміщення й зберігання ЦП операції РЕПО виконуються трьома основними способами: звичайне РЕПО, тристороннє РЕПО та довірче РЕПО.
НБУ операції РЕПО залежно від терміну дії і порядку встановлення процентної ставки поділяє на три види:
- нічне РЕПО. Термін дії становить 1 день, процентна ставка фіксована;
- відкрите РЕПО. Термін операції в угоді не визначається, а кожен з учасників може через повідомлення вимагати її проведення, процентна ставка не фіксується;
- строкове РЕПО. Термін операції визначено в угоді, ставка є постійною.
При операції РЕПО визначають дві ціни:
- ціна продажу, визначається як середньозважена ціна того аукціону, на якому були придбані ЦП;
- ціна зворотного викупу визначається в результаті торгів між учасниками угоди.
Платіжні картки
Ба́нківська платі́жна ка́ртка — стандартизований пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого клієнту надається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. Ідентифікування забезпечується нанесенням на картку її номера, строку дії, та прізвища, ім'я і зразка підпису власника картки і/або інших ідентифікаційних даних.
До магнітних карток разом з магнітною смугою прилаштовано видавлений текст з основними відомостями про власника, банк-емітент, номер рахунку клієнта. Кожний клієнт має відомий тільки йому PIN-код, що автоматично ідентифікується платіжною системою.
Також на картках призначених для міжнародних розрахунків через Інтернет є код верифікації користувача картки — CVV2-код (Cardholder Verification Value). Його ще називають CVC2 (чи просто CVV). Це останні 3 (три) або 4 (чотири) цифри коду, який знаходиться на зворотній (для карток Visa, Mastercard) або лицьовій (American Express) стороні платіжної картки. CVV дозволяє впевнитись, що карта фізично перебуває в розпорядженні користувача. Цей код замінює підпис клієнта який зазвичай перевіряє касир при розрахунку на POS терміналі (не плутайте ПІН-код та CVV це зовсім різні речі).
Чіпова картка має замість магнітної смуги мікросхему для проведення основних операцій з карткою через електронні канали. Розрізняють картки з пам’яттю, що збільшує обсяг збереженої інформації порівняно з магнітною смугою, і мікропроцесорні смарт-картки (Smart Cards) з вмонтованим процесором, який забезпечує значно вищий рівень захисту на основі криптографічних методів. Звісно, смарт-картки коштують набагато дорожче за магнітні.
Зараз поширилися комбіновані картки, на яких разом з мікросхемою нанесена магнітна смуга. Таку картку можна використовувати як чіпову у замкнених регіонах і як магнітну у мандрівках до великих міст, де переважно розвинута інфраструктура магнітних карток.
Найбільше розповсюдження в світі набули банківські платіжні картки емітовані міжнародними системами «Visa» та «MasterCard»
Кредитна лінія
Кредитна лінія - форма кредитування, у якій в межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту декількома частинами (траншами), в найбільш зручному режимі для ведення бізнесу позичальника. У разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник може повторно отримати кредит в межах встановленого ліміту і терміну дії кредитного договору.
Відкриття кредитної лінії здійснюється Банком на підставі аналізу фінансового стану клієнта, техніко-економічного обґрунтування використання і повернення кредиту, а також оцінки заставного майна. Працівники Банку розробляють оптимальний графік погашення кредиту і схему його використання, враховуючи грошові потоки клієнта і вплив зовнішніх і внутрішніх чинників. З урахуванням особливостей бізнесу позичальника і проекту, що кредитується, можливі 2 режими видачі і погашення траншів:
· без жорстких вимог по термінах видачі і погашення кожного траншу, позичальник здійснює погашення за наявності вільних грошових коштів;
· з чітко певними термінами видачі і погашення кожного траншу.
Цільове призначення і терміни кредитування:
· короткострокові кредитні лінії (до 1 року) – відкриваються для фінансування короткострокових потреб, які виникають у позичальника;
· довгострокові кредитні лінії (понад 1 рік) – відкриваються для формування основних фондів, оплати устаткування, фінансування капітальних вкладень, реконструкції і модернізації виробництва, капітального будівництва тощо.
Види забезпечення:
· фінансові активи позичальника або поручителя (застава майнових прав на грошові депозити);
· нерухоме або рухоме майно позичальника або поручителя (застава цілісних майнових комплексів, будівель, споруд, квартир, устаткування, транспортних засобів, товарів в обороті);
· майнові права по контрактах позичальника або поручителя (на отримання грошової виручки або товару);
· гарантії банків.
Відсоткові ставки:
· від 26,5% у гривні залежно від терміну кредитування;
· від 15% у ВКВ залежно від терміну кредитування.
Комісії при видачі кредиту:
· за оформлення кредитного договору в розмірі від 0,1% від суми (ліміту) кредиту, залежно від регіону;
· за керування кредитною ліією - від 0,01% від невикористаного ліміту кредитної лінії за кожен день;
· за оформлення договору застави - від 0,06% від вартості об'єктів застави
Поиск по сайту: