Облік, застава та інкасування векселя

Облік – це передання векселя банком зі знижкою (дисконт). При цьому вексель передається шляхом індосаменту. Переваги: клієнт достроково отримує гроші, банк заробляє на дисконті. Облік через посередника: 1.управляється вексель із зобов’язанням боржника (покупця). 2. Кредитор шляхом індосаменту передає вексель дебітору. 3. Дебітор передає вексель до обліку у солідний банк. 4. Банк виплачує гроші дебітору, а той кредиторам (іноді кредитору виплачує банк дебітора). При настанні терміну платежу банк дебітора стягує суму векселя за свого клієнта. При цьому % і комісія буде сплачувати як кредитор так і дебітор. Такий облік здійснюється за умов: 1. Коли в дебітора кращі банківські умови ніж в кредитора. 2. Коли між всіма сторонами існують довірливі стосунки.

Застава – на відміну від обліку векселя цей інструмент переходить до банку не остаточно, а тимчасово. Якщо клієнт повертає основну суму боргу та проценти він отримує вексель назад.

Інкасування (інкасо) векселя - здійснення банком за дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу.

З отриманим на інкасо векселем банк може здійснювати такі операції: 1) пред’явлення векселя до платежу; 2) пред’явлення векселя до акцепту; 3) отримання платежу; 4) отримання акцепту; 5) передача векселів та комерційних документів проти платежу або акцепту; 6) передача векселів та комерційних документів проти платежу за векселем з попереднім акцептом векселя; 7) інші операції. Операція з інкасування векселя, по суті, схожа на операцію доручення. Держатель векселя для отримання платежу за ним повинен пред’явити вексель до платежу в чітко визначений у векселі строк. При цьому платіж за векселем здійснюється у місці платежу, зазначеному у векселі, яке не завжди збігається з місцезнаходженням держателя.

Акцептний кредит

Акцептний кредит - це позика, яка передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником тратти за умови, що підприємство надає у розпорядження банку вексель до строку його оплати.

Особливість акцептного кредиту полягає в тім, що банк дає підприємству не гроші, а гарантію оплатити вексель у визначений термін. При цьому банк стає першим боржником і з економічного погляду виконує умовне зобов'язання, тобто здійснює оплату векселя лише тоді, коли підприємство не виконує своїх зобов'язань. Акцептний кредит має короткостроковий характер і використовується для фінансування оборотних засобів підприємства і переважно у сфері зовнішньої торгівлі. Цей кредит дешевший для підприємств як порівняти з дисконтним, оскільки вони сплачують банку лише комісійні за акцепт векселя.

На відміну від дисконтування векселів акцептний кредит надається векселедавцю (платнику за векселем) - звідси і його інша назва - векселедавчий - і виступає, як гарантійна послуга. У світовій банківській практиці ця операція здійснюється за класичною схемою: кредитна угода оформлюється з використанням переказ-ного векселя, де одержувач коштів указує платника, який повинен акцептувати вексель, тобто дати згоду здійснити платіж. Підприємство виставляє вексель на банк, тобто банк стає трасатом. Банк акцептує вексель з умовою, що до настання строку платежу за векселем підприємство внесе в банк суму, необхідну для його погашення. Позичальник (векселедавець) може використовувати акцептований банком вексель як платіжний засіб для придбання товарів, оплати своїх зобов'язань перед іншими кредиторами, розрахунків з іншим банком.

Дисконтування векселя може бути здійснене в банку, який його акцептував. У цьому разі банк стає не тільки гарантом, а й безпосередньо кредитором підприємства. Оскільки умовою акцептованого кредиту є грошове покриття суми векселя позичальником до настання строку погашення векселя, банки ставлять високі вимоги до надійності підприємств.

Якщо підприємство не виконало своїх зобов'язань перед банком-гарантом, банк згідно з вексельним правом виставляє зворотну вимогу до векселедавця з наступним примусовим стягненням боргу з підприємства-позичальника. За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію.

У зв'язку з ненадійним фінансовим станом більшості підприємств в Україні акцептний кредит не набув широкого застосування.

Аваль

Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми через аваль. Аваль це вексельне зобовязання, яке з особа може гарантувати виконання вексельних зобовязань за будь-яку особу, яка приймала участь у обігу конкретного векселя. Аваль додається на переказному векселі або на додатковому аркуші. Він виражається словами “вважати за аваль” або будь-якою іншою рівнозначною формулою і підписується тим, хто дає аваль. Для авалю достатньо лише підпису, поставленого авалістом (особою, що приймає на себе відповідальність про оплату всієї чи частини вексельної суми) на лицьовому боці переказного векселя, якщо тільки цей підпис не поставлений платником або векселедавцем. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за векселедавця. Аваліст відповідає так само, як і той за кого він дав аваль. Платник, оплачуючи вексель, може вимагати, щоб він був вручений йому векселетримачем з розпискою про одержання платежу. Усі ті, хто видали, акцептували, індосували переказний вексель або поставили на ньому аваль, є солідарно зобов’язаними перед векселетримачем. Ризик по авалю несе аваліст, поділ на стандартний ризик неплатоспроможності, та специфіч ризиксамост відпо-ті аваліста незалежно від того чи є гарантоване зобовязання дійсним. По законодавству деяких країн (Україна, Росія, Франція) поручительство, яке видано не в вигляді аваля, а окремо від векселя у вигляді письмової гарантії із вказівкою місця її видачі, має точно таку ж юридичну силу як і сам аваль.

Поиск по сайту: