Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна

Наука цивільного права (цивілістика) - це вчення про суб'єктивні цивільні права і про цивільне право, як галузь права і законодавства, об'єднані у систему понять, категорій, ідей, концепцій, теорій.

Предметом науки цивільного права (цивілістики) є концепція приватного і цивільного права; норми цивільного законодавства; правове положення приватної особи; цивільні відносини; юридичні факти (обставини), завдяки яким ці відносини перетворюються в правовідносини; умови і порядок реалізації цивільних прав і обов'язків; тлумачення і практика застосування норм цивільного законодавства.

Наука цивільного права складається з трьох головних частин:

1) Догма цивільного права -це частина цивілістики, що вивчає характер, особливості і зміст норм певної системи цивільного права; структуру, зміст і форми цивільного законодавства; тлумачить його; вивчає й аналізує практику застосування цивільно-правових норм із метою визначення їхньої ефективності.

Предметом даного розділу цивілістики є насамперед діюче цивільне законодавство і практика його застосування.

2) Історія цивільного (приватного) права - являє собою частину цивілістики, що вивчає розвиток цивільного (приватного) права як у цілому, так і окремих його інститутів.

При цьому предметом дослідження може бути приватне право як наднаціональна система, окремі традиції приватного права, національні системи цивільного права, взяті в їхньому історичному розвитку. Крім того, предметом дослідження тут є також розвиток самої цивілістики, як науки.

3) Порівняльна цивілістика – частина науки цивільного права, що вивчає системи приватного (цивільного) права.

При цьому, предметом дослідження може бути певна правова система, національні системи цивільного права чи окремі інститути і навіть норма, що розглядаються в порівняльно-правовому плані. (ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ НАПИСАННІ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ, ДИСЕРТАЦІЙ…)

У цивілістиці використовуються загальнонаукові і спеціальні наукові методи дослідження.

До загальнонаукових методів, що використовуються не тільки в праві, але й в інших гуманітарних науках, належать, насамперед, діалектичний метод, що дозволяє аналізувати той чи інший суспільний феномен у його розвитку.

Крім того, у цивілістиці використовуються спеціальні наукові методи:

Системний метод полягає у виявленні й аналізі елементів того чи іншого явища, що належить до сфери приватного права. При цьому визначається доцільність і ефективність використання тих чи інших принципів правового регулювання, структури правових норм, інститутів, підгалузей тощо.

Конкретно-соціологічний метод базується на узагальненні й аналізі практики застосування цивільного законодавства; вивченні рівня правосвідомості в сфері дії приватного права; проведенні соціологічних досліджень щодо бажаного напрямку удосконалення цивільно-правових норм; експертних оцінках змісту й ефективності цивільно-правових актів і т.ін.

Догматичний метод полягає в тлумаченні структури і змісту цивільно-правових норм із метою встановлення їхньої “букви” і “духу”, взаємозв'язку між ними тощо. При цьому предметом аналізу є норми права як такі.

Метод порівняльного аналізу (порівняльного правознавства) полягає у вивченні і порівнянні різних систем приватного (цивільного) права, цивільно-правових доктрин, інститутів і т.ін. У процесі такого порівняльного аналізу визначаються переваги і недоліки різних правових систем, встановлюються перспективи і характер їхнього розвитку, а також тенденції розвитку приватного права в цілому.

Історичний метод служить встановленню особливостей розвитку приватного права і його традицій в цілому, окремих інститутів і категорій цивільного права і т.ін., що дає можливість оцінити тенденції і перспективи розвитку цієї галузі.

Предметом цивільного права як навчальної дисципліни є цивільне право у всіх його проявах: як суб'єктивне право, як галузь права, як система законодавства, як наука.

Система навчальної дисципліни “Цивільне право” включає в себе:

1. Введення в цивільне право (сукупність відомостей про поняття, суб'єктів, предмет, методи, принципи, систему цивільного права і закономірності його розвитку).

2. Вчення про цивільні правовідносини (поняття, види, елементи, підстави виникнення).

3. Вчення про суб'єктів цивільних прав і обов'язків.

4. Вчення про об'єкти цивільних прав.

5. Вчення про здійснення і захист цивільних прав і обов'язків (угоди, представництво, терміни в цивільному праві, захист цивільних прав, відповідальність).

6. Вчення про права на речі (право власності, права на чужі речі і т.ін.).

7. Вчення про право інтелектуальної власності.

8. Вчення про зобов'язання і договори (поняття і види, виникнення і припинення, забезпечення належного виконання).

9. Окремі види договорів.

10. Позадоговірні зобов'язання.

11. Вчення про спадкування.

12. Вчення про сімейні відносини.

Поиск по сайту: