 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Поняття цивільного законодавства
Цивільне законодавство – це система правових форм, у яких виражаються норми, що регулюють цивільні відносини.
Співвідношення між цивільним правом і цивільним законодавством:
Цивільне право - це сукупність концепцій, правових ідей, юридичних норм, що визначають статус суб'єктів цивільних відносин. Цивільне законодавство - система норм (нормативних актів), що регулюють цивільні відносини. Цивільне право – внутрішня форма права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються; цивільне законодавство – зовнішня форма права, тісно пов'язана з його змістом. Отже, цивільне право становить зміст цивільного законодавства, а останнє є формою вираження цивільного права.
Цивільно-правові нормативні акти, що охоплюються поняттям цивільного законодавства, складають певну систему, побудовану за ієрархічним принципом.
У залежності від юридичної сили форм цивільного законодавства, їх ієрархію можна визначити таким чином:
1) Конституція України;
2) закони України та ратифіковані міжнародні договори у галузі цивільного права;
3) підзаконні нормативні акти;
4) звичаї;
5) судова практика;
6) інші форми цивільного законодавства.
Конституція України не є актом цивільного законодавства в прямому значенні, оскільки є основою всього законодавства України і містить норми різного характеру, визначаючи засади не тільки цивільного, але й адміністративного, карного, процесуального і т.ін. законодавства.
Разом з тим, окремі її положення є нормами цивільного права, що прямо регулюють цивільні відносини і можуть безпосередньо застосовуватися судами для захисту цивільних прав і інтересів, як передбачених, так і не передбачених у ЦК України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”). Зокрема, Конституція України містить низку норм цивільно-правового характеру, які визначають принципові положення регулювання відносин власності (ст. 13, 14, 41), регулювання особистих немайнових відносин (ст. 21, 23, 24, 27, 28) тощо.
У відповідності зі ст. 8 Конституції України всі інші закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів і інших органів виконавчої влади повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати її положенням.
Акти цивільного законодавства, підрозділяються на: 1)основний акт - Цивільний кодекс України і 2) інші акти цивільного законодавства, що видаються відповідно до Конституції України і ЦК України.
1) Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 року є основним актом цивільного законодавства України.
Звідси слідує правило, відповідно до якого у випадку, коли суб'єкт права законодавчої ініціативи подав у Верховну Раду України проект закону, що регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін у Цивільний кодекс України. Представлений законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін у Цивільний кодекс України.
Поиск по сайту: