РОЗДІЛ ІІІ. Техніка виконання дипломного проекту

На перших етапах ескізування автор подумки складає уяву про майбутню стилізацію, яка є художнім задумом, тобто її прообразом. Робота над стилізацією проходить стадії визрівання, уточнення, фіксації у матеріалі, розвивається у конкуруючому порівнянні з іншими варіантами і в закінченому вигляді постає як авторське трактування художньо-образного рішення теми. Творча стилізація завжди несе на собі відбиток творчої індивідуальності автора. Його емоційний настрій, ставлення до теми, особисті здібності допомагають знайти необхідний ступінь відповідності форми і змісту, міру співвідношення об'єктивного і суб'єктивного, раціонального і емоційного витоків.

Необхідно досягти якомога більше самостійних рішень, які обумовлені індивідуальними здібностями, ступенем розвитку уяви та інтуїції, нешаблонністю мислення, кмітливістю. Завдання передбачають виявлення творчої індивідуальності автора. У процесі роботи над завданням набуваються такі навички та вміння:

· Оперування уявленнями та вміннями виражати їх графічно;

· прищеплення навичок широкого діапазону пошукових дій на початкових стадіях ескізування;

· формування постійної необхідності мислити, уміння аналізувати свої пропозиції та критично вибирати з ряду ескізів оптимальний варіант;

· уміння відпрацьовувати оптимальний варіант без втрати образності відповідно до поставленого завдання;

· отримання навичок роботи у невеликому форматі з дрібними елементами;

· знайомство і отримання навичок роботи з графічними інструментами.

При підготовці до графічної стилізації в портреті, в мене зацікавленість викликала творчість видатного чеського художника Альфонса Мухи. В нашій країні ім'я відомого художника Альфонса Мухи відомо набагато менше, ніж сама його творчість. А між тим, воно стало буквально символом в образотворчому мистецтві кінця «золотого», - початку «срібного» століть. Його стиль (у живописі, архітектурі, малих декоративних формах) так і назвали (і називають понині) - «стилем Мухи». Або - «модерн», «югендстіль», «сецесьон». Кращі декоративні роботи Мухи відрізняються витонченою композицією з квітковим або іншим ботанічним орнаментом, вони рясніють складними, повторюваними, гіпнотизуючими структурами з езотеричними і символічними елементами. Для цього Муха використовував візантійські, кельтські, японські мотиви, елементи рококо і готики; візерунки; мозаїчні фони, екстравагантні плаття та ювелірні вироби, арабески; художник прикрашав роботи природними мотивами і стилізованими фігурами. Його твори дивували, іноді викликали деяку розгубленість і завжди приголомшували.

Основу орнаментів Мухи становить природний мотив, в ньому майже завжди присутня хвиляста лінія. Орнамент для Мухи - це засіб його самовираження. Для своєї роботи я використала орнамент у вигляді мандал. Слово "мандала" прийшло до нас з буддизму - в перекладі з санскриту воно може означати "коло", "колесо", "орбіта" або "диск". Тибетські ченці вкладають у нього особливий сенс: створення ритуальних мандал використовується в буддизмі як важливий інструмент на шляху до просвітління. У широкому сенсі слова мандала розуміється як малюнок в колі. У психологію це поняття ввів Карл Юнг. Із точки починаються всі форми, які можна побачити в мандалах - чи то промені, чи то кола навколо цього центру. Усі геометричні фігури зв'язані між собою. Hі одна мандала не схожа на іншу і кожна єдина у своєму роді.

У пошуках образу елемента, що буде використовуватися надалі для різноманітного роду композицій, застосовується прийом стилізації. Портретна стилізація в даний час дуже цікава, тому що можна образно передати «портрет», як би пропустити малюнок через призму власних відчуттів і надати йому лаконічності, поетичності, неповторності.

Виконувала стилізований портрет тушшю за допомогою наступних етапів: вибір формату, створення і компоновка ескізу, побудова голови, стилізація зображення, опрацювання деталей пером.

Стилізація в даний час використовується в логотипах, плакатах, орнаментах, шаржах, також в області інтер'єру з використанням стилізованих елементів сучасні художники вдаються до спрощення - стилізації і, головним чином, передають ідею, задумку.

Творча стилізація обов'язково має індивідуальний характер і передбачає авторське бачення і переробку явищ навколишньої дійсності та привнесення елементів новизни.

Крім творчої стилізації існує стилізація наслідувальна, що припускає наявність готового зразка для наслідування і точно відтворює стиль якої-небудь епохи, відомого художнього течії, стиль знаменитого майстра, стилі і прийоми творчості того чи іншого народу.

Отже, можна стверджувати, що в основі всіх видів та методів стилізації лежить принцип художньої трансформації реальних природних об'єктів за допомогою різних образотворчих засобів і прийомів.

Хочеться відзначити, що, володіння прийомами стилізації дозволяє художнику більш творчо вирішувати завдання, які ставить перед ним життя та професійна діяльність.

Таким чином, «стилізація»— це мистецтво групувати елементи з метою досягнення цілісної, виразної форми. Майстерність побудови композиції полягає у вмінні організувати різноманітні елементи в єдине ціле - стилізувати. При користуванні прийомами та засобами стилізації не існує будь- яких установлених і готових рецептів та обов'язкових правил. Знання законів композиції саме по собі не може замінити живої творчості художника та дизайнера. Втім, вивчення цих засобів суттєво впливає на професійну підготовку та успішну роботу. Головне ж завдання полягає у тому, щоб поєднати два методи - логічний та чуттєвий.

Умовні, формальні композиції та стилізація розвивають як логічне, так і творче мислення, бо міркуючи, людина самостійно досягає нових для себе результатів. Творча уява породжує принципово нові ідеї, а мотиваційна ідея є організуючим чинником, перетворюючи хаотичні асоціації в осмислений пошук.

Починати роботу слід із замальовок різноманітних природних аналогів, що дає можливість порівняти, проаналізувати вибрані мотиви і зробити свідомий вибір аналог за конструктивними та естетичними характеристиками.

Під час замальовок важливо не тільки спостерігати або копіювати зовнішню форму, але й прагнути пізнати природний аналог, зрозуміти його внутрішню структуру, що визначає цю форму. Тобто, слід активно творчо переосмислити форму аналога, який вибирається, що у свою чергу сприяє розвиткові уяви.

У природі та навколишньому середовищі зустрічаються найрізноманітніші форми. Але, якщо детально проаналізувати їх, можна виявити, що в основі кожного природного аналога, предмета або виробу закладена та чи інша геометрична основа, геометричні фігури і тіла.

Для пошуку комбінаторного елемента будь-яка природна форма може бути основою, але найкраще зосередити свою увагу на тих формах, що легше піддаються геометризації та мають яскраво виражену конструктивну основу. Природа, що нас оточує, підказує найраціональніші форми (коло, квадрат, трикутник, куля, куб, піраміда, конус та ін.), які можуть бути мотивом для пошуку елемента, за допомогою якого відбувається побудова композиції з різноманітним емоційним естетичним впливом на глядача.

Стилізація, як зазначено вище досягається узагальненням, мета якого - зробити природний мотив більш дохідливим для глядача, а також полегшити його виконання художником. У процесі узагальнення важливо побачити і перетворити реальний, звичний, а іноді мало привабливий образ на новий, в якому виділити характерне, надати образу максимальної виразності.

У своїй творчості художник сприймає не все з того, що впало йому в око, а вибирає найбільш важливе. У процесі творчого пошуку важливо навчитися із сукупності елементів з низкою несуттєвих подробиць вибрати найбільше потрібне, цікаве, оригінальне.

Після вивчення літератури з мистецтва, перегляду монографій видатних митців приступаємо до створення ескізу для колажу в жанрі портрет, натюрморт, архітектурний пейзаж. Обов'язково треба вирішити, де в майбутньому колажі буде гладенька площина, а де фактурні частини, яким буде вирішення кольору. Матеріал для колажу збирається завчасно. Яким буде цей матеріал, залежить від творчого задуму та задач. Як тільки буде закінчена робота над ескізом, зібраний матеріал допоможе остаточному вирішенню завдання, допоможе в пошуку творчих шляхів до основ формотворення.

Особливе значення в роботі над колажем має його мистецький рівень. Ні в якому разі не можна спрощувати його до примітивної аплікації. Треба ретельно працювати, розробляючи вирішення об'ємів, матеріальності, фактур. Треба сумлінно досліджувати особливості вирішень кольору, контрастні чи гармонійні поєднання полутонів кольору, вальорів. Треба вивчати різноманітність фактур. Навчитися робити художній видбір об'ємів, вивчати градації кольору.

До початку праці над колажем, треба зробити компановку. Обов'язково треба вибрати формат композиції. Треба виконати розробку фактурних версій композиції, визначити місця кольорових акцентів. Якщо це необхідно для збагачення задуму, вирішити де мають бути фактурні вставки та акценти.

Колаж включає у себе багато аспектів формотворення. Ці аспекти вимагають багатоплановості завдань. Ці завдання включають:

Кольорові вирішення, різноплановість фактур, дослідження об'ємів.

Праця над колажем має важливе значення для розвитку не тільки професійного підходу до творчої роботи, а і надає можливості для розвитку мистецького смаку. Не механічне копіювання натури, а свідоме зображення побаченого мотиву формує професійного художника.

Мистецтво плакату – це не лише засіб інформувати чи спонукати до чогось, це ще й один із своєрідних способів дизайнера, графіка виразити себе. Сучасний плакат з моменту свого виникнення досить швидко еволюціонував у складну візуальну мову, що послуговується особливою системою символів, образів та засобів художньої виразності. Їх чіткий відбір та лаконізм не суперечить варіативності, а саме головне розмаїттю авторських підходів. Наведена характеристика відносить плакат до тиражованих творів графічного дизайну, ціленаправлена дія якого відбувається шляхом візуального сприйняття. Плакат як продукт графічного дизайну має свої художні властивості, функціональні закономірності та методологію створення. Плакат має дизайнерські характеристики – естетичне навантаження, композицію,

графічну майстерність автора, відповідність часовому контексту та документальні якості. Плакат є естетичним, актуальним, комунікативним об’єктом мистецтва дизайну. Він розвивається у тісному зв’язку з культурними, соціальними, ринковими чинниками. Кожен часовий зріз розкриває нові можливості плакату та корегує особливості його дизайну. У наш час мистецтво плакату є об’єктом дискусій серед спеціалістів та недооцінене пересічними людьми. За таких обставин нагальним є систематизація та узагальнення плакатної творчості, узгодження

окремих положень та уточнення визначень.

Енциклопедичним визначенням поняття плакат є – крупноформатне

(листове) видання (зазвичай у вигляді малюнка, зображення, яке супроводжується коротким текстом), що виконує завдання наглядної агітації і пропаганди, інформації, реклами, інструктажу чи навчання. Визначені серед практикуючих дизайнерів критерії максимальної виразності тексту в плакаті: розбірливий (читабельний) шрифт, який виділяється на загальному фоні і обмежена кількість слів. У всіх випадках текст є частиною єдиного візуального послання. Він пов’язаний із зображенням не лише стилістично

та композиційно, але створює з ним цілісний образ.

До такого процесу як створення плакату потрібно приступати після того, як продумані його загальний вигляд та всі основні елементи.

Плакат повинен бути барвистим і яскравим, щоб привернути увагу. Колір тексту повинен контрастувати з фоном, щоб слова краще читалися. Можна використовувати один колір для заголовка, інший для відомостей про проект і третій — для тексту.

Незалежно від того, скільки фотографій потрібно, вони повинні бути релевантними і привабливими для повідомлення. Зазвичай спочатку дивляться на зображення, тому воно повинно генерувати цікавість чи створювати емоції для того, щоб змусити прочитати текст.
Заголовок жирним шрифтом, читабельний шрифт і цікаве повідомлення — ось три речі, необхідні для створення незабутнього враження на читачів. Заголовок на плакаті — зазвичай використовується шрифт розміром не менше 34. Якщо застосувати якийсь цікавий шрифт, треба переконатися, що він розбірливий. Як правило, шрифт без засічок використовується для заголовка, а шрифт із засічками — для тіла повідомлення.

Повідомлення повинне бути унікальним, цікавим та емоційним, щоб створити незабутнє враження.

Кількість кольорів, шрифтів, зображення та інформацію, треба обмежити, щоб не перевантажувати глядача. Складна конструкція відволікає глядача від повідомлення. В цілому, плакати зазвичай містять тільки два чи три кольори і два чи три шрифти і стилі. Можна розмістити тільки одну фотографію або декілька, якщо показуєте послідовність кроків, як на навчальних плакатах. Текст повинен включати в себе тільки найнеобхідніше, як правило, назву, інформацію про подію (якщо потрібно), а також основну контактну інформацію. По суті, повинні зосередитися на створенні впливу на глядача, а не наситити інформаційне табло.

Чотирьохфарбовий друк, хороша роздільна здатність і формат є одними з аспектів, необхідних для професійного друку плакатів. Чотирьохфарбовий друк є методом, використовуваним в професійних принтерах для створення високоякісних кольорових зображень. Всі зображення повинні бути роздільною здатністю 300 точок на дюйм і вище, перш ніж включати їх в свій дизайн, щоб уникнути розмиття або пікселізації. Нарешті, аспекти формату: вибір правильного розміру, правильний тип паперу, щоб уникнути псування через погодні ефекти і застосування глянцю, щоб зробити зображення більш яскравими.

Поиск по сайту: