АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Етапи розвитку соціологічної науки за М. Елброу

Читайте также:
  1. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  2. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  3. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва
  4. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку
  5. Анатомия и физиология как науки, их взаимосвязь между ними.
  6. Биологические науки
  7. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  8. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
  9. Братства та їх роль в розвитку української культури 16- початок 17 ст.
  10. Братства та їх роль в розвитку української культури.
  11. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
  12. Введение в психологию человек. Определение психологии человека как науки. Задачи и место психологии в системе наук.

Періодизація розвитку соціології має велике значення. Завдячуючи їй, ми можемо краще зрозуміти проблеми змін предмету даної науки та поглиблитися в її історико-соціологічний процес.
Розглянемо періодизацію розвитку соціології, яку запропанував сучасний британський соціолог Мартін Елброу і яка складається з 5 етапів функціонування соціології як самостійної науки.
І етап: "універсалізм" - класична стадія розвитку соціології. Основна риса - спроба зрозуміти процеси суспільного життя та суспільні зміни як універсальні та аналогічні їм закономірності, які підпорядковуються природі. Представники: Конт (будував своє соціологічне знання про суспільство за аналогією пізнання природничих процесів), Спенсер (уявляв соціологічні процеси за аналогією з еволюцією природи, а сусп - з живим організмом).
ІІ етап: етап становлення національних соціологічних шкіл. Німецька школа - М. Вебер робить акцент на раціональних властивостях культури. Французька школа - Е.Дюркгейм найбільшу увагу приділяє ролі соціо-культурних чинників у розвитку суспільства. Американська школа - Ф. Гіддінгс наголошує на домінуванні прагматизму. Британська школа - А. Тойнбі досліджує циклічні стадії розвитку цивілізації. Головні представники італійської школи - Б. Кроче, В. Парето; російської - М. Ковалевський, П. Сорокін, М. Михайлівський.Елброу наголошує на тому, що цьому етапу притаманний "концептуальний імперіалізм" - боротьба за домінування певної соціологічної парадигми.
ІІІ етап: період розвитку протистояння капіталізму та соціалізму після другої світової війни. Період протистояння соціологів 2х протилежних напрямків: марксистської соціології та соціології структурно-функціонального підходу. Лідери: Парсонс та Мертон. Елброу називає цей період фазою інтернаціоналізації соціології.
IV етап: період індигенізації чи отуземлення. Елброу пов*язує цей етап з появою у 70ті рр 20 ст. національних соціологічних шкіл у країнах "третього світу". Виникає особливий напрямок у африканській соціології, який спирається на розуміння соціальних процесів в африканських суспільствах у контексті особливих змістів соціологічних відношень, які відображуються у африканській усній поезії. У деяких країнах Латинської Америки отримала велику поширеність так звана соціологія, що бере участь у дії (соціологічна просвіта мас, залучення соціологічних гуптків до досліджень та активних соціальних дій). Представники: А. Аківово, М. Макінде.
V етап: період глобалізації. Глобалізація - це прагнення об*єднати зусилля соціологів всіх шкіл, напрямків, теоретико-методологічних підходів для вирішення актуальних загальнолюдських проблем; своєрідна відповідь науковців на процеси, що відбуваються сьогодні у суспільстві. Сьогодні людство має ряд спільних проблем (криза, СНІД, екологічні проблеми, тероризм тощо), за для для вирішення яких необхідна загальна консолідація.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)