Професійна етика соціологічної діяльності

Соціолог, як і більшість інших дослідників повинен керуватися об*єктивною моральною нормою. У своїх працях він має посилатися на використнаі джерела. У дослідженнях для соціологів важливо також дотримуватися суворої анонімності та конфіденційності. До етики соціологічного дослідження також входять питання, які доводиться розв'язувати соціологу при організації дослідження, під час його проведення: як поводитися, якщо люди відмовляються брати участь у проводжуваних експериментах або відповідати на задані запитання тощо. Тож усе має здійснюватись на компітентному рівні.При виникненні неоднозначних відповідей у дослідженні треба перш за все користуватися заповіддю «не зашкодь». Соціолог у своїй роботі має керуватись моральними принципами. Він у будь-якому разі повинен обстоювати свою точку зору, захищати отримані результати, виявляти самостійність і незалежність суджень — у цьому передусім і полягає його не тільки професійний, але й громадянський обов'язок. "Інтелектуальна чесність"(термін М.Вебера,у якому він наголошує про істотну різницю між професіоналізмом та моральним обов*язком,останнє людина має здобути своїм власним сумлінням) і вміння її відстояти для соціолога — прояв громадянської позиції. Причому позиція ця не повинна залежати від того, до якої політичної партії соціолог при цьому входить, до яких громадських рухів він примикає. Враховуючи особливу складність і відповідальність діяльності соціолога ще у СРСР було створено перший кодекс соціолога.

У 2004р він з*явився у онвленомому вигляді.

39.Спостереження як метод соц.аналізу
Соціологічне спостереження — метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, що відбуваються у соціальній реальності.
У соціології спостереження тільки тоді є методом дослідження, коли цого результати фіксуються у «щоденниках» («протоколах») спостереження.
характерними є систематичність, планомірність, цілеспрямованість.
За допомогою соціологічного спостереження вивчають діяльність окремих людей, статичні і динамічні процеси, що відбуваються у соціальній групі, спільноті. Процедура його передбачає здобуття де-тальнсї, первинної інформації, оскільки дані спостереження повніше віддзеркалюють живу соціальну реальність.
• просте (невключене)- здійснюється зі сторони
• включене – дослідних знаходиться в группі, яку спостерігає.
За місцем впровадження та умовами організації спостереження поділяються на польові та лабораторні.
За регулярністю проведення можна розрізняти спостереження систематичні та випадкові.
До об’єктивних недоліків спостереження належать обмеженість, локальність висновків стосовно досліджуваної соціальної ситуації.До суб*єктивних-емоції і відношення спостерігача до досліджуваної ситуації. На результати спостереження впливають настрій, здоров’я спостерігача, інші ситуативні чинники, які дуже важко передбачити і врахувати.

8.Інтерв*ю як різновид опитування.
Поряд з анкетуванням іншим різновидом опитування є інтерв*ю.Його використовують рідше, ніж анкетування.Інтерв*ю передбачає безпосередній контакт респондента та інтервюера.
Порівняно з анкетуванням інтерв’ю має свої переваги і недоліки. Для одержання одного і того самого обсягу інформації при використанні методу інтерв’ю дослідник витрачає більше часу і засобів, ніж при анкетуванні.
Класифікація:
• індивідуальні:
1. формалізовані(стандартизовані)-чітко формулюються всі питання
2. неформалізовані-головінф(глибинні) питання фіксовані,а всі інші залежно від відповіді вільні.
• групові - запланована бесіда, у процесі якої дослідник прагне викликати дискусію в групі.
Основні особливості інтерв’ю як методу одержання первинної соціологічної інформації:
1. Допомагає одержати глибинну інформацію про думки, погляди, мотиви, уявлення респондентів.
2. Дає змогу вести спостереження за психологічними реакціями респондентів.
3. Особистий контакт соціолога і респондента забезпечує більш серйозне ставлення респондента до опитування.
Специфічні труднощі, що виникають при використанні інтерв’ю як методу одержання первинної соціологічної інформації:
1. Пошук психологічного контакту з кожним респондентом.
2. Значні матеріальні й часові затрати.
3. Трудомісткість підготовки інтерв’юерів.
4. Вирішення проблеми анонімності.

33.Роль соц у вирішенні актуальних проблем сучасного світу
Як підкреслював Дюркгеім, що соціологія не була б вартою, коли б не дозволяла удосконалювати суспільство. Зростання ролі і значення соціальноі сфери життя суспільства зумовлює необхідність втручання у розробку соціальноі політики української держави. Проте мова йде не лише про соціально орієнтовану економіку та систему соціального захисту а й про потребу розгалужування соціальноі роботи. Соціальна робота-це галузь яка має засновуватись саме на соціологічному баченні соціальних процессів та проблем, тобто запитів та потреб різних прошарків суспільства та окремоі особистості. Соціологія має велику роль в становленні в державі громадського суспільства та правової держави, це пов’язано із фомуванні в нашій краіні громадської думки. Звертання соціологіі до аналізу трансформаціі ціннісних орієнтацій різних верств населення, динаміки політичних преференцій, соціального статусу, можливостей соціальноі мобільності тощо не тільки надає дослідникам та суспільсту інф про стан сусп. Свідомості а й впливають на цю свідомість фактом такого звертання. Ядов казав по «ідеологічний вплив»соціологіі, тобто іі спроможність змінювати ціністні орієнтири та поведінку.

34. Соціокультурний аналіз як специфічна особливість соціол. вивчення сусп-ва
Соціологія відрізняється від інших соціогуманітарних такими особливостями:системність, комплексність; використання діяльнісного підходу; застосування кількісного, якісного та ймовірного аналізу; дослідження суспільних явищ як соціокультурних феноменів.
Одною із найважливіших характеристик соціол. вивчення суспільства є погляд на нього через соціокультурний аналіз. Єдність культури і суспільства. Культура - явище виключно суспільне, його породжує суспільна творчість, творча скарбниця кожної нації.Культурні фактори:норми,цінності,все, що допомагає людині адаптуватися у суспільстві. Соц-культ аналіз заклечається в тому, що у дослідженні будь-якої соц.групи ми враховуємо культуру чи субкультуру. Питирим Сорокін (1889 — 1968), російсько-амер. соціолог, підкреслював, що соціол. дослідження – це завжди соціокультурний аналіз, тому що будь-яке вивчення соціальної взаємодії обов’язково передбачає аналіз її культурної складової і, навпаки, вивчення тих чи інших культурних феноменів неможливе без урахування їх соц. Обумовленості. існує думка, що соціологія – потяг суспільства до саморефлексії. Різні соціол. методи, зокрема соціокультурний аналіз, і забезпечують прагнення до самопізнання та самоаналізу.

Поиск по сайту: