Основні напрями розвитку соц науки:глобальний та Вітчизняний контекст

Соціологія під час свого розвитку мала безліч напрямків. Розглянемо найбільш популярними.Першим був О. Кон, який будував своє позитивне соціологічне знання про суспільство за аналогією пізнання природничих (фізичних,хімічних, біологічних тощо) процесів. Це обумовило його розуміння соціології як соціальної фізики та розподіл її предметної області на соціальну статику та соціальну динаміку.
Англійський вчений Герберт Спенсер уявляв соціологічні процеси за аналогією з еволюцією живої природи, а суспільство – за аналогією з живим організмом.
Але згодом ці соціологічні напрямки піддавались критиці. Тому виникє новій психологічний напрямок в соціології. Психологія народів(Вундт), психологія натовпу (Лебон), психологія подражания(трудности с переводом)))),єволюційнопсихологічний напрямок (Уорд Гіддінкс) Також слід виділити такий напрямок як символічний интерракціонізм(Кулі Мід) В історіі розвитку соціології виділяють тако період протистояння двох напрямків марксистської соціології та соціології структурно-функціонального аналізу. Безперечними лідерами структурно-функціонального аналізу в цей час були американські соціологи Т. Парсонста Р. Мертон. Вони продовжили традицію еволюціонізму у соціології,сприйняття суспільства як соціального організму, розвивали ідею його раціональної організації. Критика цього напрямку з боку соціологів-
марксистів була пов’язана з недооцінкою представниками структурно-функціонального аналізу соціальних протиріч як рушійної сили суспільного прогресу, применшення ними ролі соціально-економічних детермінант на користь перебільшення консервативних функцій соціокультурних факторів. На сьогоднішній день існуєбезліч соціологічних напрямків, але усі вони підпадають під визначення глобалізації. Тобто мають намі об*єднатись для вирішення загальних проблем. Україна була однією з республік Радянського Союзу. Саме у цей період спостерігається відхід розвитку соціології у нашій країна від загальносвітовго. В Радянському Союзі соціологія була заборонена як псевдонаука, а суспільний розвиток пояснювався з точки зору марксистко-ленінського історичного матеріалізму – політичного вчення, що базувалося на економічному (матеріалістичному) розумінні ходу історії. В цей час українська соціологія зазнала значних втрат, відстала від передової соціологічної думки.
З настанням незалежності українська наука отримала можливість вільно розвиватися. Сьогодні українські соціологи плідно працюють на благо всього суспільства. Разом з зарубіжними колегами вони прагнуть подолати теоретико-методологічні суперечності розвитку цієї науки, відпрацювати нові, більш ефективні шляхи пізнання соціального розвитку.

Поиск по сайту: