КУЛЬТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ – ХVІІІ ст

Національно-визвольна боротьба як передумова формування нового типу української культури. Козацтво як провідний чинник суспільно-політичного та культурного життя. Переяславська угода та її наслідки. Руїна та Гетьманщина в історії української культури. Московська експансія та її наслідки. Київ в духовній культурі Украйни. Православ’я – панівна конфесія на території козацької держави. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. Реформа церковного мистецтва в Петровський час та її значення для історії української культури (укази Синоду, спрямовані на винищення ікон «неіскусних» чи «злокознених» іконописців). Особливості культурного розвитку земель Правобережної України в складі Речі Посполитої. Нові геополітичні умови існування українських територій другої пол. ХVІІІ ст.

Соціокультурний світ. Формування модерної моделі української культури Нового часу. Зміна світоглядних парадигм та історичного стереотипу (три братні народи – «три діви»). Утвердження у свідомості еліти понять «Україна» та «український» народ. нове сприйняття сусідній народів: образ турка як абстрактний символ зла; «зрада ляхів»; рецепція російського як «чужого». Офіційний та буденний варіанти інтерпретації московського світу; полісемантичність терміну «москаль» в часовому і територіальному аспектах. Шляхта і городяни (соціальні портрети). Селянська проблема (опришки і гайдамаки).

Світоглядно-естетичні засади українського бароко та просвітництво. Феномен барокового світогляду та свідомості. Місце людини у світоглядній системі бароко; формування «людини національної» як нового ідеалу людини. Поступова секуляризація культури. «Бароковий дуалізм».

Освіта і наука. Піднесення суспільного престижу освіти. Парафіяльні школи, православні колегіуми, єзуїтські навчальні заклади. Острозька (1576) та Києво-Могилянська (1659) академії, Львівський університет (1661). Навчання української молоді за кордоном. Сковорода Г. та Харківський колегіум (1759-1769). Розвиток історичної та філософської думки в світлі просвітництва. Риторика, поетика та мовознавство. Книгодрукування, бібліотечна справа. Барокові тенденції в оформленні стародруків. Технічні науки та медицина. Занепад старої системи освіти наприкінці ХVІІІ ст.

Художня освіта. Малярні Києво-Печерської лаври, Софійського собору та інших монастирів, «рисувальні класи» Київської академії, «прибавочні» класи Харківського колегіуму та Кременчуцького ліцею. Корпоративне та професійне життя художників. Художник і суспільство. Значенная Академії об’єднаних образотворчих мистецтв у Відні (1772) та Римської Академії св. Луки для розвитку образотворчого мистецтва Галичини. Виникнення Санкт-Петербурзької Академії мистецтв (1757).

Література і мистецтво. «Навчати, приносити втіху, зворушувати» – функції барокового мистецтва. «Культура в Україні» та «українська культура». Національний варіант бароко в літературі, театрі, музиці. Різноспрямованість барокової літератури (духовна, світсько-публіцистична, світсько-панегірична, літописна, лірична). Здобутки українського барокового музичного мистецтва. Музична освіта. Розвиток драми; інтермедії, вертеп, балаган. Російський, польський, австрійський театр в Україні. Початки українського професійного театру (Харківський театр, 1789). Народна творчість. Кобзарство. Класицизм в архітектурі, образотворчому мистецтві та літературі кінця ХVІІІ ст: специфіка функціонування.

Основні імена. Балабан Д., Баранович Л., Березовський М., Бортнянський Д., Ведель А., Величко С., Граб’янка Гр., Григорович-Барський В., Григорович-Барський І., Мазепа І., Маруся Чурай., Меретин Б., Пінзель Й., Розумовський К., Сковорода Г., Тарасевич Л., Тарасевич О., Хмельницький Б., Яворський С., Ярославський П.

Форма проміжного контролю – контрольна робота

2 модуль

Поиск по сайту: