Хід роботи. Загальну мікробну забрудненість повітря визначають методом вільного осідання на живильні середовища

Загальну мікробну забрудненість повітря визначають методом вільного осідання на живильні середовища, посівом мікроорганізмів апаратом Кротова, уловлюванням бактерій за допомогою фільтрів і рідин.

При виявлені мікроорганізмів у повітрі методом їх вільного осі­дання у певному місці тваринницького приміщення на 5 або 10 хв. ви­ставляють відкриті бактеріологічні чашки, залиті стерильним м'ясо-пептонним агаром, після чого їх закривають і поміщають у термостат при температурі 37° С для інкубації, а потім підраховують кількість пророслих мікробних колоній. Кількість мікробних тіл (колоній) в 1 м³ повітря підраховують виходячи з того, що на площі 100 см² агару бак­теріологічної чашки за 5 хв. осідає приблизно стільки мікробних тіл, скільки їх міститься у 10 л повітря.

Приклад розрахунку. На м'ясо-пептонному агарі бактеріологіч­ної чашки виросло 60 мікробних колоній. Площа чашки становить 69,36 см². Тоді на площі 100см³ їх буде:

69,36 см² - 60 колоній 100 см² - х колоній

100 60

_х = -------- = 86,5 мікробних клітин.

64,36 ^

Отже, в 10 л повітря міститься 86,5 мікроорганізмів, а в 1 м³ (1000 л) - у 100 разів більше, тобто 86,5 100 = 8650 мікроорганізмів.

При значному мікробному забрудненні повітря іноді важко під­рахувати кількість пророслих колоній на чашці. В таких випадках на бактеріологічні чашки слід висівати мікроорганізми з меншого об'єму повітря. Можна зробити так: з відпрацьованої рентгенівської плівки знімають емульсію, а плівку скручують так, щоб утворився циліндр, діаметр якого на 1-2 мм більший, ніж діаметр меншої тарілочки бак­теріологічної чашки, плівку склеюють або зшивають. Висота циліндра повинна бути такою, щоб його об'єм дорівнював 1 л. Такі циліндри знезаражують бактеріцидними лампами і загортають у знезаражений таким же способом папір. У місці дослідження папір розгортають, ци­ліндр рухами руки 2-3 рази "врізують" у повітря, ставлять на відкриту бактеріологічну чашку з м'ясо-пептонним агаром, закривають зверху кришкою чашки і витримують протягом 10 хв. Потім циліндр вийма­ють, чашку закривають і після 48-годинного витримування її у термо­статі підраховують кількість колоній. Кількість пророслих колоній на бактеріологічній чашці відповідає кількості тисяч мікробних тіл в 1 м³ повітря.

Поширеним методом визначення забрудненості повітря є посів мікроорганізмів за допомогою апарата Кротова.

Останній має вигляд циліндра, в середині якого є мотор, венти­лятор, рухомий столик і мікроманометр. Стерильну бактеріологічну чашку з м'ясо-пептонним агаром ставлять на столик, що рухається із швидкістю 1 об/с. Повітря вентилятора засмоктують через щілину кришки, якою закрита чашка. Мікроорганізми осідають на поверхні агару, а повітря проходить через мікроманометр за 1 хв. Після 48-годиної інкубації у термостаті підраховують кількість мікроорганізмів в їм³ повітря.

При застосуванні методу уловлювання бактерій за допомогою фільтрів і рідин досліджуване повітря протягують оспіратором або шприцем через певну кількість стерильного фізіологічного розчину, налитого в поглинач. Після цього поглинач переносять в лабораторію, стерильною піпеткою відбирають з нього певну кількість розчину і висівають його на чашку з м'ясо-пептонним агаром. Після 48-годинної інкубації в термостаті підраховують кількість пророслих колоній і розраховують кількість мікробних тіл в 1 м³ повітря.

Поиск по сайту: