Клімат та кліматоутворюючі фактори

Спостереження за погодою протягом багатьох років дозволяє визначити клімат даної місцевості. Клімат – це багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості, який створюється в результаті взаємодії сонячної радіації, підстилючої поверхні і залежної від них атмосферної циркуляції.

Наука, що вивчає умови формування клімату і кліматичний режим різних країн і районів називається кліматологією.

Найважливішими факторами кліматоутворення є сонячна радіація, атмосферна циркуляція, рельєф, розподіл суші і моря, океанські течії, льодовий, сніговий та рослинний покрив.

Головна роль у формуванні клімату належить сонячної радіації. Величина надходження променистої енергії Сонця на земну поверхню визначається географічною широтою місця, від якого залежить кут падіння сонячних променів. У напрямі від екватора до полюсів кут падіння сонячних променів зменшується, отже екваторіальні і тропічні широти дістають найбільше тепла.

Внаслідок того, що широтні пояси нагріваються нерівномірно, при цьому виявляються відмінності у нагріванні земної поверхні, а також в наслідок обертання Землі навколо своєї вісі, виникає атмосферна циркуляція. Вона впливає на клімат оскільки з нею пов’язане переміщення повітряних мас, різних за своїми властивостями. Циркуляція атмосфери відбувалася б і при однорідній підсилюючої поверхні Землі нагрівалася б неоднаково сонячними променями у високих і низьких широтах, але була б менш складною.

Вплив неоднорідної підстилюючої поверхні, яка неоднаково приймає і передає атмосфері сонячне тепло, поставляє в атмосферу вологу, впливає на рух повітря, ускладнює циркуляцію атмосфери і тим збільшує розмаїтість кліматів.

Під впливом різниці водної поверхні і поверхні суші формуються морський і континентальний клімати. Головна відмінність континентального клімату від морського — великі, зростаючі зі збільшенням континентальності, річна і добова амплітуди коливань температури. Вологість повітря в континентальному кліматі менше, ніж у морському; зменшуються хмарність, опади, швидкість вітру.

Великий вплив на формування клімату над Океаном і над прилягаючими до нього частинами континентів мають океанські течії. Вони переносять тепло і холод. Під впливом океанських плинів клімати західних і східних узбереж на однакових широтах виявляються різними. Течії, що йдуть від екватора, несуть тепло, а ті, що йдуть до екватора, — холод. Тому у помірних широтах клімат західних узбереж материків повинний бути тепліше, ніж східних, у тропічних широтах — навпаки. Холодні плини зменшують нестійкість атмосфери, послабляють вертикальність руху повітря й обмін теплом і вологою. Випар над холодними плинами менш інтенсивний, ніж над теплими. Над ними і на границі їх з теплими плинами часто виникають тумани.

Вплив орографії та рельефу (висоти і взаєморозташування нерівностей на земній поверхні). Із зміною висоти кліматичні умови, особливо температурний режим і кількість опадів, змінюється. У горах прохолодніше, ніж на рівнинах. На великих висотах може лежати сніг. Так, клімат у Карпатах на висоті 2000 м нагадує клімат тундри на березі Баренцового моря. На навітряних схилах опадів випадає більше, ніж на завітряних. Якщо високі гірські хребти витягнуті в широтному напрямі, вони є надійним захистом від проникнення холодних повітряних мас у південні райони. В горах дуже часто виникають місцеві циркуляції повітря. З впливом гір на стан атмосфери пов'язана вертикальна поясність кліматів, що ускладнює горизонтальну кліматичну зональність. Отже у гірський місцевості виникає особливий тип клімату – гірський.

На клімат впливає льодовий, сніговий та рослинний покрив і багато інших особливостей підстилюючої поверхні. Ясно, що крижаний покрив сильно знижує температуру повітря в полярних районах, збільшуючи контрасти температури між високими і низькими широтами.

Всі кліматоутворюючі фактори діють разом і можуть по-різному проявлятися залежно від місцевих умов, тому на земній кулі є багато різноманітних кліматів.

Поиск по сайту: