Історія господарського освоєння території

Територія області заселена з найдавніших часів, що підтверджується понад 7600 археологічними пам'ятниками. Кургани, поховання, стоянки і поселення різних часів, багатьох культур і народів, знайдені в усіх регіонах Дніпропетровщини, дають уявлення про яскраву і своєрідну історію краю. Скіфи, сармати, готи, гуни, угорці, авари, печеніги, половці, слов’янські племена залишили тут неповторні пам’ятки свого перебування.

Найдавніші пам’ятки археології краю належать до епохи середнього палеоліту та датуються 150-40 тис. років тому. Сліди проживання та діяльності первісних людей на території краю знайдені у Криворізькому районі, на території сучасних міст Дніпродзержинськ та Дніпропетровськ.

Яскравою сторінкою в історії нашого краю є запорізьке козацтво - унікального явища світової історії XV-XVIII ст. Тут були розташовані 5 з 8 Запорозьких Січей. Християнська козацька республіка відіграла значну роль у прагненні українців до створення самостійної держави, була провідною силою у національно-визвольній боротьбі. Козацтво висунуло із своїх лав видатних полководців, серед яких: Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Пилип Орлик, Іван Мазепа, Петро Калнишевський.

Землі сучасної території Дніпропетровської області у другій половині XVІІІ ст. входили до складу Новоросійського краю Російської імперії, та аж до початку XІX ст. постійно зазнавали змін адміністративних кордонів. Активно проходили процеси подальшого заселення та господарського освоєння краю, формування своєрідної культури, місцевих традицій. Це час інтенсивного заселення краю переселенцями різних національностей, господарського розвитку регіону, заснування нових населених пунктів, зокрема губернського центру - Катеринослава. У 1783 р. землі теперішньої області входили до складу Катеринославського намісництва, в 1802 р. була створена Катеринославська губернія. Цей період історії пов’язаний з іменами імператриці Катерини ІІ, Г. Потьомкіна, В. Черткова, М. Синельникова, Л. Глоби, Й. Гладкого, А. Фабра, Д. Мизка та інших діячів, які зробили вагомий внесок у розвиток регіону.

Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. в історії краю позначені низкою подій і явищ, котрі знаменували собою початок принципово нової епохи. Разом з імперією Катеринославщина вступила на шлях капіталістичного розвитку. Промислова революція, індустріалізація, модерні процеси торкнулися нашого цього краю. Те, що відбувалося у регіоні в останні десятиліття ХІХ ст., було не тільки реакцією на вплив зовнішніх факторів. але й результатом його внутрішнього розвитку.

Побудова залізничної колії, мосту через Дніпро сприяло наближенню донецького вугілля до криворізької залізної руди, появі металургійних заводів-гігантів, що докорінно змінило життя краю, перетворило його на один з могутніх промислових регіонів. За всім цим стояли такі видатні постаті, як: Г. Алексєєв, О. Поль, М. Алексєєнко, О. Горяїнов, М. Родзянко, О. Толстіков, А. Синявський, М. Корф, Д. Яворницький, О. Риндовська та інші.

У 1897 р. площа Катеринославської губернії складала 55704 кв. версти (59046,24 кв. км.); населення - 2113674 чол.

Перша світова війна, революційні події, зміни влади від Центральної Ради, УНР, Директорії до встановлення радянської влади буревієм пронеслись над краєм. У 1917-1920-ті роки влада в деяких повітах змінювалась, імовірно, 12 і більше разів. У цьому вихорі змішались долі багатьох наших краян і тих, хто тут воював: Г. Петровського, І. Труби, П. Дибенка, Н. Махна та інших. Бурхливі і суперечливі події початку XX ст. нанесли економіці краю величезної шкоди. Негативні явища були ускладнені голодом та бандитизмом 1920-х років.

Нова економічна політика, грошова реформа, боротьба з неписьменністю, вільний розвиток різних національностей, інші соціально-політичні та економічні перетворення сприяли поступовому відродженню життя.

27 лютого 1932 р. Президією ЦВК СРСР спеціальною постановою затверджено рішення IV-ї позачергової сесії ВУЦВК УСРР від 9 лютого 1932 р. про створення на території України п’ятьох областей: Київської, Харківської, Вінницької, Одеської і Дніпропетровської. На той час до складу Дніпропетровської області входили деякі райони сучасних Донецької та Миколаївської областей і майже вся Запорізька область.

У 1932 р. територія Дніпропетровської області становила 73149,4 кв. км.; населення - 4032200 чол.

У 1932-1933 рр. під час Голодомору область була одна з найбільш постраждалих і мала найбільше людських втрат.

За 1930-1940 рр. був створений потужний індустріальний потенціал області: будуються нові гірничо-видобувні, металургійні та металообробні, хімічні та машинобудівні підприємства в обласному центрі, Нікополі, Кривому Розі, Новомосковську, реконструюються заводи Дніпропетровська та Дніпродзержинська.

У 1939-40 рр. майже всі сільськогосподарські колективи і підприємства області були представлені на Виставці досягнень сільського господарства СРСР, демонструючи високі врожаї, досягнення в галузі землеробства, тваринництва, використання техніки.

В цей час були організовані майже всі провідні вузи області, створена їх матеріально-технічна база: інститут інженерів транспорту, металургійний, хіміко-технологічний, архітектурно-будівельний інститути у Дніпропетровську, гірничорудний інститут у Кривому Розі.

В ті роки отримали визнання багато видатних уродженців Дніпропетровщини: академіки П. Ширшов і Л. Писаржевський, військові конструктори Ж. Котін та І. Гвай, художниця, родоначальниця петриківського живопису Т. Пата, народна артистка УРСР З. Хрукалова та ін.

Перші бої Великої Вітчизняної війни на території області розпочались 13 серпня 1941 р. Вже 25 серпня була окупована вся правобережна частина області і Дніпропетровськ, у кінці жовтня 1941 р. територія області була окупована повністю.

Окупаційний період тривав 2 роки і 6 місяців. За період окупації фашистами було страчено на території області 78118 мирних громадян, 37185 військовополонених, примусово вивезено до Німеччини 176303 особи.

Матеріальні збитки, нанесені народному господарству області, становили майже 29,5 млрд. крб.

В період окупації на території області діяли: підпільні обком, 7 міськкомів, 29 райкомів Комуністичної партії, 28 партизанських загонів та похідні групи ОУН.

За неповними даними ними було знищено понад 3,2 тис. ворожих солдат та офіцерів, пущено під укіс 22 залізничних ешелони, зруйновано 30 мостів, виведено з ладу й знищено майже 550 одиниць військової техніки.

Визволення області почалось 8 вересня 1943 р., 8-9 березня 1944 р. вся територія області було звільнена від окупантів.

За бойові дії під час форсування Дніпра та визволення області за проявлений героїзм та виняткову мужність 540 солдат та офіцерів нагороджені зіркою героя Радянського Союзу, десятки тисяч були нагороджені різними урядовими нагородами.

При обороні й визволенні області загинули і поховані у братських та індивідуальних могилах 135240 військових.

Під час Другої світової війни 200 наших краян стали Героями Радянського Союзу, 6 з них двічі; 33 - повними кавалерами ордена Слави, 2 - Героями Соціалістичної Праці, 3 - лауреатами Державної премії.

У 1945-1950 рр. народне господарство області в основному було відбудовано. Металурги та машинобудівники Дніпропетровщини перевищили довоєнний рівень виробництва. Відбудова промисловості, транспорту супроводжувалась суттєвою реконструкцією й удосконаленням виробництва, заснуванням нових - оборонних галузей промисловості на базі Південного та Дніпровського машинобудівних заводів.

На кінець 1950 р. посівні площі перевищили рівень 1940 р. У 1951 р. кількість великої рогатої худоби збільшилась у порівнянні з довоєнним рівнем. Швидко зростало виробництво продуктів землеробства й тваринництва. На всю країну прославились Герой Соціалістичної праці Марко Озерний з Верхньодніпровського району, двічі Герой Соціалістичної Праці майстер-комбайнер Григорій Байда з Новомосковського району.

В області працював 171 лікувальний заклад, 1687 шкіл, 15 вузів і 35 технікумів; було відбудовано й прокладено 50 км трамвайних і тролейбусних ліній.

В продовж 1950-1960-х рр. на Дніпропетровщині споруджуються великі і потужні промислові підприємства. Особлива увага приділялась розвитку Криворізького залізорудного та Західно-Донбаського вугільного басейнів. Були споруджені понад 25 шахт і 6 кар’єрів, Дніпропетровський шинний завод, Дніпропетровський завод пресів, Придніпровська, Дніпродзержинська, Криворізька ГРЕС та багато інших промислових об’єктів. У ці роки характерною рисою промислового потенціалу області стає ракетно-космічна галузь. Технічні розробки КБ "Південне" та ВО "Південмаш" були базою для розвитку оборонної та космічної могутності всієї країни.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 р. за успіхи у справі виробництва й заготівлі зерна, м’яса, молока, яєць та інших сільськогосподарських продуктів, Дніпропетровська область була нагороджена орденом Леніна. 2537 трудівників села були удостоєні орденів та медалей, 19 - присвоєне звання Героїв Соціалістичної Праці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 листопада 1970 р. за великі досягнення у виконанні завдань п’ятирічного плану по розвитку народного господарства, й особливо галузей важкої індустрії, Дніпропетровська область нагороджена другим орденом Леніна. Протягом 1970-х рр. за значні досягнення в галузі розвитку важкої промисловості, будівництва, транспорту, впровадження науково-технічних досягнень були нагороджені: орденами Леніна - місто Кривий Ріг і ряд криворізьких підприємств, місто Дніпропетровськ і Придніпровська залізниця; орденами Трудового Червоного Прапора - місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровський комбайновий завод, НДІ трубної промисловості; орденом Жовтневої Революції - Нижньодніпровський трубопрокатний завод та ін.

У 1980-х рр. стали до ладу 100 виробничих потужностей. Продукція промисловості області експортувалась у 56 країн світу.

Кожний четвертий карбованець капітальних вкладень направлявся на рішення соціальних проблем. Споруджувалися нові житлові масиви у Дніпропетровську й інших містах області. За проектування й будівництво дніпропетровського житлового масиву "Перемога" проектанти були удостоєні Державної премії СРСР. Місто Верхньодніпровськ було визнано кращим щодо архітектурного планування і робота архітекторів і будівників була відзначена Державною премією УСРС ім. Т.Г. Шевченка.

В роки незалежної України завдяки співпраці двох гілок влади - обласної державної адміністрації і обласної ради, поступово долаючи труднощі перехідного періоду, набуває розвитку соціально-економічне і духовне життя регіону. Дніпропетровщина визнана діловим центром України. За цей час була введена в дію значна кількість важливих об'єктів промисловості, торгівлі, транспорту, серед яких Дніпропетровський метрополітен, Південний міст у Дніпропетровську, завод "Іста" з виробництва акумуляторних батарей, шпалерна фабрика "Дніпромайн" та ін..

Здійснивши конверсію виробництва ВО "Південмаш" та ДКБ "Південне" перетворились на базові підприємства аерокосмічної галузі України, що беруть участь у масштабних міжнародних проектах, зокрема "Морському старті".

Нині Дніпропетровська область – регіон-лідер України.

Поиск по сайту: