Основа спілкування світової спільноти

Толерантність (від лат. «tolerantia» – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах. Компроміс (від лат. «compromissum» – угода, згода) – згода, порозуміння з політичним противником, що досягнуті шляхом взаємних поступок. Компроміс у політичній взаємодії є однією з суттєвих ознак демократичного суспільства, важливим, визначальним його принципом, згідно з яким учасники політичного процесу мають погоджуватися на поступки, вміти жертвувати певною другорядною часткою своєї позиції заради досягнення згоди у головному, для встановлення взаємної прийнятності намірів та рішень. Компроміс є важливим засобом запобігання соціально-політичним, етнічним, міжнародним зіткненням, пом’якшення конфронтації, подолання внутрішньополітичних криз, уникнення розколу в суспільстві. Він буває можливим, коли його наслідком постає можливість уникнути втрат більших, ніж жертви компромісу. Політика компромісу є нагальною вимогою сучасного політичного процесу, коли за умов розвиненої соціальної багатоманітності будь-який безкомпромісний, непоступливий, "принциповий" курс, заснований на негнучких ідеологічних настановах та принципах, на “неухильній послідовності”, призводить до ізоляції політичної спільноти й до виникнення кризових станів у ній. Плюралізм – філософське вчення, згідно з яким існує кілька незалежних початків буття чи основ знання; характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Характеристика визначення "толерантність" видозмінюється в преамбулі Статуту ООН: "... проявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди ". Тут поняття набуває не тільки дієву, соціально активну забарвлення, але і розглядається як умова успішної соціалізації (інтеграції в систему суспільних відносин), що полягає в умінні жити в гармонії і зі своїм внутрішнім світом, і з світом людей (мікро - і макросередовища). Толерантність політична – неодмінна вимога відносинах всіх активних учасників суспільного життя, які усвідомлюють необхідність впорядкованих цивілізованих відносин як усередині держави, так і між державами". Толерантність поширюється на осіб (групу осіб), що прагнуть до позитивного взаємодії, впорядкованим відносинам, що не порушує загальнолюдські закони буття, не заподіює шкоду іншим особам при реалізації власних свобод. Толерантність – не пасивне, неприродне підкорення думку, поглядів та дій інших, не покірне терпіння, а активна моральна позиція і психологічна готовність до терпимості в ім'я взаєморозуміння між етносами, соціальними групами, в ім'я позитивного взаємодії з людьми іншої культурного, національного, релігійного або соціального середовища.

Поиск по сайту: