Поняття та історія розвитку статистики

Поняття та історія розвитку статистики.

Предмет статистичної науки.

Поняття закону великих чисел. Динамічні і статистичні закономірності.

Методологія, методи та етапи статистичної науки.

Галузі статистичної науки.

Організація та функціонування органів державної статистики в Україні.

Поняття та історія розвитку статистики.

Термiн «статистика», уперше введений в науковий обiг нiмецьким вченим Г. Ахенвалем у 1749 р., в стимологiчному значеннi походить вiд латинського слова „status” (стан, становище). Спочатку цей термiн пов’язувався з системою фактiв, якi характеризували державний лад (вiд нього виникло iталiйське слово «держава»), причому без кiлькiсної характеристики цих фактiв. Потiм пiд ним стали розумiти всю сукупнiсть знань про державу.

Статистика виникла з потреб держави мати вiдомостi про чисельнiсть населення i його рух (наприклад, з IV в. до н.е., було вiдомо, що коли народжувалася людина, богинi Мiнервi пiдносилася мiра пшеницi, а коли помирала—мiра ячменю, а також про чисельнiсть вiйська або його зменшення внаслiдок битви (V в. до н.е.).

Вважається, що статистика як самостiйна галузь науки починає формуватися i розвиватися в серединi ХVІІ ст. в двох напрямках: описовому i математичному.

Описовий напрямок, або державознавство, виходив этого, що головним завданням статистики є систематизацiя та опис тих фактiв, якi визначають велич та могутнiсть держави. Основоположники описового напрямку - нiмецькi вченi Г. Конрiнг (1606-1681) i Г. Ахенваль (1719-1772). Представники цього напрямку найбiльшу увагу придiляли лише опису фактiв у виглядi мiркуванвя, краще чи гiрше в тiй чи iншiй краiнi в той чи iнший перiод. Вони недостатньо використовували числовi данi для аналiзу закономiрностей i взаємозв’язкiв мiж суспiльними явищами i тому цей напрямок став неперспективним для розвитку статистики як самостiйної галузi знання.

Математичний напрямок виник в Англiї i одержав назву полiтичної арифметики. Основоположником цього напрямку вважається В. Петтi (1623-1687), який замiсть словесних порiвнянь, похвал розвитку країни i абстрактних аргументiв, що характеризують тенденцiї змiни суспiльних явищ, пiдкрiплював свої висновки мовою чисел, ваги та мiри. Полiтична арифметика, таким чином, в цiлому вiрно визначила сутнiсть статистики, її завдання та значення.

Представники цього напрямку П. Зюсмiльх (1707. Зюсмiльх (1707н (1810-1858), Ф. Гальтон (1822-1911), К. Пiрсон (1857-1936), Р. Фiшер (1890-1962) та iншi зробили значний внесок у формування не тiльки демографiчної статистики, яку вони розвивали в першу чергу, а й усiєї статистики. Так, П. Зюсмiлъх на базi статистичного спостереження даних про населення нiмецьких земель, Голландії, Данiї, Швецiї та Швейцарiї дiйшов висновку, що iснують закономiрностi в складi населення, його мiграцiї, природного руху (народжуваностi та смертностi). Ще в ХVІІ ст. представниками полiтичної арифметики (Дюто, Карлi) були зробленi першi кроки на шляху до вивчення динамiки цiн за допомогою iндексiв.

Отже, державознавство i полiтична арифметика - два головнi напрямки поступового розвитку статистичної науки. В них один об’єкт дослiдження - суспiльство, але рiзнi методи - опис i математичне вимiрювання.

У ХIХ ст. повнiстю формується статистика як наука полiтико-економiчного напрямку. Одним iз її засновникiв вважається бельгiйський вчений А. Кетле (1796-1874). Його науковi працi, в першу чергу «Соцiальна фiзика», дали змогу, застосовуючи математику, вивчати закономiрностi суспiльного життя. Вiн звернув увагу на те, що методологiчна основа статистики - це вивчення явищ в масi. Це дозволило йому пiзнiше сформулювати закон великих чисел.

У сучасному розумiннi термiн «статистика» застосовується для характеристики статистичних даних, одержаних шляхом масових спостережень; статистичної практики, тобто дiяльностi статистичних установ; статистичних дослiджень, а також статистичної науки. Кожен з цих термiнiв вiдображає рiзнi сторони iснування статистичної науки. Таким чином, статистика - це самостiйна суспiльна наука, яка дослiджує суспiльнi та природнi явища для вивчення i підвищення якостi суспiльного життя.